Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 286/5265/23
11 квітня 2024 року смт.Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
З Житомирського апеляційного суду до Народицького районного суду Житомирської області надійшло для розгляду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України.
Ухвалою Народицького районного суду Житомирської області від 05 січня 2024 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 05 березня 2024 року. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2024 року зазначену вище ухвалу суду було залишено без змін.
19 лютого 2024 року Народицький районний суд Житомирської області своєю ухвалою продовжив строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 на строк 60 днів, тобто до 19 квітня 2024 року. Житомирський апеляційний суд своєю ухвалою від 11 березня 2024 року зазначену вище ухвалу суду залишив без змін.
До початку судового засідання прокурор подав до суду клопотання про продовження строку дії щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят діб. Вимоги клопотання обґрунтовує тим, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які були заявлені при обранні запобіжного заходу, не зменшились, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, обвинувачений не працює, не має на утриманні осіб, є громадянином російської федерації, проживає поблизу кордону без реєстрації, а отже, останній з огляду на тяжкість покарання, може переховуватись від суду, а також незаконно впливати на свідків, які судом не допитувались, й, крім того, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення. Вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливість запобігання зазначеним вище ризикам, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та проведення судового розгляду у розумні строки.
В судовому засіданні прокурор вимоги поданого ним клопотання підтримав й зазначив, що на цей час не існує ризику продовження обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Обвинувачений та захисник обвинуваченого у судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора заперечували, просили змінити запобіжний захід на у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений окрім цього зазначив, що має місце постійного проживання, й у цьому населеному пункті, а також за кордоном проживають його близькі родичі, які зможуть надати йому необхідну матеріальну допомогу та засоби для існування. Також вказав, що зможе неофіційно працевлаштуватись та утримувати себе самостійно.
Захисник обвинуваченого свої заперечення мотивував тим, що на підтвердження існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, що зазначені у клопотанні прокурора, останнім не надано відповідних доказів. У той час, як матеріали кримінального провадження містять характеризуючі особу обвинуваченого відомості,що висвітлюють його особу з позитивної сторони, й застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків. Також захисник обвинуваченого акцентував увагу на тому, що обвинувачений вже протягом п'яти місяців утримується під вартою, а тому ризики, які враховувались судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу, з плином часу вже суттєво зменшились.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Правилами статті 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, окрім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Оцінюючи обґрунтованість клопотання прокурора, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також те, що ризики, встановлені судом під час обрання запобіжного заходу, не зменшились, й на цей час існують ризики незаконного впливу обвинуваченим на свідків, які судом не були безпосередньо допитані під час судового розгляду, а також переховування обвинуваченого від суду.
З огляду на зазначене вище й враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працює, не має стабільного доходу та зареєстрованого місця проживання, та, водночас, проживає без реєстрації на території населеного пункту поблизу кордону, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а отже, строк застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити.
Крім того, вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд враховує доводи, зазначені обвинуваченим та його захисником, водночас зважає на те, що суду не було надано доказів на підтвердження зазначених ними аргументів, й вважає, що зазначені обставини не можуть бути підставою для усунення ризиків, зазначених прокурором, а також не є достатніми для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Частиною третьою статті 183 КПК України встановлено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.
На підставі пункту 4 частини четвертої статті 183 КПК України й з огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд вважає, що необхідність визначати розмір застави у даному випадку відсутня.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити й продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів.
Визначити строк дії ухвали до 16 години 10 червня 2024 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя:ОСОБА_6