Справа № 461/2818/24
Провадження № 1-кс/461/2173/24
Іменем України
09.04.2024 року. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Львівської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова зі скаргою, в якій просить: визнати протиправною бездіяльністю Львівської обласної прокуратури, зобов'язати Львівську обласну прокуратуру прийняти та невідкладно внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 06.04.2024 року, зобов'язати Львівську обласну прокуратуру розпочати за цією заявою про вчинення злочину досудове розслідування та повідомити заявника у встанволеному законом порядку.
Скарга вмотивована тим, 06.04.2024 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до ТУ ДБР розташованого у м. Львові із заявою про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 383, 435-1, 206, 170 КК України. Вказана заява також скерована на електронну адресу Львівської обласної прокуратури. Заявник стверджує, що жодних дій, спрямованих на внесення заяви про вчинення кримінальних правопорушень від 06.04.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань органом досудового розслідування не вчинялось. Просить скаргу задовольнити.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги. Скерував на адресу суду заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Представник суб'єкта оскарження у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Прокурор ОСОБА_5 скерувала на адресу суду заяву, в якій просила здійснювати розгляд скарги за її відсутності. Крім того, зазначила, що Львівською обласною прокуратурою звернення ОСОБА_3 від 06.04.2024 року скеровано до Дрогобицької окружної прокуратури за належністю.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги, відтак, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності суб'єкта оскарження та прокурора на підставі наявних у справі матеріалів.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні такої слід відмовити, з огляду на таке.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть у ньому участь, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді на підставі положень ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Відповідно до норми ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 розділу ІІІ КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом з тим, законодавством України встановлено, що при внесенні до ЄРДР відомостей про вчинення злочину уповноважені особи самостійно визначають обсяг і зміст відомостей, які необхідно внести відповідно до вимог Реєстру на підставі заяви повідомлення про кримінальне правопорушення, здійснюють вибір кваліфікуючих ознак та даних, а також його правову кваліфікацію.
Таким чином, як це слідує із системного аналізу положень ст. ст. 214 і 303 КПК України, предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, в межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Слідчим суддею встановлено, що 06.04.2024 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до ТУ ДБР розташованого у м. Львові із заявою про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 383, 435-1, 206, 170 КК України.
Вказана заява також скерована на електронну адресу Львівської обласної прокуратури.
З Листа заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 №09/1-1208ВИХ24 від 10.04.2024 року вбачається, що звернення ОСОБА_3 від 06.04.2024 року скеровано для організації розгляду відповідно до чинного законодавства щодо можливого вчинення кримінального правопорушення до Дрогобицької окружної прокуратури.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Як зазначено вище, в межах даної скарги заявник просить зобов'язати службових осіб зобов'язати Львівську обласну прокуратуру прийняти та невідкладно внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 06.04.2024 року, зобов'язати Львівську обласну прокуратуру розпочати за цією заявою про вчинення злочину досудове розслідування та повідомити заявника у встанволеному законом порядку. Однак, в ході розгляду скарги встановлено, що зазначена заява ОСОБА_3 від 06.04.2024 року скерована до Дрогобицької окружної прокуратури.
Вказана обставина унеможливлює зобов'язання слідчою суддею посадових осіб Львівської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за заявою голови ОСОБА_3 від 06.04.2024 року
Розглядаючи скаргу в межах заявлених вимог, за змістом вимог КПК України (ст. 26, 303 КПК України), слідча суддя не наділена повноваженням за власною ініціативою визначати чи змінювати конкретного суб'єкта оскарження, враховуючи також вимоги щодо підсудності скарги.
Виходячи з наведеного, оскільки вказаним у скарзі суб'єктом оскарження Львівської обласної прокуратури скеровано заяву скаржника до іншого органу, підстави до задоволення скарги ОСОБА_3 відсутні.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування постановлюється ухвала, якою може бути скасовано рішення слідчого чи прокурора, зобов'язано припинити певну дію, зобов'язано вчинити певну дію, відмовлено у задоволенні скарги.
Нормою ч. 3 цієї статті встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст. 2, 7, 303-307, 309, 372 КПК України, суд, -
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Львівської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст виготовлено 09.04.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1