Справа № 462/1596/24
11 квітня 2024 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О.Б., секретаря судового засідання Кмошик С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягувати з відповідача на його користь аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 гривень на місяць до досягнення позивачем 23-х років або закінчення навчання. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є сином відповідача ОСОБА_2 . Позивач навчається на денній формі навчання відокремленого структурного підрозділу «Технічний фаховий коледж» «Національного університету «Львівська політехніка». Закінчення навчання в червні 2025 року. Оскільки він навчається на денній формі навчання, можливості додатково працевлаштуватися з метою отримання доходу він немає. Інших джерел доходів не має. Проживає разом з матір'ю. Батько жодної матеріальної допомоги йому не надає, хоча і має таку можливість, оскільки працює, при чому більшу частину доходу отримує неофіційно. В шлюбі його батько не перебуває, неповнолітніх або непрацездатних дітей немає. Франківським районним судом м.Львова було прийнято рішення про стягнення з відповідача на користь матері позивача ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 до досягнення повноліття в розмірі 1/5 від усіх видів заробітку. Станом на 13.02.2024 заборгованість відповідача зі сплати аліментів по даному рішенню становить 95 303,60 гривень. З врахуванням наведеного, просить позов задоволити.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м.Львова від 29 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
27.03.2024 представником відповідача ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з часу народження у відповідача сина ОСОБА_1 та по сьогоднішній день, він завжди приймав та приймає участь у його вихованні, матеріально забезпечую його в межах отриманих доходів, приділяє належну увагу його добробуту та достатку. Вважає, що визначений позивачем розмір аліментів в розмірі 5 000 грн є занадто високим, так як у відповідача на утриманні перебуває його мати, яка є похилою і престарілою людиною, яка потребує його опіки, догляду і матеріальної підтримки. Також, у відповідача є дочка від першого шлюбу з її дитиною, його внучкою, які також потребують його опіки, догляду і матеріальної підтримки. В даний час відповідач хворіє, фактично є інвалідом війни по причині його участі в бойових діях (є учасником АТО), у зв'язку з чим перебуває на обліку в медичному закладі, постійно проходить медичні обстеження і лікуваня, що спричиняє йому додаткові та значні матеріальні витрати. Дана ситуація не дає відповідачу змоги працевлаштуватися, так як лікарі заборонили йому працювати, і насамперед-фізично, в результаті поганого стану здоров'я. Звертає увагу суду на те, що колишня дружина відповідача має змогу матеріально забезпечувати їхнього сина, оскільки постійно працює, має стабільні доходи, чого в в цей час у відповідача немає. З врахуванням наведеного просить суд стягувати з відповідача аліменти на користь позивача в розмірі 2 000 грн.
Також з поданим відзивом представник відповідача подав клопотання про перехід до загального позовного провадження. Дане клопотання обгрунтоване тим, що відповідач не визнає позовних вимог, бажає їх спростувати, а тому вважає, що обставини справи можна дослідити тільки під час загального судового засідання.
Суд, вивчивши матеріали позовної заяви, виходить з наступного.
Статтею 19 ЦПК України визначено, що цивільні справи розглядаються, зокрема, за правилами позовного провадження - загального або спрощеного.
Спрощене позовне провадження призначене, зокрема, для розгляду малозначних справ та справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Частиною 4 ст. 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є стягнення аліментів. Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагає розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Доводи представника відповідача щодо необхідності розгляду справи в загальному позовному провадженні не ґрунтуються на вимогах закону, а дослідження обставин справи можливе і під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження.
Відтак, для уникнення подальшого затягування розгляду справи, враховуючи предмет позову, суд приходить до переконання, що для повного та всебічного встановлення обставин справи немає необхідності розгляду справи у порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні заяви представника відповідача слід відмовити.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд виходив з наступного.
Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилається позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
За приписами ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження /а.с. 3/.
Згідно довідки №20 від 01.02.2024 ОСОБА_1 навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Технічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка» з 01.09.2021 по даний час за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення» денної форми навчання за кошти державного бюджету. Навчання завершує в червні 2025 року /а.с. 4/.
Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дочки, сина, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи те, що відповідач є працездатною особою та має фізичну можливість надавати допомогу на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, суд вважає, що аліменти можуть бути стягнуті в твердій грошовій сумі.
Між тим, суд зазначає, що покликання відповідача на те, що на його утриманні перебуває непрацездатна матір не підтверджені жодними доказами. Також в матеріалах справах містяться виписки ОСОБА_2 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, однак такі свідчать про захворювання відповідача, яке мало місце ще у 2022 році. Доказів того, що відповідач станом на 2024 рік хворіє і не може працювати суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відтак, враховуючи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг повноліття, однак продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги на навчання, беручи до уваги те, що відповідач є особою працездатного віку, що дає суду підстави вважати, що останній отримує або має можливість отримувати регулярний дохід, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості і той факт, що утримання дитини є законодавчим обов'язком обох батьків, ОСОБА_1 навчається за кошти державного бюджету, а також беручи до уваги той факт, що позивачем не надано жодних доказів платоспроможності відповідача, що відповідачем визнано позовні вимоги частково, а саме в розмірі 2 000 грн, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти в розмірі 2 500 грн.
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь держави підлягає стягненню 1 211, 20 грн. судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258-259, 264-265, 274-275, 279 ЦПК України, керуючись ст.ст.180-184, 191, 192 СК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 2 500 грн щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з 28.02.2024 і до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не довше, ніж до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок» судового збору.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах місячної суми стягнення.
Апеляційна скарга на рішення подається до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний см. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно. Оригінал рішення міститься в матеріалах справи № 462/1596/24. Рішення не набрало законної сили.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Копія виготовлена
Суддя: Постигач О.Б.