справа № 462/3029/24
09 квітня 2024 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Колодяжний С.Ю., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи,
встановив:
ОСОБА_1 05.04.2024 року звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Новодворівка Розівського району Запорізької області.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі встановлено, що заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , заявником не зазначено коло заінтересованих осіб, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, якщо такі відомі заявнику, з метою їх повідомлення та належного виклику до суду.
При визначенні кола заінтересованих осіб при встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов?язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Згідно з ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Враховуючи, що розгляд заяви про встановлення факту смерті особи здійснюється за участю заявника та заінтересованих осіб, то заявнику необхідно надати копії заяви з додатками відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
При зверненні до суду із даною заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 у с.Новодворівка, заявник посилається на ст.315-318 ЦПК України.
Згідно п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, а за приписами ст.317 ЦПК України суди розглядають заяви про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
Так, обрані заявником способи підтвердження смерті її матері, чи то згідно п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, чи згідно ст.317 ЦПК України, встановлюють різні порядки розгляду заяви.
До висновку про розмежування вказаного порядку розгляду заяви про встановлення факту смерті особи дійшов Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 року за наслідком розгляду справи №753/8033/22.
Відповідно до п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, зазначених відомостей заява ОСОБА_1 не містить.
Крім того, до матеріалів заяви долучено копію довідки №С-00020 від 2024 року, яка складена іноземною мовою.
Положеннями ч.1 ст.9 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство в судах проводиться державною мовою.
Відповідно до ч.1 ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про засади державної мовної політики» сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Великою Палатою Верховного Суду неодноразово наголошувалося, що процесуальні документи мають подаватися до суду лише державною мовою (справа № 9901/12/20, провадження №11-56заі20, справа №826/7329/17, провадження № 11-28заі21).
У випадку, коли документ складений іноземною мовою, до суду подається переклад документа на державну мову України.
Засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу здійснюється нотаріально, у порядку, передбаченому ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Разом з тим, заявником не долучено переклад довідки №С-00020 від 2024 року на державну мову України.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, відповідно до ч.2, 5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Натомість, в порушення вимог ч.2, 5 ст.95 ЦПК України, заявником в заяві не зазначено про наявність у неї чи іншої особи оригіналу письмового доказу.
Відповідно до ч.6 ст.95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Зважаючи, на те, що в матеріалах доданих до заяви наявні копії документів, а заявником не зазначено про наявність у неї чи іншої особи оригіналів письмових доказів, суддя дійшов висновку про необхідність надання заявником суду оригіналів документів доданих до заяви для їх дослідження під час розгляду справи по суті.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати заявнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення вказаних недоліків заяви.
Керуючись ст.175, 177, 185, 259-261, 294 ЦПК України,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи - залишити без руху.
Заявник має право протягом строку, який не перевищує десяти днів з дня вручення їй ухвали, усунути недоліки заяви. Якщо заявник усуне зазначені недоліки заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: С.Ю. Колодяжний