номер провадження справи 4/16/24
11.04.2024 Справа № 908/264/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 26)
до відповідача Приватного підприємства «Данія Інтернешнл», (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41)
про стягнення 107728,53 грн.
05.02.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 05.02.2024, (вх. № 286/08-07/24 від 05.02.2024) Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Данія Інтернешнл», м. Київ про стягнення 107728,53 грн. (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 2896,52 дол.США) заборгованості за договором про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 16-023 від 13.07.2016, в тому числі 77546,16 грн. основного боргу (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 2085,00 дол.США), 25842,02 грн. пені (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 694,82 дол.США) та 4340,35 грн. 3 % річних (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 116,70 дол.США).
Звернення з даною позовною заявою до Господарського суду Запорізької області позивач мотивує посиланням на приписи ч. 5 ст. 29 ГПК України та умови договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 16-023 від 13.07.2016, якими передбачено, що надання послуг за цим договором можливо лише у певному місці вищому навчальному закладі (ЗДМФУ). З огляду на це, до спірних відносин підлягає застосуванню положення ст. 29 ГПК України про подання позову за місцем виконання договору, а тому позивач вправі звернутися з цією позовною заявою до Господарського суду Запорізької області.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2024 справу № 908/264/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/264/24, справі присвоєно номер провадження справи 4/16/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням ст., ст.525, 526, 530, 599, 611, 625контрактом №17/11 від 01.09.2011, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнуті з відповідача 107728,53 грн. (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 2896,52 дол.США) заборгованості, в тому числі 77546,16 грн. основного боргу (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 2085,00 дол.США), 25842,02 грн. пені (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 694,82 дол.США) та 4340,35 грн. 3 % річних (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 116,70 дол.США).
Ухвалою суду від 12.02.2024 про відкриття провадження у справі № 908/264/24 відповідачу запропоновано у строк до 29.02.2024, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, у разі незгоди з нарахованою сумою заборгованості - навести свій контр розрахунок.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 14.05.2024.
Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua місцезнаходженням Приватного підприємства «Данія Інтернешнл» (ідентифікаційний номер 32596688) є: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 12.02.2024 про відкриття провадження у справі № 908/264/24, яка направлялася відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку: «За закінченням терміну зберігання».
Також, з наявної в матеріалах справи № 908/264/24 Довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала суду від 12.02.2024 про відкриття провадження у справі № 908/264/24 надіслано одержувачу ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДАНІЯ ІНТЕРНЕШНЛ" на його електронну адресу prevet@gawab.com. Проте, документ повернено (не доставлено ) з повідомленням про помилку.
За приписами ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Частиною третьою статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №908/264/24.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 12.02.2024 у справі № 908/264/24 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 13.03.2024 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.
Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 11.04.2024.
Розглянувши матеріали справи, суд
01.09.2011 між Запорізьким державним медичним університетом, правонаступником якого є Запорізький державний медико-фармацевтичний університет (далі - Університет, позивач) та Приватним підприємством «Данія Інтернешнл» (Координатор набору) укладено Контракт № 17/11 про навчання іноземних громадян (Контракт).
Відповідно до п. 2.1 Контракту, метою цієї угоди є навчання іноземних громадян та підготовка із них фахівців за напрямом діяльності університету. Для її досягнення сторони за контрактом наступним чином визначили свої взаємопов'язані та взаємообумовлені функції: університет приймає на себе зобов'язання надати освітні послуги іноземними громадянам за освітніми програмами України для здобуття ними вищої освіти з обраної спеціальності; координатор набору приймає на себе зобов'язання за власний рахунок провести відбір іноземних громадян для навчання в університеті, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Освітні послуги за цією угодою здійснюються, як додаткові платні послуги з навчання, за межами обсягів основної освітньої діяльності, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету (п. 2.2 Контракту).
Пунктом 3.1 Контракту передбачено, що університет зобов'язується:
3.1.1. Укласти індивідуальні договори про навчання між університетом та іноземними громадянами, відібраними для навчання;
3.1.2. Зарахувати для навчання осіб, відібраних координатором набору (відповідно порядку і вимогам прийому на навчання іноземних громадян, встановленим чинним законодавством України про освіту та цією угодою).
Згідно п. 3.2.4 Контракту, університет має право відраховувати особу, яка навчається, в установленому чинним законодавством та даним контрактом порядку із наступних підстав: академічна неуспішність; пропуски занять без поважних причин більше 30 днів за семестр; медичні протипоказання, підтверджені належним офіційним документом; власне бажання особи, яка навчається; несплата за навчання в порядку, передбаченому цією угодою; порушення законів України чи Правил внутрішнього розпорядку університету або невиконання інших суттєвих умов цієї угоди; виявлена фіктивність документів, які послужили підставою для зарахування на навчання.
Відповідно до п. 4.1.6 Контракту, координатор набору зобов'язується, зокрема, забезпечити: ж) укладення індивідуальних договорів про навчання між координатором набору та іноземними громадянами, відібраними для навчання; й) відшкодування університету у повному обсязі витрат, які поніс останній у результаті вимушеного виконання дій, котрі є обов'язком координатора набора за даним контрактом.
Координатор набору зобов'язується завчасно та без затримки письмово повідомити університет про обставини, що зумовлюють неможливість виконання чи належного виконання зобов'язань за цією угодою та прийняти всі можливі та залежні від координатору набору заходи щодо виконання своїх зобов'язань та мінімізації збитків для університету (п. 4.1.7 Контракту).
Розділом 5 Контракту (в редакції додаткової угоди № 4 від 02.10.2015) сторони визначили фінансові умови.
Розділом 5 Контракту (в редакції додаткової угоди № 4 від 02.10.2015) сторони визначили фінансові умови.
Згідно з п. 5.2 Контракту (в редакції додаткової угоди № 4 від 02.10.2015) вартість навчання одного іноземного громадянина (у разі загального набору 40 та більше осіб) становить на рік, зокрема: Міжнародний факультет № 2, спеціальність «фармація», державна мова викладання - 2700 доларів США.
Відповідно п. 5.14 Контракту (в редакції додаткової угоди № 4 від 02.10.2015) оплата проводиться в терміни:
а) для студентів І курсу: за перший семестр на момент прийняття до університету; за другий семестр до 15.02 відповідного навчального року; б) для студентів ІІ-VІ курсу: за непарні семестри до 05.10 відповідного навчального року; за парні семестри до 15.02 відповідного навчального року.
При простроченні оплати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів університет має право на відрахування студента, за якого не надійшла оплата. При цьому договір про навчання, укладений між університетом та таким студентом, підлягає достроковому розірванню. Датою розірвання договору про навчання студента та відрахування студента є дата, зазначена у відповідному наказі університету. При цьому координатор набору зобов'язаний відшкодувати університету вартість фактично отриманої освітньої послуги, за яку не надійшла оплата, а також сплатити пеню за прострочення виконання грошових зобов'язань, нараховану на момент відрахування, на підставі рахунку університету у триденний строк з дня дострокового розірвання договору про навчання та відрахування студента.
Повне і належне виконання послуг та відповідні розрахунки за цим договором фіксуються сторонами у акті здавання-приймання наданих послуг за відповідний період (семестр, рік) відповідно до додатку 5, який є невід'ємною частиною цього контракту (п. 5.15 Контракту(в редакції додаткової угоди № 4 від 02.10.2015)).
Строк дії даного Контакту визначено з 01.09.2011 по 01.09.2017 (п. 7.2).
13.07.2016 між Запорізьким державним медичним університетом (виконавець), Приватним підприємством «Данія Інтернешнл» (координатор набору) та Мадуабучі Чісом Чідіебубе (студент) укладено Договір про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 16-023 (далі - Договір № 16-023).
Пунктом 1.1 Договору № 16-023 визначено, що предметом цього договору є надання освітніх послуг. Виконавець бере на себе зобов'язання за рахунок коштів координатора набору надати освітні послуги студенту з формою навчання за спеціальністю медицина, І та ІІ міжнародні факультети, строк надання освітніх послуг: 01.09.2016-01.08.2022.
Відповідно до розділу 3 Договору № 16-023, координатор набору зобов'язаний: за бажанням студента своєчасно вносити плату за освітні послуги в розмірі, згідно строків та порядку відповідно до умов цього договору (п. 3.2); своєчасно інформувати виконавця про причини пропуску строків оплати з студентом або координатором набору за цим договором та надавати документальне підтвердження поважних причин їх пропуску (п. 3.4).
Згідно п. 4.2 Договору № 16-023, студент зобов'язався у випадку неможливості виконання замовником вимог п. 3.2 цього Договору № 16-023, самостійно або за гроші фізичних чи юридичних осіб (третіх осіб) здійснювати оплату за освітні послуги.
Розділом 5 Договору № 16-023визначено вартість освітньої послуги та порядок розрахунків.
Згідно п. 5.3 Договору № 16-023, оплата за навчання студента за цим договором здійснюється: - студентом в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця, в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати), або в іноземній валюті (USD, EUR); - за бажанням студента оплата за навчання може бути здійснена координатором набору, або третьою особою на розрахунковий рахунок виконавця: нерезидентом в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати), або в іноземній валюті (USD, EUR); резидентом в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати). Оплата здійснюється в наступному порядку: кожного семестру.
Відповідно до п. 5.4 Договору № 16-023 оплата за перший рік навчання здійснюється в розмірах, передбачених п. 5.2 цього договору в наступні терміни: за осінній семестр: до 23.07.2016; за весняний семестр: до 15лютого2017 року.
Відповідно п. 5.5 Договору № 16-023 оплата за навчання на наступних курсах здійснюється в розмірах, передбачених п. 5.2 договору, в наступні терміни: за осінній семестр: до 05 жовтня поточного року; за весняний семестр: до 15лютого поточного року.
Пунктом п. 6.2 Договору № 16-023 передбачено, що при порушенні строків оплати, передбачених цим договором, студент або координатор набору зобов'язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування студента. При простроченні оплати більше ніж 30 (тридцяти) календарних днів виконавець має право на дострокове розірвання цього договору без укладення додаткової угоди до цього договору та відрахування студента. Датою розірвання цього договору та відрахування студента є дата, зазначена у відповідному наказі виконавця. При цьому студент/координатор набору зобов'язаний відшкодувати виконавцю вартість фактично отриманих освітніх послуг за цим договором, а також сплатити вищезазначену пеню за прострочення виконання грошових зобов'язань, нараховану на момент відрахування, на підставі рахунку виконавця у триденний строк з дня дострокового розірвання цього договору та відрахування студента.
Цей договір набуває чинності від дати його підписання сторонами та діє протягом строку, зазначеному в п. 1.1 цього договору, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його невиконання (п. 8.1).
Відповідно до наказу ЗДМУ № 415-с від 30.06.2022, студента ІІ міжнародного факультету - Мадуабучі Чісом Чідіебубе (Договір про навчання № 16-023 від 13.07.2016) відраховано з 30.06.2022 у зв'язку із закінченням строку навчання.
Згідно з п. 2 вищевказаного наказу, дію Договору № 16-023про навчання з вищезазначеним іноземним студентом припинено з 30.06.2022.
За навчання студента «медицина», денна форма навчання, англійська мова викладання, згідно п.5.2 додаткової угоди № 4 від 02.10.2015 до Контракту про навчання іноземних громадян № 17/11 від 01.09.2011 має бути сплачена сума 23700 дол. США 00 центів. Однак, фактично Студентом сплачено 21615,00 дол. США, про що свідчить довідка заступника головного бухгалтера Університету № 29 від 19.12.2023.
Отже заборгованість з оплати за навчання складає 2085,00 дол. США(23700 дол. США - 21615,00 дол. США), що еквівалентно 77546,16 грн. за курсом Національного банку України станом на 19.12.2023.
Стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 107728,53 грн. (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 2896,52 дол.США), в тому числі 77546,16 грн. основного боргу (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 2085,00 дол.США), 25842,02 грн. пені (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 694,82 дол.США) та 4340,35 грн. 3 % річних (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 116,70 дол.США), є предметом судового розгляду у даній справі.
Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Зобов'язанням, відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, разом з тим, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами тощо, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (п. 1). Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ч. 2).
Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1). У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом, на виконання умов Контракту № 17/11від 01.09.2011, відповідачем на користь позивача має бути сплачена сума 23700,00 дол. США
Фактично за навчання студента Мадуабучі Чісом Чідіебубе сплачено 21615 доларів США 00 центів.
За таких обставин, на час розгляду справи, сума основного боргу за надані освітні послуги становить 77546,16 грн. (2085,00 дол. США), яка підтверджена матеріалами справи.
Контррозрахунку спірної суми як і доказів сплати у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.
Отже, відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень, ані доказів сплати боргу, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані освітні послуги в розмірі 2085,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 77546,16 грн., яка підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь за прострочення виконання основного зобов'язання пеню, за загальний період з 23.07.2016по23.02.2022, в розмірі 25842,02 грн. (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 694,82 дол.США) та3% річних, за період з 15.02.2022 до 19.12.2023, в розмірі 4340,35 грн. (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 116,70 дол.США).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно п. 5.14 Контракту (в редакції додаткової угоди № 4 від 02.10.2015) оплата проводиться в терміни:
а) для студентів І курсу: за перший семестр на момент прийняття до університету; за другий семестр до 15.02 відповідного навчального року; б) для студентів ІІ-VІ курсу: за непарні семестри до 05.10 відповідного навчального року; за парні семестри до 15.02 відповідного навчального року.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору у визначені строки не оплатив надані освітні послуги.
Пунктом 1 ст. 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст.ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.
Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При порушенні строків оплати, передбачених цим договором, Студент або Координатор набору зобов'язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування Студента (п. 6.2 Договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 16-023 від 13.17.2016).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши наведені позивачем розрахунки пені та трьох процентів річних, суд встановив, що позивачем неправильно здійснено розрахунки, оскільки розрахунок здійснювався з 15.02, однак за умовами контракту обов'язок оплати встановлено до 15.02, крім того позивачем в строк нарахування пені зараховано дати здійснення оплат за навчання.
За таким самим принципом слід обраховувати три проценти річних з 16.02.2022 до 19.12.2023.
Згідно проведеного судом перерахунку, стягненню з відповідача підлягає пеня, в розмірі 673,71дол. США, що еквівалентно 25 056,89грн. З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача пені заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом частково в розмірі 673,71дол. США, що еквівалентно 25 056,89грн. В іншій частині вимог про стягнення пені в задоволені позову відмовляється.
Згідно проведеного судом перерахунку, стягненню з відповідача підлягають 3 % річних, за період з 16.02.2022 до 19.12.2023, в розмірі 115,16 дол. США, що еквівалентно 4283,08 грн. З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом частково в розмірі 115,16 дол. США, що еквівалентно 4283,08 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3 % річних в задоволені позову відмовляється.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 77546,16 грн. основного боргу (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 2085,00 дол.США), 25 056,89 грн. пені (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 673,71 дол.США) та 4283,08грн. 3 % річних (що за курсом НБУ станом на 19.12.2023 еквівалентно 115,16дол.США). В задоволені решти вимог судом відмовляється.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Данія Інтернешнл», м. Київ задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Данія Інтернешнл», (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41, ідентифікаційний код 32596688) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 26, ідентифікаційний код 45030873) 77546 (сімдесят сім тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 16 коп. (еквівалент станом на 19.12.2023 по курсу НБУ 2085,00 дол. США) основного боргу, 25056 (двадцять п'ять тисяч п'ятдесят шість) грн. 89 коп. (еквівалент станом на 19.12.2023 по курсу НБУ 673,71 дол. США) пені, 4283 (чотири тисячі двісті вісімдесят три) грн. 08 коп. (еквівалент станом на 19.12.2023 по курсу НБУ115,16 дол. США) 3% річних та 3004 (три тисячі чотири) грн. 32 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повне судове рішення складено « 11» квітня 2024 р.
Суддя Н.Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.