Справа № 459/554/24
Провадження № 2/459/135/2024
10 квітня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.
з участю секретаря Мікало А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
27.02.2024 представник позивача звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 13089,86 грн. заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28.04.2021 та 3028,00 грн. судового збору. В обґрунтування позову послався на те, що 28.04.2021 відповідач встановив мобільний додаток monobank. Monobank - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
28.04.2021 відповідач підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку зазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн у вигляді встановленого ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов'язки перед банком не виконав. Станом на 04.11.2023 ОСОБА_1 прострочив зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором понад 90 днів, у зв'язку з чим відбулося істотне порушення клієнтом зобов'язання, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 04.11.2023 направив повідомлення «пуш» про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідач на контакт не виходить та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, в зв'язку з чим відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу». Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 05.12.2023 становить 13089,86 грн (залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Посилаючись на вказані обставини АТ «Універсал Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» від 28.04.2021 станом на 05.12.2023 у розмірі 13089,86 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Оскільки відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, тому банк змушений звернутись в суд.
Ухвалою від 29.02.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 10.04.2024 з повідомленням сторін.
Представник відповідача 26.03.2024 подала відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, в якому просила у позові відмовити повністю, покликаючись на те, що ОСОБА_1 28.04.2021 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в той же час анкета-заява не містить інформації, щодо істотних умов кредитного договору, зазначення суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом та інших істотних умов. Стверджує, що ОСОБА_1 не був ознайомлений з умовами під час підписання анкети-заяви. Зазначає, що розрахунок заборгованості на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві. Також зазначає, що відповідач частково погашав заборгованість за кредитним договором, однак сума заборгованості не зменшувалась, що викликає сумніви у достовірності розрахунку. За наведеного, вважає вимоги позивача про стягнення з нього боргу безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача 04.04.2024 подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити. Вказав, що відповідач підписавши Анкету-заяву погодився з умовати та правилами надання кредиту від 28.04.2021. Підписанням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних правил надання кредиту, які діяли станом на 28.04.2021, а також засвідчив, що він повідомлений банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідними відповідно до чинного законодавства. У випадку коли особа не дає згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку «Monobank» шляхом накладення електронного підпису, тоді застосунок «Monobank» не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку «Monobank». Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження не є можливим. Тобто лише шляхом попереднього погодження з Умовами і правилами надання банківських послуг можливий вхід у головне меню застосунку «Monobank» та подальше проведення банківських операцій і у тому числі отримання кредиту. Вказав, що використання кредитних коштів підтверджується випискою, та отже боржник намагається приховати фактичні обставини справи, що погодився з умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку «Monobank», бо інакше він не мав би взагалі технічної можливості користуватися додатком «Monobank» жодним чином. Відповідно до виписки про рух грошових коштів на рахунку баланс складає повністю з використаного боржником кредитного ліміту у сумі 10000 грн. та суми овердрафту (мінус по картці), яка становить мінус 389,86 грн. Відповідно до виписки про рух грошових коштів по картці всього за весь час користування карткою боржником була оформлена 1 заява послуги «Кредит готівкою» на суму 5000грн, а також оформлені 4 заяви послуги «Розстрочка на картку» на загальну суму 8000грн, тому відповідно до цієї обставини заборгованість за тілом кредиту змінювалась. У зв'язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, заяв щодо розгляду справи не подавали, про причини неявки суд не повідомили.
З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.ст. 223, 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що в рамках проекту «Monobank» Акціонерного товариства «Універсал Банк» відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «monobank».
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку у зручному для клієнта місці. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 28.04.2021 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто факсимільного відтворення власного підпису за допомогою засобів електронного копіювання.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів ( MONOBANK Universalbank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що підписуючи цю анкету - заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank, він підтвердив отримання примірника договору в мобільному додатку monobank, своє знайомлення та згоду з умовами договору, укладення договору та зобов'язався виконувати його умови (п.1 анкети-заяви).
Згідно з п. 1 анкети-заяви відповідач просив відкрити поточний рахунок НОМЕР_2 у гривні на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до п.2 анкети-заяви відповідач просив встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка - 3,1% на місяць.
Відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем.
До анкети-заяви банк долучив витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/ Uviversal Bank, витяг з тарифів банку «Чорна картка monobank».
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором від 05.12.2023 №б/н, заборгованість відповідача складає 13089,86 грн, як сума загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Зі змісту розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 періодично вносив кошти для погашення за наданим кредитом.
Правовідносини даного правочину регулюються ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», нормативними актами Національного Банку України та Національної комісії з державного регулювання ринку фінансових послуг.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Зі змісту статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно з частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом також встановлено, що в анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 28.04.2021 позичальник просив відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму вказану у додатку. Розмір наданого для Позичальника ліміту становить 15 000, 00 грн. відповідно до довідки про розмір встановленого кредитного ліміту.
У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процента ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.
Довідкою банку підтверджено наявність у відповідача відкритого рахунку в Універсал Банку, а також видачі картки, що відповідачем не спростовано.
Довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту, підтверджується той факт, що стороні відповідача було збільшено кредитний ліміт, останнє збільшення датовано 28.04.2021 в розмірі 15000 гривень.
Станом на 04.11.2023 у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
04.11.2023 банк направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит 03.11.2023 став у формі «на вимогу».
У зв'язку із порушенням умов Договору про надання банківських послуг від 28.04.2021 у відровідача перед АТ «Універсал Банк» станом на 05.12.2023 виникла заборгованість в розмірі 13089,86 грн, що є тілом кредиту.
До позовної заяви Банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/ Universal Bank, Тарифи з користування Чорною карткою monobank і Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank.
Разом з тим, за змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦКУкраїни можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані Банком до суду Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/ Universal Bank та Тарифи з користування Чорною карткою monobank розуміла відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг в рамках проекту Монобанк (monobank), тоді як вказані Умови і правила та Тарифи відповідачем не підписані.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви-анкети.
Таким чином суд вважає, що в даному випадку надані Банком Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 відступив від висновку Верховного Суду про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом, викладений у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 та від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19. При цьому Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного зазначив, що суду потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
За такого не можна вважати, що зазначені у наданому Банком Паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank сторонами узгоджені конкретні умови кредитування.
Разом із тим, такі умови кредитування були узгоджені сторонами у Анкети-заяві до договору про надання банківських послуг, в якій зазначено, що пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 календарних днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.
Виписка з особового карткового рахунку відповідача за період з 28.04.2021 по 05.12.2023 свідчить, що умови укладеного сторонами кредитного договору позивачем були виконані, протягом цього часу відповідач активно користувався кредитними коштами, частково погашаючи заборгованість за кредитом, останній платіж ним був здійснений у листопаді 2022 року. Крім цього, відповідачем була оформлена 1 заява послуги «Кредит готівкою» на суму 5000грн, а також оформлені 4 заяви послуги «Розстрочка на картку».
У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла непогашена заборгованість.
Ураховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, а відтак згідно ст. 526, 1054 ЦК України з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню вказана заборгованість, яка станом на 05.12.2023 становить 13089,86гривень, що складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) відповідно до умов Анкети-заяви від 28.04.2021, розмір якої підтверджено наданим позивачем розрахунком та відповідачем не спростовано.
Свого розрахунку заборгованості за тілом кредиту відповідач не навів та не клопотав про призначення економічної експертизи, з метою спростування розрахунку заборгованості позивача.
Приєднана позивачем до відповіді на відзив до позовної заяви виписка з банківському рахунку є належним доказом, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов'язків з погашення кредиту.
Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписка з банкового рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.
Верховний Суд у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Згідно ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач погодився з умовами та правилами надання банківських послуг. Підтвердив, що підписав анкету-заяву через мобільний додаток monobank. З моменту укладення договору жодна зі сторін до цього часу не заявила про намір його припинити.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по договору про надання банківських послуг в сумі 13089,86 грн. підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Відповідно до змісту частин першої та другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3028 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28.04.2021 у розмірі 13 089 (тринадцять тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 86 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10 квітня 2024 р.
Суддя: Н. Я. Отчак