вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову у відстроченні або розстроченні
виконання судового рішення
"08" квітня 2024 р. Cправа № 902/872/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви № б/н від 18.03.2024 (вх. № 01-37/14/24 від 18.03.2024) представника Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Вінницягаз" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2023 у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВИК" (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 4Б, офіс 5, м. Київ, 04112)
до: Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Вінницягаз" (пров. Костя Широцького, буд. 24, м. Вінниця, 21012)
про стягнення 1 233 335,99 грн.
за участю секретаря судового засідання: Марущак А.О.
представників сторін:
позивача (стягувача) Дажук С.М. за довіреністю;
відповідача (боржника, заявника) не з'явився.
На розгляді Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/872/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВИК" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про стягнення 1 233 335,99 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.11.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВИК" задоволено частково. Ухвалено стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Вінницягаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВИК" 867 192,50 грн - основного боргу; 311 571,08 грн - інфляційних втрат; 54 619,03 грн - 3% річних; 18 500,74 грн - витрат зі сплати судового збору та 21 679,47 грн - витрат на професійну правничу допомогу. В решті позову відмовлено.
08.12.2023 на адресу Господарського суду Вінницької області надійшов запит №902/872/23/8054/23 від 07.12.2023 про витребування матеріалів справи № 902/872/23 у зв'язку із надходженням до Північно-Західного апеляційного господарського суду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2023. Матеріали справи № 902/872/23 супровідним листом № 902/872/23/1649/23 від 11.12.2023 направлені до Північно-західного апеляційного господарського суду.
18.03.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 18.03.2024 (вх. № 01-37/14/24 від 18.03.2024) представника відповідача - адвоката Рогового М.В. про відстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2023 у справі № 902/872/23.
Суд, ухвалою від 26.03.2024 відклав вирішення питання про прийняття до розгляду заяви № б/н від 18.03.2024 (вх. № 01-37/14/24 від 18.03.2024) представника Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Вінницягаз" - адвоката Рогового М.В. про відстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2023 у справі № 902/872/23 до повернення матеріалів справи №902/872/23 до Господарського суду Вінницької області.
Суд, ухвалою від 29.03.2024 призначив судове засідання з розгляду заяви № б/н від 18.03.2024 (вх. № 01-37/14/24 від 18.03.2024) представника Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Вінницягаз" - адвоката Рогового М.В. про відстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2023 у справі № 902/872/23 на 08.02.2024.
05.04.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшли пояснення № б/н від 05.04.2024 (вх. № 01-34/3658/24 від 05.04.2024) представника позивача (стягувача) - Дажука С.М. щодо заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2023 у справі № 902/872/23.
На визначену судом дату з'явився представник позивача (стягувача).
Відповідач (заявник, боржник) правом участі в засіданні суду не скористався. При цьому суд зважає, що про дату, час та місце слухання справи останній повідомлений належним чином ухвалою суду від 26.03.2024, яка відповідно до сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа була доставлена до електронних скриньок відповідача та його представника - 29.03.2024.
В силу ч. 2 ст. 332 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою (ч. 2 ст. 110 ГПК України).
Процесуальним законом визначено граничний десятиденний строк розгляду заяви про відстрочку судового рішення, обов'язкової участі осіб, які є учасниками процесу ГПК України не передбачає, відтак неявка будь - кого з учасників процесу не перешкоджає розгляду заяви про відстрочку виконання судового рішення.
Також, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, однак останні не скористалися своїм правом участі у судовому засіданні.
Розглянувши в судовому засіданні заяву № б/н від 18.03.2024 (вх. № 01-37/14/24 від 18.03.2024) представника Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Вінницягаз" - адвоката Рогового М.В. про відстрочення виконання рішення від 09.11.2023 у справі № 902/872/23, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд зважає на таке.
Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Принцип обов'язковості судових рішень має місце у нормах статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до частини другої якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
В ч. 1 ст. 331 ГПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Підставами для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності як застосування самого механізму відстрочення виконання рішення суду, так і строків відстрочення його виконання, в цілому. Наявність підстав для відстрочення має бути доведена боржником. Оцінюючи доводи заяви про відстрочення виконання судового рішення судом повинно враховуватись, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилення від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, а й його намір, що свідчить про бажання виконати рішення.
Аналіз вищенаведеного свідчить, що відстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Таким чином, законодавець, у будь-якому випадку, пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, які повинні досліджуватися та оцінюватися не тільки з урахуванням доводів боржника, а й з огляду на заперечення кредитора. Зокрема, необхідно врахувати наслідки невиконання рішення у встановлений строк для стягувача при затримці виконання рішення.
Безпідставне надання відстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Суд враховує, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Правовий аналіз статей 239 та 331 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість відстрочення виконання рішення, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених сум, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Суд зазначає, що при розгляді заяв про надання розстрочки чи відстрочки виконання рішення суду повинен встановити чи не порушує це інтереси обох сторін, оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
На обґрунтування заяви боржник посилається на те, що Акціонерне товариство "Оператор газотранспортної системи "Вінницягаз" фактично не веде господарську діяльність, позаяк, НКРЕКП згідно постанови № 1770 від 29 вересня 2023 зупинила дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої Акціонерному товариству "Оператор газотранспортної системи "Вінницягаз", у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.
Водночас, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та значного скорочення оплати споживачами наданих Акціонерним товариством "Оператор газотранспортної системи "Вінницягаз" послуг, доходи підприємства значно зменшились, що призвело до негативного фінансового стану відповідача у 2022-2023 роках та підтверджується звітом про фінансові результати за 2022-2023 рр.
Враховуючи віднесення Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Вінницягаз" до підприємств критичної інфраструктури та зважаючи на введений військовий стан, здійснення оплати послуг, які на законодавчому рівні визнані безоплатними, а також стягнення штрафних санкцій ТОВ "ГАЗОВИК" з АТ "Вінницягаз" у судовому порядку, погіршує і так складний фінансовий стан підприємства та затрудняє виконання своїх обов'язків у підтриманні газорозподільної системи у належному стані.
З огляду на викладене, заявник просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2023 у справі № 902/872/23 строком на один рік.
Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
За приписами ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів. Неналежне планування своєї господарської діяльності не повинно порушувати права інших господарюючих суб'єктів, які належним чином виконали свої обов'язки.
Ризики від власної господарської діяльності не можуть покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості.
Оцінюючи майновий стан суб'єкта господарювання при вирішенні питання про відстрочення виконання судового рішення, суду належить дотримуватись забезпечення балансу інтересів сторін спору.
Майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань та відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону, хоча при вирішенні питання про наявність підстав для розстрочення або відстрочення виконання рішення суду зазначене не може бути єдиною та безумовною підставою для задоволення такої заяви.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим. Позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично.
Суд враховує, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Укладаючи договір на транспортування газу відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі, погодився на ці умови.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд також повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.
Одне лише посилання заявника на складне фінансове становище та введення воєнного стану не є достатньою підставою для відстрочення виконання рішення суду. Економічна і політична ситуація у країні відображається не тільки на підприємство відповідача, а рівною мірою і на підприємство позивача.
Необхідність одночасного погашення заборгованості спровокована діями самого відповідача, а саме: порушення договірних умов, накопичення суми боргу.
При цьому, обставини, на які посилається відповідач у заяві, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим.
Також суд зазначає, що при вирішенні питання про надання відстрочення необхідно врахувати, що спір у даній справі виник саме з вини відповідача у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за Договором розподілу природного газу № 38А210-1213-21 від 29.12.2020 в частині проведення розрахунків за надані послуги з розподілу природного газу в період січень-серпень 2021 року.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-ІV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В рішенні у справі "Анацький проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що з огляду на невиконання рішення з грудня 2002 року, приблизно два роки та одинадцять місяців, та неспроможність здійснити необхідні заходи для виконання рішення на користь заявника державні органи позбавили п.1 ст.6 Конвенції та ст. 1Протоколу №1 їх практичного змісту.
Таким чином, у цій справі п. 1 статті 6 Конвенції та стаття 1 Протоколу №1 були порушені. ("Анацький проти України". N 10558/03, пп.22 - 23, рішення від 13 грудня 2005 року).
Отже, внаслідок тривалого невиконання рішення суду, порушуються права стягувача у виконавчому провадженні та вимоги ст.124 Конституції України, 3акону України "Про виконавче провадження", ст.6 Конвенції, ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, що може призвести до завдання збитків державі.
З огляду на викладене та враховуючи те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, суд зазначає, що з урахуванням інтересів позивача та ступеня вини відповідача у виникненні спору відстрочення виконання рішення суду суперечитиме завданням господарського судочинства, якими, зокрема, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 46, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви № б/н від 18.03.2024 (вх. № 01-37/14/24 від 18.03.2024) представника Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Вінницягаз" - адвоката Рогового М.В. про відстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 09.11.2023 у справі № 902/872/23.
Примірник ухвали надіслати сторонам, представникам сторін - адвокатам Сидорову П.В., Дажуку С.М. та Роговому М.В. до електронних кабінетів в ЄСІТС.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України .
Повний текст ухвали підписано 11.04.2024.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи