Справа № 462/1518/24
11 квітня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 09.02.2024 р. о 16:45 год. у м. Львові на вулиці Патона, 37 керуючи автомобілем марки «Peugeot Boxer», номерний знак НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення із автомобілем марки «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , що рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, що спричинило матеріальної шкоди, порушивши п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, ОСОБА_1 09.02.2024 р. о 16:45 год. у м. Львові на вулиці Патона, 37 керував автомобілем марки Peugeot Boxer», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, порушивши п. 2.9 а Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 на розгляд справи у суді повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, що дає підстави зробити висновок про ухилення останнього від явки до суду, хоча про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, конвертом, у якому суд надіслав повідомлення про виклик у судове засідання на 19.03.2024 року, який повернуто відділенням поштового зв'язку та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення про виклик у судове засідання на 11.04.2024 року, що отримано мамою адресата.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009р., із змінами та доповненнями, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою “Судова повістка”), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. Рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка”, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем).
Відтак, таке вручення є належним та не суперечить вимогам законодавства України.
Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_1 на місці складення протоколу про адміністративне правопорушення було повідомлено про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що така поведінка ОСОБА_1 спрямована на уникнення накладення на нього судом адміністративного стягнення, а тому вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки безпідставне умисне затягування справи, що на думку суду має місце з боку останнього нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).
Крім цього, суд враховує, що відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124, ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
Суд не приймає до уваги подане 11.04.2024р. на електронну адресу Залізничного районного суду м. Львова електронне звернення ОСОБА_3 , із змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 є адвокатом, захисником Петрика Ю.Є. та просить відкласти та оголосити перерву у судовому засіданні, виходячи із того, що до такого звернення, як і до матеріалів судової справи, не долучено документів, що підтверджують повноваження адвоката Чавс В.Ф. на здійснення захисту ОСОБА_1 у даній судовій справі, крім цього, таке звернення подане на електронну адресу без використання особисто електронного кабінету, реєстрація якого для адвоката є обов'язковою відповідно до норм законодавства України, а також не підписано ЕЦП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 634629, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , рапортами поліцейського, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 635686, відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського на диску, що долучений до матеріалів справи, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тестом Драгер, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно яких останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння з результатом 2,25 ‰, та висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.02.2024 року №000439, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Відтак, досліджені судом доказами є узгодженими між собою та достовірність таких у суду не викликає сумнівів.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що вина правопорушника доведена, дії за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення кваліфіковані вірно, враховуючи особу правопорушника, суд приходить до переконання, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. 23, 36, 40-1, 124, 130, 283, 284-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення із врахуванням ч.2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 /сімнадцять тисяч/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок судового збору.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: Бориславський Ю. Л.