Справа №463/8891/22
Провадження №2/463/221/24
09 квітня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Гирича С.В.
з участю секретаря судового засідання Назара Р.М.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стимул Плюс» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -
представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідачів щодо стягнення заборгованості по сплаті внесків та платежів з утримання будинку і прибудинкової території за період з квітня 2021 року по січень 2024 року у розмірі 18 269,3 грн.
Представник позивача подав до суду заяву, в якій просить закрити провадження у зв'язку із відсутністю предмету спору закрити провадження, з посиланням на підставі положень п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України. Також просить стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу.
Заслухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Як вбачається із матеріалів справи та матеріалів поданої заяви, на даний час заборгованість у відповідачів перед Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Стимул Плюс» відсутня, про що позивачем подано заяву та підтвердження цього.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що на даний час відсутній предмет спору у справі, і про це подав заяву представник позивача, а тому провадження підлягає до закриття.
Дійсно, відповідно до положень ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 ЦПК України зобов'язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог, а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.
Представником позивача було подано заяву про закрити провадження у зв'язку із відсутністю предмету спору на підставі положень п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України і суд в силу вимог ст.13 ЦПК України зобов'язаний закрити провадження у справі саме за цією підставою.
Разом з тим, закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України не є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 199/9188/16-ц( провадження 61-12504ск20).
Таким чином, суд вважає, що підстав для стягнення з відповідача судових витрат немає, а тому в цій частині заява є безпідставною.
Керуючись ст.255 ч.1 п.2 ЦПК України, суд
закрити провадження у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стимул Плюс» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за відсутності предмета спору.
Відмовити позивачу у задоволенні заяви про стягнення із відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Стимул Плюс» понесених витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст.354 ЦПК України.
Суддя: Гирич С. В.