1Справа № 335/2202/24 3/335/805/2024
03 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Романько О.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ГУ ДПС у Запорізькій області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, керуючої магазином, паспорт серій НОМЕР_2 виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області від 25.09.2001 року,-
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
27.02.2024 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя області надійшли матеріали справи за протоколом № 156 про адміністративне правопорушення від 09.02.2024 року, складеним відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 155-1 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу, ОСОБА_1 , заступник керуючого магазином адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 69, в якому здійснює діяльність ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ"- вчинила правопорушення - порушення порядку проведення розрахунків, а саме: перевіркою встановлено реалізацію товарів за готівкові кошти на суму - 27,20 грн., по яким розрахункові операції проведені без застосування РРО саме: згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків в скринці каси (РРО фіскальний №3000748168) знаходились готівкові кошти у сумі 10742,00 грн. при цьому, згідно Х-звіту РРО сума готівкових коштів склала 10714,80 грн. Таким чином, встановлено не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на суму - 27,20 грн.: відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) встановлено випадки створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму - 30985,40 грн., які повинні маркуватися марками акцизного податку (далі МАП), без реквізитів МАП. У відповідній графі почекових даних РРО відсутня інформація про серію та номер МАП; перевіркою встановлено використання режиму попереднього програмування найменувань та цін товарів, обліку їх кількості з порушенням порядку встановленого законодавством у фіскальних касових чеках при продажу товарів підакцизної групи. Даний факт підтверджено витягами (скрін-шотами) з бази даних ДПС України (ІС «Податковий блок»/Аначітична система/Чеки РРО), а саме: Касовий чек № 320306 (РРО фіск. №3000748160) від 30.04.2023 (13 год. 15 хв.) на продаж 1 пляшки горілки «Козацька Рада Класична» 0 л за ціною 129,00 грн.; Касовий чек № 267712(РРО фіск. №3000748166) від 26.04.2023 (10 год. 37 хв.) на продаж 1 пляшки напій алкогольний «Шоколад» за ціною 99,90 грн., ємкість не зазначено.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушила п. 1.2.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових опертій у сфері торгівлі. громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями).
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, 25.03.2024 надала клопотання про закриття адміністративного провадження по справі.
03.04.2024 представник ОСОБА_1 адвокат Швець Д.І. в судовому засіданні клопотання підтримав, прохав задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до клопотання, ОСОБА_1 вину в інкримінованому правопорушенні не визнала та пояснила наступне: акт фактичної перевірки № 1261/08/01/07/09/41696968 від 09.02.2024, на підставі якого її притягають до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП, отриманий ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» 13.03.2024. В передбачений строк до 23.03.2024 підприємством подано адміністративний позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. (Позовна заява та Квитанція № 776932 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄС1ТС додається). За таких умов, на даний час сам факт порушення податкового законодавства, виявленого під час проведення перевірки є виключно припущеннями перевіряючих, оскільки податкове повідомлення-рішення в законну силу не вступило. За таких умов сама подія адміністративного правопорушення на даний час відсутня, а отже підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності відсутні.
Також зазначила наступне, що на підтвердження вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП, до протоколу додано Акт фактичної перевірки № 1261/08/01/07/09/41696968 від 09.02.2024, який отримано 13.03.2024, в ньому зазначено, що в ході перевірки магазину за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 69, у якому здійснює діяльність ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 41696968), встановлено порушення касової дисципліни.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 155-1 КУпАП виходячи з наступного.
Додатково зазначила, що так як вона є адміністратором магазину ТОВ «Апельмон Прайм», який розташований за адресою м. Запоріжжя, бул. Шевченка буд. 69, відповідальними особами за дотримання касової дисципліни є касири, які були безпосередньо присутні при проведенні перевірки. Тобто вказуючи про порушення касової дисципліни з боку касирів, чомусь визначили винною за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг саме її як адміністратора товариства, але вона касові операції не проводила і за колом своїх обов'язків за касову дисципліну не є відповідальною, про свідчить її посадова інструкція. Посилання інспектора, під час складення протоколу, на інформацію з бази даних ДПС України - Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) не може враховуватися у якості доказу оскільки посилання на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб'єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (щодо цього питання сформована єдина судова практика, як під час розгляду адміністративних правопорушень так і під час розгляду податкових спорів, зокрема, Постанова ВС від 19.04.2023 року у справі № 640/1146/19).
Будь-яких інших доказів на підтвердження скоєння адміністратором магазину ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, матеріали адміністративної справи не містять.
Додатково зазначила, що відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається де адміністративної відповідальності.
У протоколі зазначено, що адміністративне правопорушення вчинено 30.01.2024 року, при перевірці магазину в якому здійснює діяльність ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ". Проте, у порушення вимог ст. 254 КУпАП, протокол складено поза межами строків, передбачених ст. 254 КУпАП - 09.02.2024, адміністративні матеріали не містять обґрунтування пропуску названих строків та неможливості складанні протоколу в процесі проведення перевірки.
Крім того, зауважила, що посадовими особами ДПС в Запорізькій області складено акт неявки посадових осіб на підписання акту від 09.02.2024, при цьому матеріали справи не містять жодних викликів посадових осіб підприємства на зазначену дату і відповідно на дату складення протоколу від 09.02.2024. За таких умов при складанні протоколу процесуальні права їй не роз'яснювались, протокол складався за її відсутністю та у ньому, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, відсутні її підписи про ознайомлення зі змістом протоколу, та про те, що їй роз'яснені права та обов'язки і надано можливість надавати пояснення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичі дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність ч відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, щ мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі викладеного, враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, не відповідністю вимогам ст. 254, 256 КУпАП складеного протоколу про адміністративне правопорушення, та у зв'язку з розпочатою процедурою визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у Запорізькій області від 05.03.2024 року №00025540709 прохала закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя виходить з такого.
Частиною першою статті 155-1 КУпАП дійсно передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Пункт 2 статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення вини «поза розумним сумнівом» лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, у зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме уповноважена посадова особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто «поза розумним сумнівом» довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Також суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.
Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається де адміністративної відповідальності.
У протоколі зазначено, що адміністративне правопорушення вчинено 30.01.2024 року, при перевірці магазину в якому здійснює діяльність ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ". Проте, у порушення вимог ст. 254 КУпАП, протокол складено поза межами строків, передбачених ст. 254 КУпАП - 09.02.2024, адміністративні матеріали не містять обґрунтування пропуску названих строків та неможливості складанні протоколу в процесі проведення перевірки.
Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому викладення суті правопорушення передбачає опис обставин, що характеризують як об'єктивну, так і суб'єктивну сторону діяння, суб'єкт та об'єкт правопорушення.
Матеріали справи не містять жодних викликів посадових осіб підприємства на зазначену дату, а саме 09.02.2024 і відповідно на дату складення протоколу, процесуальні права ОСОБА_1 не роз'яснювались, протокол складався за її відсутністю та у ньому, в порушення вимог ст. 256 КУпАП відсутні її підписи про ознайомлення зі змістом протоколу, та про те, що їй роз'яснені права та обов'язки і надано можливість надавати пояснення.
Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
При цьому особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення щодо пред'явленого їй обвинувачення, збирати та подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.
Надання детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Нероз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення її процесуальних прав, або ж відсутність відповідної відмітки про неможливість реалізації роз'яснення таких, є завадою для забезпечення справедливого судового розгляду та захисту прав особи.
Із системного аналізу норм КУпАП вбачається, що процесуальні права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються уповноваженим на складання протоколу суб'єктом на момент його складання.
Проте, відповідно до матеріалів справи, при складанні протоколу вказані вимоги закону не виконані. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих матеріалів вбачається, що протокол складався у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Сама неявка особи, що притягається, до органу, що складає протокол, не може свідчити про відмову в отримані та підписанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Але в даному випадку в протоколі зазначено, що розгляд справи повинен був відбутися 08.02.2024. Тоді як акт неявкаи посадових осіб від 09.02.2024 містить відомості про виклик від 30.01.2024 відомостей про вручення якого матеріалми справи не містять. Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення таке відправлення було отримано 14.02.2024 матір'ю ОСОБА_1 , тобто вже після складення протоколу про адміністративне правопорушення, що є окремим порушенням.
Також, матеріалами справи не доведено, що будь-хто з уповноважених осіб Товариства відмовився від підписання акту фактичної перевірки. Також сам акт такої перевірки не містить підпису одного з перевіряючих, а лише міститься позначка «лікарняний». З клопотання ОСОБА_1 вбачається, що такий акт Товариством було отримано лише 13.03.2024.
За вказаних обставин ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" розпочатою процедурою визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у Запорізькій області від 05.03.2024 року №00025540709.
ОСОБА_1 є керуючим магазином ТОВ «Апельмон Прайм», який розташований за адресою м. Запоріжжя, бул. Шевченка буд. 69. При цьому відповідальними особами за дотримання касової дисципліни є касири, які були безпосередньо присутні при проведенні перевірки. Тобто вказуючи про порушення касової дисципліни з боку касирів, інспектор повинен був визначити винну особу за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Адміністратор товариства касові операції не проводила і за колом своїх обов'язків за касову дисципліну не є відповідальною, про свідчить її посадова інструкція. Посилання інспектора, під час складення протоколу, на інформацію з бази даних ДПС України - Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) не може враховуватися у якості доказу оскільки посилання на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб'єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВС від 19.04.2023 року у справі № 640/1146/19.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Належність до посади підтверджується винятково на підставі закону. Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон про державну реєстрацію), в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
У ст. 10 Закону про державну реєстрацію зазначається, що якщо документи та відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: виписки з Єдиного державного реєстру; витягу з Єдиного державного реєстру; довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.
Інші документи законодавством не передбачені.
Так само, у разі притягнення до відповідальності податковий орган повинен довести, що особа, яка притягається, відповідає за розрахункові операції.
Об'єктом правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
В розглядувані справі як порушення визначається, зокрема, те що не забезпечено режим програмування РРО - при реалізації підакцизної групи товару, в розрахунковому документі відсутнє найменування підакцизного товару. Проте в самому протоколі не вказують, які саме дії або бездіяльність були допущені особисто ОСОБА_1 , що призвели до порушення встановленого порядку ведення розрахунків, та відповідно до якого товару.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, то в ньому наведено загальний перелік порушень, тоді як не розкрита суть адміністративного правопорушення. Зокрема, фабула інкримінованого адміністративного правопорушення не містить конкретних обставин, в чому воно полягає, які саме товари реалізовано з порушенням правила торгівлі та розрахунків. Відсутність таких обставин є грубим порушенням права особи на захист, оскільки не вказує на конкретні її дії, які розцінюються представниками державної влади як правопорушення. Також, ці порушення не дають суду можливості перевірити обставини та ідентифікувати, чи стосується цей протокол порушень зазначених в акті фактичної перевірки, який додано до протоколу.
Згідно з положеннями Податкового кодексу України акт перевірки тільки фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
У статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення акти перевірок контролюючих органів безпосередньо не зазначені як види доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду 08 вересня 2020 року у справі N П/811/2893/14А висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.
Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оскаржено шляхом подання заперечень до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Податковим кодексом України передбачено апеляційний порядок оскарження в адміністративному порядку (до вищестоящого податкового органу) посадовою особою податкового органу, у випадку, якщо суб'єкт господарювання не погоджується з рішенням Державної податкової адміністрації України має право оскаржити його до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. На вимоги ст. 280 КУпАП, посадовою особою податкового органу не надано будь-якого підтвердження обставин того, чи скористався суб'єкт господарювання наданим Податковим кодексом України, правом на оскарження рішення податкового органу, оскільки з'ясування цих питань має істотне значення для правильного вирішення справи та могло б свідчити про належне встановлення обставин порушення посадовою особою податкового законодавства.
Наказ до протоколу не доданий, що не дозволяє констатувати той факт, що сама перевірка, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, проводилась у порядку, передбаченому законом на дату вчинення правопорушення. З урахуванням того, що суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, і згідно з КУпАП не має повноважень виходити за його межі. За таких обставин відсутні належні докази вини та справа підлягає закриттю. Зазначена позиція так само підтверджується судовою практикою в рішенні по справі № 758/7514/23 від 25.09.2023р.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, - адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях.
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку.
Одним із елементів презумпції невинуватості є тлумачення всіх сумнівів на користь особи, яка притягається до відповідальності, а також те, що висновок про винуватість особи не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.О. Романько