1Справа № 335/2450/24 3/335/875/2024
29 березня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., розглянувши матеріал, що надійшов з Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, -
З наданих суду матеріалів вбачається, що 14.02.2024 о 11-30 год. гр. ОСОБА_1 у м. Запоріжжі, Вознесенівський район, продовольчий ринок по вул. Незалежної України, 47-А, здійснював протизаконний збут свіжої риби «Судак», у кількості 6 екз., загальною вагою 8 кг. Документів підтверджуючих законність та набуття, не надав. Чим порушив вимоги ст.ст. 7, 63 Закону України „Про тваринний світ”, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи повідомлений у встановленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, тому, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу таких висновків.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що наявні підстави для закриття провадження у справі.
Положеннями статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з приписами статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, між іншим, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, який та його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити у собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку.
При цьому, всі викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.
Диспозиція ч. 1 ст. 88-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного або рослинного світу.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за вказаною нормою, за порушення порядку збуту об'єктів тваринного світу.
До протоколу №000811 від 14.02.2024 у якості доказів додана опис вилученого майна, а саме: риба «Судак» у кількості 6 екземплярів, загальною вагою 8 кілограм, та розписка ОСОБА_1 про прийняття на зберігання вилученого майна.
Суд зазначає, що дані документи не можуть вважатися достатніми доказами вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.88-1 КУпАП, а саме незаконного збуту риби.
Зокрема, дані про те, кому була продана риба у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, як відсутні і пояснення від осіб, які придбали вказану рибу.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення не містить викладу обставин щодо збуту (продажу) риби ОСОБА_1 певним особам за певну ціну.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодного письмового доказу щодо скоєння особою зазначеного адміністративного правопорушення, зокрема: фото, відео з місця вчинення правопорушення; показання свідків; копії документів встановлення особи правопорушника, та інших відомостей, необхідних для вирішення справи.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відсутність вказаних доказів позбавляють суд можливості об'єктивно, повно та неупереджено вирішити питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 правопорушення, адміністративна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не доведена належними, допустимими та достатніми доказами, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: І.А.Крамаренко