Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2574/23
Провадження № 2/935/165/24
Іменем України
19 лютого 2024 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Василенка Р.О., із секретарем - Криворучко Я.В., за участю позивача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить суд визнати за ним у порядку спадкування за законом право спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822510100:01:007:0001, загальною площею 0,0904 га, яке належало його сину ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову вказав, що право власності на будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 , належить трьом особам: ОСОБА_1 (позивачу), ОСОБА_2 (дочка та відповідач), ОСОБА_3 (син). Зазначає, що його частка становить 1/2, частка його дочки становить 4/10, частка його сина ОСОБА_3 становить 1/10.
Зазначає, що у 2021 році вони втрьох, як співласники житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку приватизації отримали у спільну сумісну власність за адресою місцезнаходження будинку земельну ділянку з кадастровим номером 1822510100:01:007:0001 для обслуговування цього житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_3 , спадщину після смерті якого він прийняв та отримав право на спадкування за законом на належну йому 1/10 частку під будинком та на його частку у праві власності на земельну ділянку під та біля будинку.
Зазначає, що звернувся до нотаріуса для оформлення права власності на спадкове майно (земельну ділянку), проте постановою нотаріуса від 10.07.2023 №303/02-14 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0, 0904 га, кадастровий номер 1822510100:01:007:0001, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та яка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв?язку з тим, що частка спадкодавця у праві власності не визначена. Тому з метою захисту своїх спадкових прав вимушений звернутися із позовом до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив суд їх задовольнити з наведених підстав.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від суду особисто та відмітка працівника пошти в рекомендованому повідомленні про повернення поштового відправлення "за закінченням терміну зберігання". Крім того від ОСОБА_2 надходила заява, про розгляд справи без її участі, щодо ухвалення рішення покладається на розсуд суду, а тому суд провів судове засідання без її участі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 5).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , слідує, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 6).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру №НВ -4810858382021 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №246070548 слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:007:0001, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі витягу з рішення виданого Коростишівською міською радою16.02.2021 №84, перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 7, 10).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно №338546590, житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 (1/10 частка), ОСОБА_1 (1/2 частка), ОСОБА_5 (4/10) (а.с. 12-13).
З відповіді Управління ЦНАП Коростишівської міської ради від 30.05.2023 року, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за цією адресою разом із померлим були зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с. 14).
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №72816112 слідує, що 14.06.2023 року приватним нотаріусом Мошковською З.І. заведено спадкову справу №49/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_3 (а.с 5 зворот).
Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Мошковською З.І. від 10.07.2023 №303/02-14 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0904 га, кадастровий номер 1822510100:01:007:0001, що знаходиться в АДРЕСА_1 та яка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв?язку з тим, що частка спадкодавця у праві власності не визначена. (а.с. 15).
Статтею 41 Конституції України визначено, що право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Частиною першою статті 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину.
Згідно з частиною 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно ч. 1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Статтею 357 ЦК України передбачено, що частки у праві спільної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
За змістом ч. 1 ст. 86 Земельного Кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Згідно статті 120 Земельного Кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Частиною четвертою вищевказаної статті визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Таким чином, законодавцем визначено принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Тобто особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду має право на відповідну частину земельної ділянки на тих самих умовах, на яких воно належало попередньому власникові або користувачу, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
Разом з тим, положення статті 120 ЗК України мають застосовуватися з врахуванням норм матеріального права, що визначають особливості регулювання права спільної сумісної власності.
Такого висновку щодо застосування зазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 489/2165/19 провадження № 61-10376св21.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п.10. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом.
Відповідно до пункту 3.4. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року відповідно до статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:007:0001, загальною площею 0,0904 га, належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та померлому ОСОБА_3 , не на праві спільної часткової власності, а на праві спільної сумісної власності. Поділ або виділ з неї окремих часток за життя ОСОБА_3 не проводився, розмір його частки не визначався, а тому вірно вважати, що частки в спільній сумісній власності є рівними, тобто по частині за кожним із співвласників.
Отже, ОСОБА_3 був співвласником земельної ділянки, яка належала трьом особам на праві спільної сумісної власності без визначення часток, і це право перейшло до позивача, який є батьком померлого спадкодавця.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Таким чином, враховуючи, що позивач є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 , у позивача відсутня можливість у нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке увійшло до складу спадщини після смерті сина, інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно судом не встановлено, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно ст.141 ЦПК України, судові витрати позивач просить покласти на нього.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,258,259,263-265,268,354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, яка належала останньому на праві спільної сумісної власності, з кадастровим номером 1822510100:01:007:0001, загальною площею 0,0904 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНКОПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 29.02.2024 року.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО