465/8045/23
2/465/1411/24
11.04.2024 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Марків Ю.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третьої особи - Центру соціальної підтримки дітей та сімей "Рідні" Львівської міської ради, Львівського міського центру соціальних служб про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,-
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися у Франківський районний суд м.Львова з позовом до органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третьої особи - Центру соціальної підтримки дітей та сімей "Рідні" Львівської міської ради, Львівського міського центру соціальних служб про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Марків Ю.С. від 16.10.2023 подану позовну заяву залишено без руху з підстав, вказаних у ній та надано строк для усунення недоліків, допущених при її подачі, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачами копії ухвали.
З позовної заяви вбачається, що позивачі зазначили адресу місця проживання - АДРЕСА_1 , на яку і була направлена кореспонденція суду для позивачів, зокрема, ухвала про залишення без руху.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали про залишення позовної заяви без руху від 16.10.2023 року надсилалась судом на адресу позивачів, зазначену в позовній заяві, засобами поштового зв'язку рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №0600244239916 та №0600244240132, які повернулись на адресу суду з конвертом з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Окрім цього, копія вищевказаної ухвали, повторно, 01.03.2024, скеровувалась судом на адресу позивачів, засобами поштового зв'язку рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №0600252732591 та №0600252736945, які повернулись на адресу суду з конвертом з відміткою "за закінченям терміну зберігання".
Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Відповідно до частини 4 статті 12 Цивільно процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (далі Правила).
Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих правил (пункт 94 правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на фізичну особу.
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачі були належним чином повідомленими судом про залишення буз руху їх позову. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб'єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала позивачу усунути недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
В той же час, позивачі не були позбавлені можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 16.10.2023 року.
Враховуючи вказане, судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення позивачів про залишення позову без руху та надання часу на усунення недоліків.
Окрім того, позивачі протягом тривалого часу не проявляють належної зацікавленості у розгляді поданого позову, відтак така пасивна поведінка останніх свідчить про безумовну втрату інтересу до поданого позову.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Суд переконаний за необхідне зазначити наступне: як вбачається із правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Каракуця проти України» від 20 лютого 2017 року, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, оскільки вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Окрім цього, судом враховано, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.
У подальшому, відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено і такий триває і на час розгляду даного процесуального питання.
Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, у п. 6 рекомендувала по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.
Разом з цим, враховуючи, що особи, які подали позовну заяву не повідомили суду про те, що не можуть усунути недоліки позовної заяви через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступу до лав Збройних Сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, тощо, суддя вважає, що є наявні підстави для визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачам.
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву у разі, якщо позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви.
Відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Враховуючи вказане, а також те, що визначені ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 16.10.2023 року недоліки позовної заяви позивачами не усунуто, приходжу до переконання, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачам.
На підставі наведеного, керуючись ст.185 ЦПК України,-
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третьої особи - Центру соціальної підтримки дітей та сімей "Рідні" Львівської міської ради, Львівського міського центру соціальних служб про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною - повернути позивачам.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Суддя Ю.С. Марків