вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"07" березня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/509/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.
розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія”, м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут”, м. Ужгород
про стягнення 208 372 690,94 грн
За участі представників:
від позивача - Ткаченко Роман Юрійович, довіреність № 339/23 від 26 грудня 2023 року - в режимі відеоконференції
від відповідача - Ізганич Надія Едмундівна, довіреність № 01Др - 5 - 1223 від 26 грудня 2023 року
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія” звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут” про стягнення 208 372 690,94 грн штрафу в розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу, посилаючись на невиконання відповідачем Договору купівлі- продажу природного газу № ЗКЗ-Н-02-2019-270/5 від 19.03.2019 з урахуванням Додаткових угод № 1 від 19.04.2019, № 2 від 12.06.2019, № 3 від 21.06.2019, № 4 від 12.07.2019, № 5 від 15.08.2019, № 6 від 18.09.2019, № 7 від 15.10.2019, № 8 від 18.11.2019, № 9 від 29.11.2019, № 10 від 11.12.2019, № 11 від 07.02.2020, № 12 від 24.02.2020, № 13 від 25.02.2020, № 14 від 03.03.2020, № 15 від 06.03.2020, № 16 від 24.03.2020, № 17 від 01.04.2020, № 18 від 22.04.2020, № 19 від 22.05.2020, № 20 від 03.07.2020, № 21 від 24.07.2020, № 22 від 31.07.2020, №23 від 26.08.2020, № 24 від 25.09.2020, № 25 від 02.10.2020, № 26 від 26.10.2020, № 27 від 25.11.2020, № 28 від 01.12.2020, № 29 від 28.12.2020, № 30 від 29.01.2021, № 31 від 23.02.2021, № 32 від 26.03.2021, № 33 від 23.04.2021, № 34 від 25.05.2021, № 35 від 23.06.2021, № 36 від 23.07.2021, № 37 від 28.08.2021, № 38 від 01.11.2021.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/509/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2022.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.07.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія” прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено на 25.08.2022.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із висновками суду першої та апеляційної інстанцій, у серпні 2023 року ТОВ “ЙЕ Енергія” подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просив скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 06.09.2023 р. закрито касаційне провадження у справі №907/509/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія” в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія” в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2022 у справі № 907/509/22 скасовано. Справу № 907/509/22 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2023 справу передано на розгляд судді О.Ф. Ремецькі.
Ухвалою суду від 17.10.2023 року прийнято до провадження справу №907/509/22, розгляд справи №907/509/22 здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21 листопада 2023 р.
20.11.2023 року представником позивача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання через зайнятість представника в іншому судовому процесі.
20.11.2023 року представником відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, з мотивів викладених в ньому.
Ухвалою суду від 21.11.2023 р. відкладено підготовче засідання на 12.12.2023 року.
12.12.2023 року представником позивача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, з мотивів викладених в ньому.
Ухвалою суду від 12.12.2023 р. відкладено підготовче засідання на 07.02.2024 року.
Ухвалою суду від 07.02.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 07.03.2024.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.
Вказує на те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань з прийняття та оплати мінімального договірного обсягу природного газу згідно з додатковою угодою №33 від 23.04.2021 до Договору купівлі-продажу природного газу № ЗКЗ-Н-02-2019-270/5 від 19.03.2019 обсягом 272 134 586,550 м.куб., у зв'язку з чим відповідно до п. 7.6. Договору він зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф в розмірі 10% договірної вартості неприйнятої частини природного газу, що за підрахунками Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія” становить 208 372 690,94 грн.
Разом з тим, Позивач у відповіді на відзив №09/08/2022-5 від 09.08.2022 вважає необґрунтованими заперечення відповідача. Зазначає, що розірвання сторонами Договору не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань, які мали місце під час дії Договору, встановлені розділом 7 Договору, а тому відповідач зобов'язаний сплатити на користь Продавця штраф у розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини Мінімального договірного обсягу природного газу відповідно до п. 7.6. Договору.
Аргументи відповідача щодо неможливості сплати штрафу у зв'язку з наявністю збитків через постачання природного газу за неринковою ціною в лютому та березні 2021 року, погіршення платіжної дисципліни серед побутових споживачів та підвищення цін на ринку природного газу також вважає неналежними, посилаючись на те, що укладення відповідачем договору з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» свідчить про те, що він мав необхідні кошти для закупівлі природного газу у вказаного суб'єкта господарювання та був готовий виконувати відповідні зобов'язання з оплати прийнятого природного газу. Вказана обставина, на думку позивача, спростовує доводи відповідача про неможливість здійснення розрахунків зі своїми контрагентами та спростовує посилання відповідача на неможливість здійснення оплати штрафу на користь позивача через наявність збитків та погіршення платіжної дисципліни.
Крім того, звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував факт укладення договору з контрагентами за ціною, що є вищою ціни постачання. При цьому, як вказано в листі відповідача від 30 вересня 2021 року, саме з метою купівлі природного газу на більш вигідних умовах останній уклав договір з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», що навпаки спростовує доводи Відповідача щодо необхідності закуповувати природний газ за ціною, що значно перевищувала ціну постачання природного газу побутовим споживачам.
Позивач, зауважує, що укладений між сторонами Договір купівлі-продажу природного газу не містить положень, які б дозволяли відповідачу не виконувати вимогу зі сплату штрафу у зв'язку з наявністю обставин, на які посилається відповідач, а тому посилання на вказані у відзиві обставини є нерелевантним, а самі дії Відповідача суперечать ст. 526 ЦК України.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що доводи відповідача про порушення позивачем порядку розв'язання спорів є необґрунтованими, позаяк ще до звернення до суду з позовом позивач надсилав відповідачу претензію, яку відповідач не виконав та не надав відповіді на неї позивачу, що підтверджує відсутність в ТОВ «Закарпатгаз Збут» наміру ведення будь-якої комунікації з даного питання та свідчить про неможливість застосування переговорів та консультацій між ним та Позивачем.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут”, м. Ужгород, щодо задоволення позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що договірні відносини припинилися шляхом розірвання договору з 01.11.2021 року, тому сторони звільнились від зобов'язань, передбачених договором.
Окрім того, у відповідача була відсутня об'єктивна можливість прийняти замовлений газ, адже по причині прийняття Постанови КМУ від 18.01.2021 року та постачання природного газу побутовим споживачам по ціні, що не відповідала ринковій та яка не забезпечувала покриття витрат навіть на закупівлю газу, відповідач поніс значні збитки.
Також, у зв'язку з дією протягом 2021 року карантину та обмежувальних заходів, встановленою забороною здійснювати нарахування та стягнення неустойки за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги та забороною припиняти/зупиняти надання послуг з постачання природного газу, серед побутових споживачів спостерігалось погіршення платіжної дисципліни, що зумовлювало низький рівень оплати послуг відповідача.
Додатково повідомляє про зростання цін на природний газ з середини 2021 року, яке негативно впливало на господарську діяльність та фінансовий стан відповідача як постачальника природного газу, оскільки останній був змушений закуповувати природний газ за ціною, що значно перевищувала ціну постачання природного газу побутовим споживачам. З викладеного відповідач робить висновок, що враховуючи ситуацію на ринку газу, а також складний фінансовий стан відповідача, останній не мав можливості з об'єктивних причин сплатити суму штрафу. Водночас, його оплата могла б призвести до значних ускладнень в роботі відповідача.
Зазначає на порушенні умов договору позивачем в частині не здійснення досудового врегулювання спору.
Відповідач у поданому суду запереченні на відповідь на відзив №887-Ск-4178-0822 від 15.08.2022 не погоджується з аргументами позивача та зазначає, що у випадку розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, а одним із зобов'язань відповідача за Договором є сплата штрафу, то в результаті укладення додаткової угоди про розірвання договору дане зобов'язання також було припинено разом з іншими зобов'язаннями відповідача та позивача.
Вказує, що позивач не навів жодних заперечень щодо аргументів Відповідача про наявність в останнього значних збитків через постачання природного газу побутовим споживачам по ціні, що не відповідала ринковій, погіршення платіжної дисципліни споживачів, а також підвищення цін на ринку природного газу.
Також, відповідач наголошує, що жодних дій спрямованих на звернення до переговорів та консультацій з відповідачем позивач не вчинив, не виконавши обов'язок щодо проведення переговорів та консультацій, передбачений п. 9.1. Договору.
Згідно з наданими суду письмовими поясненнями позивача №08/09/2022-5 від 08.09.2022 та відповідача від 13.09.2022, учасники справи з посиланням на положення пункту 11 глави 7 Розділу ІІІ, пункти 1, 5, 8 глави 2 Розділу XIV Кодексу газотранспортної системи (надалі - Кодекс ГТС) зазначили, що передача природного газу Продавцем Покупцю за Договором здійснюється на віртуальній торговій точці шляхом подачі торгових сповіщень на відчуження (Продавцем) та набуття (Покупцем) природного газу відповідно оператору газотранспортної системи з подальшим погодженням такої передачі природного газу оператором газотранспортної системи та віднесення таких обсягів на відповідні портфоліо балансування:.
- як відбір з газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на відчуження - на портфоліо Продавця (позивача у справі);
- як подачу до газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на набуття - на портфоліо Покупця (відповідача у справі).
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 07.03.2024 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
19 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РГК Трейдінг», як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закапатгаз збут», як Покупцем укладено Договір купівлі-продажу природного газу за №ЗК3-Н-02-2019-270/5 (надалі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язався передати покупцеві у 2019 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1. Договору).
Згідно з п. 1.2. Договору природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору Продавець передає покупцеві з 01.04.2019 року по 30.04.2019 року (включно) природний газ обсягом до 286,110 тис.куб.м. Обсяги природного газу, які планується передати згідно з цим Договором можуть змінюватися сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку.
Положеннями Розділу 3 Договору сторонами визначено порядок та умови передачі природного газу.
Зокрема, відповідно до п. 3.1. Договору Продавець передає покупцеві природний газ у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Право власності на природний газ переходить від Продавця до Покупия у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу.
Положеннями п. 3.2. Договору визначено, що передача газу за цим Договором здійснюється шляхом надання Оператору ГТС Сторонами торгових сповіщень (в розумінні Кодексу ГТС) на відчуження/набуття природного газу, в якому зокрема зазначаються обсяги природного газу, визначені Покупцем (заявка покупця) згідно з пунктом 2.1 цього Договору.
У разі відхилення Оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від Продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщенні Покупця обсяги відрізняються від обсягів, визначених в пунктг 2.1 цього Договору), Продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього Договору в частині передачі природного газу.
Приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 3.3. Договору обсяги газу, зазначені Продавцем в торговому сповіщенні згідно пункту 2.1. та 3.2. цього Договору, можуть відрізнятися від обсягів газу, фактично відібраних покупцем за цим Договором і визначених ним в акті приймання-передачі природного газу. При цьому, підписання Сторонами актів приймання-передачі природного газу свідчить про повне виконання Продавцем своїх зобов'язань в частині передачі газу за цим Договором.
Ціна за 1000 м.куб. газу становить 6235,51 грн, крім того ПДВ - 20%. Всього до сплати за 1000 м.куб. газу разом з податком на додану вартість 7482,61 грн (п. 5.1. Договору).
За умовами п. 6.1. Договору Оплата за природний газ здійснюється Покупцем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 3 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
За положеннями п. 11.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.04.2019 року і діє в частині продажу природного газу до 30.04.2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Судом також встановлено, що сторонами Договору укладено до Договору ряд додаткових угод, якими вносилися зміни шляхом доповнення або викладення в новій редакцій пунктів Договору, якими врегульовано кількість (обсяг) природного газу, що передається Продавцем Покупцеві (п. 2.1. Договору), ціни природного газу у відповідний календарний місяць (п. 5.1. Договору) та строк дії Договору (п. 11.1. Договору), зокрема:
- у додатковій угоді №1 від 19.04.2019 року сторонами погоджено обсяг постачання та ціну природного газу з 01.05.2019 року по 30.06.2019 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 30.06.2019 року;
- у додатковій угоді №2 від 12.06.2019 року - змінено ціну газу, поставленого у червні 2019 року;
- у додатковій угоді №3 від 21.06.2019 року погоджено обсяг постачання газу по 31.07.2019 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.08.2019 року;
- у додатковій угоді №4 від 12.07.2019 року погоджено обсяг поставленого у серпні 2019 року газу та ціну газу, поставленого у липні 2019 року;
- у додатковій угоді №5 від 15.08.2019 року погоджено обсяг поставленого у вересні 2019 року газу та ціну природного газу у серпні 2019 року;
- у додатковій угоді № 6 від 18.09.2019 року передбачено обсяг постачання газу у жовтні 2019 року, визначено ціну за газ, поставлений у вересні 2019 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.10.2019 року;
- у додатковій угоді № 7 від 15.10.2019 року погоджено обсяг постачання газу у листопаді 2019 року, визначено ціну за газ, поставлений у жовтні 2019 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 30.11.2019 року;
- у додатковій угоді № 8 від 18.11.2019 року передбачено обсяг постачання газу у грудні 2019 року, визначено ціну за газ, поставлений у листопаді 2019 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.12.2019 року;
- у додатковій угоді №9 від 29.11.2019 року викладено п. 2.1. розділу 2 «Кількість та фізичко-хімічні показники природного газу» та п. 5.1. розділу 5 «Ціна природного газу» в нових редакціях щодо обсягів та ціни природного газу, переданого Продавцем Покупцю з квітня по грудень 2019 року включно;
- у додатковій угоді № 10 від 11.12.2019 року передбачено обсяг постачання газу у січні 2020 року, визначено ціну за газ, поставлений у грудні 2019 року та січні 2020 року, а також продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.01.2020 року;
- у додатковій угоді № 11 від 07.02.2020 року передбачено обсяг постачання газу та його базову ціну в лютому 2020 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 29.02.2020 року;
- у додатковій угоді №13 від 25.02.2020 року погоджено обсяг поставленого у березні 2020 року природного газу, визначено остаточну ціну за газ за лютий 2020 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.03.2020 року;
- у додатковій угоді №15 від 06.03.2020 року сторонами визначено базову ціну природного газу за березень 2020 року;
- у додатковій угоді №16 від 24.03.2020 року погоджено обсяг переданого у квітні 2020 року природного газу, визначено остаточну ціну за газ за березень 2020 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 30.04.2020 року;
- у додатковій угоді №17 від 01.04.2020 року продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.12.2021 року.
- у додатковій угоді №18 від 22.04.2020 року погоджено обсяг поставленого газу у травні 2020 року та визначено остаточну ціну за газ в квітні 2020 року;
- у додатковій угоді №19 від 22.05.2020 року погоджено обсяг поставленого газу у червні 2020 року та визначено остаточну ціну за газ в травні 2020 року;
- у додатковій угоді №20 від 03.07.2020 року погоджено обсяг поставленого газу у липні 2020 року та визначено базову ціну газу в липні 2020 року;
- у додатковій угоді №21 від 24.07.2020 року погоджено обсяг поставленого газу у серпні 2020 року та визначено остаточну ціну за газ в липні 2020 року;
- у додатковій угоді №22 від 31.07.2020 року сторонами визначено остаточну ціну за газ в серпні 2020 року;
- у додатковій угоді №23 від 26.08.2020 року погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у вересні 2020 року;
- у додатковій угоді №24 від 25.09.2020 року погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у жовтні 2020 року;
- у додатковій угоді №26 від 26.10.2020 року погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у листопаді 2020 року;
- у додатковій угоді №27 від 25.11.2020 року погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у грудні 2020 року;
- у додатковій угоді №29 від 28.12.2020 року погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у січні 2021 року;
- у додатковій угоді №30 від 29.01.2021 року сторонами визначено порядок визначення остаточної ціни переданого Покупцю в лютому 2021 року природного газу в залежності від фактично переданих обсягів;
- у додатковій угоді №31 від 23.02.2021 року сторонами визначено порядок визначення остаточної ціни переданого Покупцю в березні 2021 року природного газу в залежності від фактично переданих обсягів;
- у додатковій угоді №32 від 26.03.2021 року сторонами визначено порядок визначення остаточної ціни переданого Покупцю в квітні 2021 року природного газу в залежності від фактично переданих обсягів;
- у додатковій угоді №34 від 25.05.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у червні 2020 року;
- у додатковій угоді №35 від 23.06.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у липні 2020 року;
- у додатковій угоді №36 від 23.07.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у серпні 2020 року;
- у додатковій угоді №37 від 28.08.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у вересні 2020 року.
Також, судом встановлено, що Додатковою угодою №12 від 24.02.2020 року сторонами врегульовано здійснення електронного документообігу між Продавцем та Покупцем, а відповідно до Додаткової угоди №14 від 03.03.2020 року змінено назву Продавця за Договором з ТОВ «РГК Трейдінг» на ТОВ «ЄГАЗ», Додаткової угоди №25 від 02.10.2020 року назву продавця з ТОВ «ЄГАЗ» змінено на ТОВ «ЙЕ Енергія». Крім цього, Додатковою угодою №28 від 01.12.2020 року сторонами викладено в новій редакції п. 7.2. Договору щодо відповідальності Покупця за несвоєчасне виконання зобов'язань за п. 6.1. Договору.
23 квітня 2021 року сторонами укладено Додаткову угоду №33, якою доповнено п. 2.1. договору наступним:
«Сторони дійшли згоди, що в період з 01.05.2021 року по 30.04.2022 року включно продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі не менше 316 000 000 м.куб. (Мінімальний договірний обсяг). Сторони визначили наступні планові обсяги, які в сукупності становлять не менше мінімального договірного обсягу, в наступних періодах: у травні 2021 року - 13 000 м.куб., червень-серпень 2021 року - по 7000 м.куб., вересень 2021 року - 8000 м.куб., жовтень 2021 року - 25 000 м.куб., листопад 2021 року - 38 000 м.куб., грудень 2021 року - 57 000 м.куб., січень 2022 року - 57 000 м.куб., лютий 2022 року - 43 000 м.куб., березень 2022 року - 33 000 м.куб., квітень 2022 року - 21 000 м.куб.
Покупець зобов'язується замовити, прийняти природний газ в обсязі не менше Мінімального договірного обсягу за цим Договором.
Сторони також домовились, що у разі дострокового припинення Сторонами дії даного Договору, Сторони зобов'язані у будь-якому випадку передати та/або відповідно прийняти і оплатити Мінімальний договірний обсяг до дати припинення дії даного Договору».
Згідно з п.п. 3, 4 Додаткової угоди №33 від 23.04.2021 до Договору Сторонами доповнено розділ 7 пунктами 7.5., 7.6. наступного змісту:
« 7.5. У випадку не передачі Продавцем Мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п.2.1. Договору за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року або до дати припинення дії Договору, Продавець зобов'язаний сплатити на користь Покупця штраф у розмірі 10% Договірної вартості не переданої частини Мінімального договірного обсягу.
У такому випадку Договірна вартість не переданої частини Мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки розраховується як добуток такої не переданої частини Мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно та ціни газу за цей період, визначеної відповідно до Розділу 5 Договору».
« 7.6. У випадку, якщо покупець в період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно або до дати припинення дії договору замовив та/або прийняв обсяг природного газу менше Мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п. 2.1. договору, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини Мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки.
У такому випадку договірна вартість неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки розраховується як добуток такої неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно та ціни газу за цей період, визначеної відповідно до Розділу 5 договору.
У разі неприйняття покупцем договірних обсягів природного газу за окремі періоди поставки (місяці), що призводить до неможливості відбору мінімального договірного обсягу природного газу до 30.04.2022 року або до дати припинення дії договору, продавець має право в будь-який момент вимагати сплати штрафу в розмірі, визначеному в цьому пункті договору».
Крім того, відповідно до п. 2 Додаткової угоди №33 від 23.04.2021 до Договору сторонами погоджено вартість ціни природного газу в травні 2021 року, а відповідно до п. 6 даної Додаткової угоди строк дії Договору в частині продажу природного газу продовжено до 30.04.2022 року.
Позивач стверджує, що ним на виконання умов договору в період з травня по вересень 2021 року включно передано, а відповідачем, в свою чергу, прийнято природний газ загальним обсягом 43 865 413,45 м.куб.
Так, відповідно до Актів приймання-передачі природного газу № РГК81010313, № РГК81010314, № РГК81010315 від 31.05.2021, №РГК81012046, № РГК81012069, № РГК81012070 від 30.06.2021, № РГК81013958, № РГК81013974, № РГК81014010 від 31.07.2021, №РГК81015354, № РГК81015839 від 31.08.2021, № РГК81017709, № РГК81017710, № РГК81017711 від 30.09.2021 позивачем як Продавцем передано, а відповідачем як Покупцем приймалися наступні обсяги природного газу:
- у травні 2021 року - 13 386 737,71 м.куб., у червні 2021 року - 7 576 885,55 м.куб., у липні 2021 року - 7 112 532,24 м.куб., у серпні 2021 року - 7 413 485,41 м.куб. та у вересні 2021 року - 8 375 772,54 м.куб., а всього на загальну кількість 43 865 413,45 м.куб.
В той же час, відповідно до наданих суду позивачем реєстрів торгових сповіщень за період з травня по вересень 2021 року включно, обсяг переданого позивачем відповідачу природного газу (віднесеного Оператором ГТС на портфоліо відбору з ГТС позивача та портфоліо подачі газу до ГТС відповідача) становить 46 708 000,00 м.куб. природного газу, зокрема: в травні 2021 року - 14 390 000,00 м.куб., в червні 2021 року - 7 988 000,00 м.куб., в липні 2021 року - 7 448 000,00 м.куб., в серпні 2021 року - 7 630 000,00 м.куб. та в вересні 2021 року - 9 252 000,00 м.куб.
Встановлено також, що відповідач звернувся до позивача з листом №88700.2-Сл-19278-1121 від 30.09.2021 року, у якому повідомив, що у зв'язку з необхідністю купівлі природного газу на більш вигідних умовах та забезпечення стабільного постачання природного газу населенню в необхідних обсягах відповідачем укладено договір купівлі-продажу природного газу з іншим продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
У зв'язку з наведеним, відповідачем повідомлено позивача про намір достроково розірвати Договір, а відтак, надіслано для підписання та скріплення печаткою ТОВ «Йе Енергія» два примірники додаткової угоди про розірвання договору купівлі-продажу природного газу №3К3-Н-02-2019-270/5 від 19 березня 2019 року.
01 листопада 2021 року сторонами у справі укладено додаткову угоду №38 до Договору, у якій ТОВ «Йе Енергія» та ТОВ «Закарпатгаз Збут» дійшли згоди з 01.11.2021 року достроково припинити дію Договору купівлі-продажу природного газу №ЗК3-Н-02-2019-270/5 від 19.03.2019 року.
За твердженням позивача, незважаючи на дострокове припинення сторонами дії Договору відповідачем не прийнято визначений п. 1 Додаткової угоди №33 від 23.04.2021 Мінімальний договірний обсяг природного газу на суму різниці 272 134 586,550 м.куб., а відтак, з урахуванням встановленої в п. 5.1.27 Договору (в редакції Додаткової угоди №33 від 23.04.2021) ціни за 1 куб. м. природного газу (7,6569720 грн) та відповідно до п. 7.6. Договору (в редакції Додаткової угоди №33 від 23.04.2021), йому нараховано 208 372 690,94 грн штрафу.
Позивачем також долучено до матеріалів справи претензію №167-Сл-1583-1121 від 17.11.2021 року про сплату 208 372 690,94 грн штрафу. Доказів надіслання зазначеної претензії відповідачу чи її отримання ТОВ «Закарпатгаз Збут» матеріали справи не містять.
Постановою Верховного Суду від 06.09.2023 р. закрито касаційне провадження у справі № 907/509/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2022 у справі № 907/509/22 скасовано. Справу № 907/509/22 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Крім іншого, в постанові зазначено, що суд касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що у справі № 907/509/22 судом апеляційної інстанції висновків, наведених Верховним Судом у справі № 916/1437/22 при вирішенні спору у подібних правовідносинах, враховано не було. Обмежившись посиланням на те, що у спірних правовідносинах позивачем допущено прострочення кредитора в зобов'язанні, а саме: ТОВ «ЙЕ Енергія» не вчинено дій, що встановлено договором (пункти 3.1, 3.2), пунктом 11 глави 7 Розділу ІІІ, главою 2 Розділу XIV Кодексу ГТС, без вчинення яких відповідач не міг виконати свого обов'язку та, як наслідок, порушено власне зобов'язання з передачі мінімального договірного обсягу природного газу покупцю у зв'язку з достроковим припиненням дії договору, що виключає застосування до відповідача відповідальності у виді штрафу, суди попередніх інстанцій з огляду на предмет і підстави заявленого позову, (а суд апеляційної інстанції, у тому числі не врахувавши висновки Верховного Суду у справі № 916/1437/22 при вирішенні спору у подібних правовідносинах), не надали оцінки умовам договору від 19.03.2019 № ЗК3-Н-02-2019-270/5 (з урахуванням додаткових угод, у тому числі додаткової угоди № 33 від 23.04.2021), якими встановлено, зокрема планові обсяги мінімального договірного обсягу, а також відповідальність сторін у разі припинення дії або розірвання договору, зокрема таким його умовам, що передбачено сторонами у розділі 7 «Відповідальність сторін» зазначеного договору, а також відповідно до його умов не надано оцінки наявним у матеріалах справи актам приймання-передачі природного газу № РГК81010313, № РГК81010314, № РГК81010315 від 31.05.2021, №РГК81012046, № РГК81012069, № РГК81012070 від 30.06.2021, № РГК81013958, № РГК81013974, № РГК81014010 від 31.07.2021, №РГК81015354, № РГК81015839 від 31.08.2021, № РГК81017709, № РГК81017710, № РГК81017711 від 30.09.2021 за період з травня 2021 року до моменту дострокового припинення дії договору за додатковою угодою № 38 від 01.11.2021 у контексті наданого позивачем розрахунку заявленого до стягнення штрафу, а відтак не встановили правових наслідків дострокового припинення договору відповідно до його умов і норм наведеного вище законодавства, що регулює такі правовідносини, у зв'язку із чим висновки судів про невиконання позивачем власних зобов'язань за договором в частині обов'язку передати відповідачу мінімальний договірний обсяг за період, який ним зазначений для стягнення штрафу, є передчасним.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір купівлі - продажу природного газу, а відтак правовідносини у даній справі підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, що визначені Кодексом ГТС.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно зі статтею 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За положеннями статті 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з положеннями статті 689 ЦК України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
В силу вимог ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною 4 статті 231 ГК України, є можливим, оскільки суб'єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня та штраф застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 року у справі №904/5770/18.
Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов'язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов'язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником.
Як встановлено судом, положеннями п.п. 7.5., 7.6. Договору (в редакції Додаткової угоди №33 до Договору) встановлено відповідальність:
- Продавця у випадку не передачі Мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п.2.1. Договору за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року або до дати припинення дії Договору, - у вигляді сплати на користь Покупця штрафу у розмірі 10% Договірної вартості не переданої частини Мінімального договірного обсягу;
- Покупця у випадку, якщо він в період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно або до дати припинення дії договору замовив та/або прийняв обсяг природного газу менше Мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п. 2.1. договору, - у вигляді сплати на користь Продавця штрафу у розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини Мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки.
Позивач стверджує, що відповідачем не прийнято визначений п. 1 Додаткової угоди №33 від 23.04.2021 Мінімальний договірний обсяг природного газу на суму різниці 272 134 586,550 м.куб., а відтак, з урахуванням встановленої в п. 5.1.27 Договору (в редакції Додаткової угоди №33 від 23.04.2021) ціни за 1 куб. м. природного газу (7,6569720 грн) та відповідно до п. 7.6. Договору (в редакції Додаткової угоди №33 від 23.04.2021), ТОВ «Йе Енергія» нараховано 208 372 690,94 грн штрафу.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач звернувся до позивача з листом №88700.2-Сл-19278-1121 від 30.09.2021 року, у якому повідомив, що у зв'язку з необхідністю купівлі природного газу на більш вигідних умовах та забезпечення стабільного постачання природного газу населенню в необхідних обсягах відповідачем укладено договір купівлі-продажу природного газу з іншим продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
У зв'язку з наведеним, відповідачем повідомлено позивача про намір достроково розірвати Договір, а відтак, надіслано для підписання та скріплення печаткою ТОВ «Йе Енергія» два примірники додаткової угоди про розірвання договору купівлі-продажу природного газу №3К3-Н-02-2019-270/5 від 19 березня 2019 року.
01 листопада 2021 року сторонами у справі укладено додаткову угоду №38 до Договору, у якій ТОВ «Йе Енергія» та ТОВ «Закарпатгаз Збут» дійшли згоди з 01.11.2021 року достроково припинити дію Договору купівлі-продажу природного газу №ЗК3-Н-02-2019-270/5 від 19.03.2019 року.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Суд зазначає, що розірвання з 01.11.2021р. договору купівлі-продажу природного газу №ЗК3-Н-02-2019-270/5 від 19.03.2019 року припиняє його дію на майбутнє. При цьому, припинення зобов'язань сторін за договором не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору. Таким чином, в результаті розірвання договору сторона не звільняється від відповідальності, якщо інше не було передбачено сторонами під час укладення додаткової угоди про розірвання договору.
Вказане узгоджується, з висновками, що містяться в постанові Верховного Суду по справі № 916/1437/22.
Таким чином, враховуючи умови додаткової угоди №38 від 01.11.2021р., господарський суд доходить висновку про наявність у ТОВ „Йе енергія права на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення із ТОВ «Закарпатгаз Збут» збут штрафу у випадку допущення відповідачем порушень зобов'язань за договором під час його дії. При цьому, звертаючись до суді з позовом про стягнення штрафу, ТОВ „Йе енергія має довести суду наявність порушеного відповідачем зобов'язання.
23 квітня 2021 року сторонами укладено Додаткову угоду №33, якою доповнено п. 2.1. договору наступним:
«Сторони дійшли згоди, що в період з 01.05.2021 року по 30.04.2022 року включно продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі не менше 316 000 000 м.куб. (Мінімальний договірний обсяг). Сторони визначили наступні планові обсяги, які в сукупності становлять не менше мінімального договірного обсягу, в наступних періодах: у травні 2021 року - 13 000 м.куб., червень-серпень 2021 року - по 7000 м.куб., вересень 2021 року - 8000 м.куб., жовтень 2021 року - 25 000 м.куб., листопад 2021 року - 38 000 м.куб., грудень 2021 року - 57 000 м.куб., січень 2022 року - 57 000 м.куб., лютий 2022 року - 43 000 м.куб., березень 2022 року - 33 000 м.куб., квітень 2022 року - 21 000 м.куб.
Покупець зобов'язується замовити, прийняти природний газ в обсязі не менше Мінімального договірного обсягу за цим Договором.
Сторони також домовились, що у разі дострокового припинення Сторонами дії даного Договору, Сторони зобов'язані у будь-якому випадку передати та/або відповідно прийняти і оплатити Мінімальний договірний обсяг до дати припинення дії даного Договору».
Суд зауважує, що умова п. 2.1 договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. (в редакції додаткової угоди №33 від 23.04.2021р.) фактично покладає на Відповідача обов'язок прийняти та оплатити весь обсяг природного газу навіть у випадку дострокового припинення сторонами дії договору. Проте, вказана умова договору суперечить приписам ст. 653 ЦК України, якою чітко визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, які встановлюють правові наслідки зміни або розірвання договору. Таким чином, в результаті розірвання договору обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут”, прийняти та оплатити весь обсяг природного газу, припинився 01.11.2021р.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про припинення обов'язку Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут”, прийняти та оплатити весь обсяг природного газу, що свідчить про недоведеність позивачем факту порушення відповідачем зобов'язань за договором в названій частині.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність у ТОВ «Йе енергія» права вимагати сплати штрафних санкції у розмірі 10% від усієї договірної вартості неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу, яка розраховується як добуток неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно від ціни газу за цей період, визначеної відповідно до розділу 5 договору. Таким чином, нарахування штрафу у розмірі 10 % від ціни неприйнятого газу є неправомірним.
Пунктом 2.1 договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. сторони визначили планові обсяги споживання Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут”, природного газу у 2021р. та у 2022р. Планування обсягів споживання природного газу, за переконанням суду, свідчить про наявність у ТОВ «Йе енергія» очікування, в першу чергу, на надходження від відповідача грошових коштів за спожитий газ у певному розмірі.
Згідно з п.п. 3, 4 Додаткової угоди №33 від 23.04.2021 до Договору Сторонами доповнено розділ 7 пунктами 7.5., 7.6. наступного змісту:
« 7.5. У випадку не передачі Продавцем Мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п.2.1. Договору за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року або до дати припинення дії Договору, Продавець зобов'язаний сплатити на користь Покупця штраф у розмірі 10% Договірної вартості не переданої частини Мінімального договірного обсягу.
У такому випадку Договірна вартість не переданої частини Мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки розраховується як добуток такої не переданої частини Мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно та ціни газу за цей період, визначеної відповідно до Розділу 5 Договору».
« 7.6. У випадку, якщо покупець в період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно або до дати припинення дії договору замовив та/або прийняв обсяг природного газу менше Мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п. 2.1. договору, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини Мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки.
У такому випадку договірна вартість неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки розраховується як добуток такої неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно та ціни газу за цей період, визначеної відповідно до Розділу 5 договору.
У разі неприйняття покупцем договірних обсягів природного газу за окремі періоди поставки (місяці), що призводить до неможливості відбору мінімального договірного обсягу природного газу до 30.04.2022 року або до дати припинення дії договору, продавець має право в будь-який момент вимагати сплати штрафу в розмірі, визначеному в цьому пункті договору».
Враховуючи приписи ст. 653 ЦК України, яка визначає правові наслідки розірвання договору, господарський суд доходить висновку про наявність у ТОВ «Йе енергія» права вимагати сплати штрафу у розмірі 10% від ціни запланованого до споживання, але не спожитого до 01.11.2021р. природного газу, тобто до моменту розірвання договору.
Як вже зазначалось, 23 квітня 2021 року сторонами укладено Додаткову угоду №33, якою, крім іншого сторонами погоджено, плановані обсяги постачання товару. В період з 01.05.2021 року по 30.04.2022 року включно продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі не менше 316 000 000 м.куб. (Мінімальний договірний обсяг). Сторони визначили наступні планові обсяги, які в сукупності становлять не менше мінімального договірного обсягу, в наступних періодах: у травні 2021 року - 13 000 м.куб., червень-серпень 2021 року - по 7000 м.куб., вересень 2021 року - 8000 м.куб., жовтень 2021 року - 25 000 м.куб., листопад 2021 року - 38 000 м.куб., грудень 2021 року - 57 000 м.куб., січень 2022 року - 57 000 м.куб., лютий 2022 року - 43 000 м.куб., березень 2022 року - 33 000 м.куб., квітень 2022 року - 21 000 м.куб.
Крім того, судом встановлено, що - у додатковій угоді №34 від 25.05.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у червні 2020 року в об'ємі 7 554 831 куб.метрів; - у додатковій угоді №35 від 23.06.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у липні 2020 року в об'ємі 7 150 000 куб.метрів; - у додатковій угоді №36 від 23.07.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у серпні 2020 року в об'ємі 6 800 000 куб.метрів; - у додатковій угоді №37 від 28.08.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у вересні 2020 року в об'ємі 10 000 000 куб.метрів.
Так, відповідно до Актів приймання-передачі природного газу № РГК81010313, № РГК81010314, № РГК81010315 від 31.05.2021, №РГК81012046, № РГК81012069, № РГК81012070 від 30.06.2021, № РГК81013958, № РГК81013974, № РГК81014010 від 31.07.2021, №РГК81015354, № РГК81015839 від 31.08.2021, № РГК81017709, № РГК81017710, № РГК81017711 від 30.09.2021 позивачем як Продавцем передано, а відповідачем як Покупцем приймалися наступні обсяги природного газу:
- у травні 2021 року - 13 386 737,71 м.куб., у червні 2021 року - 7 576 885,55 м.куб., у липні 2021 року - 7 112 532,24 м.куб., у серпні 2021 року - 7 413 485,41 м.куб. та у вересні 2021 року - 8 375 772,54 м.куб., а всього на загальну кількість 43 865 413,45 м.куб.
В той же час, відповідно до наданих суду позивачем реєстрів торгових сповіщень за період з травня по вересень 2021 року включно, обсяг переданого позивачем відповідачу природного газу (віднесеного Оператором ГТС на портфоліо відбору з ГТС позивача та портфоліо подачі газу до ГТС відповідача) становить 46 708 000,00 м.куб. природного газу, зокрема: в травні 2021 року - 14 390 000,00 м.куб., в червні 2021 року - 7 988 000,00 м.куб., в липні 2021 року - 7 448 000,00 м.куб., в серпні 2021 року - 7 630 000,00 м.куб. та в вересні 2021 року - 9 252 000,00 м.куб.
Таким чином, сукупний фактичний обсяг поставленого товару за визначений період є більшим за обсяг запланованого до споживання природного газу.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Отже, одним із випадків, коли кредитор буде вважатися таким, що прострочив, є випадок, якщо кредитор не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Тобто, у разі якщо кредитор не вчинить дій, без вчинення яких боржник об'єктивно не в змозі виконати покладені на нього обов'язки.
З огляду на викладене, до обставин, які мають значення для правильного вирішення спору та підлягають встановленню у цій справі, належать: які умови передачі природного газу були погоджені сторонами у Договорі та який порядок такої передаяф визначений нормами чинного законодавства, чи існувала у відповідача, як Покупця, відповідно до умов Договору можливість виконати своєчасно свій обов'язок з прийняття Мінімального договірного обсягу природного газу, чи знаходилась прийняття та оплата товару Покупцем за договором в залежності від якихось певних обов'язків Продавця (позивача).
Означена правова позиція щодо застосування положень ст. 613 ЦК України зазначена в постанові Верховного суду від 05.03.2019 у справі №923/123/18, яку суд вважає релевантною до застосування в спірних правовідносинах.
Як встановлено судом, Розділом 3 Договору сторонами погоджено порядок та умови передачі природного газу від продавця та покупця у віртуальній точці в газотранпортній системі, в якій здійснюється передача природного газу (п. 3.1. Договору).
Як встановлено судом, Розділом 3 Договору сторонами погоджено порядок та умови передачі природного газу від продавця та покупця у віртуальній точці в газотранпортній системі, в якій здійснюється передача природного газу (п. 3.1. Договору).
Передача газу за цим Договором здійснюється шляхом надання Оператору ГТС Сторонами торгових сповіщень (в розумінні Кодексу ГТС) на відчуження/набуття природного газу, в якому зокрема зазначаються обсяги природного газу, визначені Покупцем (заявка покупця) згідно з пунктом 2.1 цього Договору.
У разі відхилення Оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від Продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщенні Покупця обсяги відрізняються від обсягів, визначених в пункті 2.1 цього Договору), Продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього Договору в частині передачі природного газу (абз. 1, 2 п. 3.2. Договору).
Відповідно до абз. 3 п. 3.2. Договору приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" (далі Закон) постановою від 30.09.2015 N 2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи (тут і надалі положення Кодексу ГТС в редакції станом на час існування спірних правовідносин - дату дострокового розірвання сторонами Договору), який відповідно до пункту 2 глави 1 Розділу І Кодексу є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ (п. 2 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).
Враховуючи, що як Позивач, так і Відповідач є суб'єктами ринку природного газу України, замовниками послуг транспортування природного газу, предметом укладеного між сторонами Договору є продаж Продавцем природного газу Покупцеві для подальшого його постачання побутовим споживачам, а також враховуючи специфічність природного газу як товару, на спірні правовідносини щодо порядку передачі природного газу від Продавця до Покупця поширюються відповідні положення Кодексу ГТС України.
Згідно з положеннями підпункту 2 пункту 6 Глави 7 Розділу ІІІ Кодексу ГТС замовники послуг транспортування, які уклали договори купівлі-продажу природного газу у віртуальній торговій точці, оформлюють акти приймання-передачі природного газу (з урахуванням одного примірника, який залишається в оператора газотранспортної системи) та надають їх оператору газотранспортної системи для узгодження обсягу газу, що передається сторонами.
Пунктом 11 Глави 7 Розділу ІІІ Кодексу ГТС визначено, що передача природного газу, поданого до газотранспортної системи між замовниками послуг транспортування, здійснюється у віртуальній торговій точці шляхом подання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень відповідно до вимог глави 2 розділу XIV цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.
Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.
Згідно з пунктом 3 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування природного газу може надавати торгове сповіщення на газову добу незалежно від надання номінації/реномінації на таку газову добу. Замовник послуг транспортування природного газу може надавати необмежену кількість торгових сповіщень протягом газової доби (D).
Відповідно до пункту 5 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС торгове сповіщення має містити таку інформацію: газова доба, коли передаватиметься природний газ;
ідентифікацію відповідних портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу, між якими відбувається передача природного газу, зокрема реквізити замовників, їх ЕІС-коди;
зазначення чи є це торговим сповіщенням на відчуження чи набуття;
обсяг природного газу, що передається (набувається), виражений у куб. м та одночасно (інформативно) в одиницях енергії (кВт·год).
Пунктом 8 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що якщо оператор газотранспортної системи отримує торгові сповіщення на відчуження та на набуття, що збігаються, та якщо обсяги природного газу у сповіщеннях є рівними, то оператор газотранспортної системи погоджує таку передачу природного газу та відносить такі обсяги природного газу на відповідні портфоліо балансування:
- як відбір з газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на відчуження;
- як подачу до газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на набуття.
Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.
У випадку коли обсяги природного газу в парі торгових сповіщень на відчуження та набуття, що збігаються, не є рівними, оператор газотранспортної системи відхиляє обидва сповіщення.
Оператор ГТС також не розглядає торгові сповіщення у таких випадках:
- відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору транспортування природного газу або неналежних розрахунків за договором транспортування;
- при порушенні замовником послуг транспортування вимог щодо змісту торгових сповіщень та/або порядку їх подання, передбаченого Кодексом;
- недостатності фінансового забезпечення, визначеного згідно з положеннями глави 2 розділу VIІI цього Кодексу (пункт 7 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС).
Таким чином, нормативно визначено та сторонами в Договорі узгоджено передачу Продавцем Покупцю газу шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження (торгове сповіщення Продавця) та набуття (торгове сповіщення Покупця) природного газу, що надаються по відношенню до однієї газової доби з подальшим оформленням загального обсягу природного газу, що переданий у відповідному календарному місяці шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі.
З урахуванням означеної домовленості сторін, у разі дострокового припинення дії Договору в позивача, як Продавця, виник обов'язок передати, а у відповідача, як Покупця, в свою чергу, виник обов'язок прийняти і оплатити Мінімальний договірний обсяг до дати припинення дії Договору.
Так, з урахуванням абз. 5 п. 1 Додаткової угоди №33 від 23.04.2021 до Договору Продавець (ТОВ «Йе Енергія») зобов'язаний передати Покупцю (ТОВ «Закарпатгаз Збут») Мінімальний договірний обсяг природного газу шляхом надіслання Оператору ГТС прийнятного торгового сповіщення на відчуження такого обсягу природного газу та вправі вимагати від Покупця прийняття зазначених обсягів шляхом надіслання Покупцем Оператору ГТС прийнятного торгового сповіщення на набуття Мінімального договірного обсягу природного газу і його подальшої оплати відповідно до умов п. 6.1. Договору.
Покупець, в свою чергу, управнений вимагати передачі Продавцем Мінімального договірного обсягу природного газу шляхом надіслання ТОВ «Йе Енергія» Оператору ГТС прийнятного торгового сповіщення на відчуження такого обсягу природного газу та зобов'язаний прийняти Мінімальний договірний обсяг природного газу шляхом надіслання Оператору ГТС прийнятного торгового сповіщення на набуття такого обсягу природного газу і його подальшої оплати.
При цьому, як встановлено судом, умови укладеного між сторонами Договору (п. 6.1.) не передбачають попередньої оплати Покупцем природного газу за Договором.
Водночас, доказів здійснення як продавцем так і покупцем дій спрямованих на передачу іншого об'єму товару ніж вже переданий, матеріали справи не містять.
Як встановлено судом та вбачається з наведених вище положень Кодексу ГТС, умов Розділу 3 Договору та п. 1 Додаткової угоди №33 від 23 квітня 2021 року до Договору, у зв'язку з достроковим припиненням дії Договору позивач був зобов'язаний передати відповідачу Мінімальний договірний обсяг шляхом надання Оператору ГТС торгового сповіщення на відчуження відповідного обсягу природного газу, відповідач, в свою чергу, мав обов'язок по відношенню до тієї ж газової доби/газових діб надати Оператору ГТС торгове сповіщення на набуття такого ж обсягу природного газу, що є передумовою для погодження Оператором ГТС такої передачі та віднесення ним переданих обсягів природного газу на відповідні портфоліо балансування (пункт 8 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС).
В той же час, подані сторонами Договору торгові сповіщення повинні збігатися в обсязі природного газу (бути рівними), як і необхідною умовою є відсутність підстав для нерозгляду Оператором ГТС таких торгових сповіщень відповідно до пункту 7 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС, в тому числі й в частині достатності фінансового забезпечення згідно з главою 2 розділу VIІI Кодексу ГТС.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3 ст. 538 ЦК України).
Беручи до уваги викладене, за встановлених судом обставин, виконання відповідачем обов'язку з прийняття Мінімального договірного обсягу природного газу шляхом подання Оператору ГТС торгового сповіщення на набуття такого обсягу обумовлене виконанням позивачем власного обов'язку подати Оператору ГТС прийнятне торгове сповіщення на відчуження відповідного обсягу природного газу та одночасне (в межах однієї газової доби) виконання сторонами зазначених обов'язків встановлено Розділом 3 Договору та положеннями Глави 2 Розділу XIV Кодексу ГТС.
З огляду на наведене позивачем не доведено, а судом не встановлено наявності обставин з якими закон пов'язує можливість для нарахування штрафних санкцій у спірних правовідносинах.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія”, м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут”, м. Ужгород про стягнення 208 372 690,94 грн задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 11.04.2024
Суддя О. Ф. Ремецькі