Дата документу 10.04.2024
Справа № 334/1595/24
Провадження № 2/334/1295/24
10 квітня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:
Головуючого - судді Коломаренко К.А.
при секретарі - Цілінко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 / до ОСОБА_2 / АДРЕСА_2 /, про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина-інвалід,
Позивач 27 лютого 2024 року звернулась до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина-інвалід, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, як жінки, що проживає з дитиною з інвалідністю в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви (27.02.2024 року) та протягом всього часу проживання та опікування дитиною-інвалідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували з 16 вересня 2014 року у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.12.2021 року у цивільній справі №334/8383/21. Від спільного подружнього життя маються двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані та проживають з позивачкою. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.11.2021 року у цивільній справі №334/8379/21 з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання дітей до досягнення ними повноліття. Малолітній син - ОСОБА_3 є особою з інвалідністю з дитинства, підгрупа F09 у віці до 18 років, та потребує постійного догляду, оскільки йому встановлений діагноз: органічний розлад з аутентичними формами поведінки, ЗНМ 2 рівня, що призводить до соціальної дезодаптації. У зв'язку з хворобою, дитині необхідні реабілітаційні заходи, щоб його стан не погіршувався. Їх не можливо здійснити без присутності позивачки, тому в неї відсутня можливість займатися своєю трудовою діяльністю, тобто самостійно утримувати себе. Вона щомісячно отримує державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю, однак розмір зазначеної допомоги недостатній для повноцінного лікування та забезпечення умов проживання сина - ОСОБА_3 .. Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Однак надає матеріальну допомогу в недостатньому розмірі. Просить врахувати, що право того з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, на утримання, пов'язане з виникненням досить складних життєвих обставин, в яких останній з об'єктивних причин значно більшою мірою виконує обов'язки по догляду і розвитку дитини, зазнає більших фізичних та психологічних навантажень і у зв'язку з цим потребує додаткової підтримки. А тому, відповідач зобов'язаний брати участь у забезпеченні матеріального благополуччя позивача, з яким проживає їх спільна дитина-інвалід, як це визначено приписами ч.2 ст. 88 СК України.
Ухвалою суду від 28.02.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином та завчасно повідомленою про дату, час та місце судового засідання, подала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_2 , будучі завчасно та належно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення 28.03.2024 року поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду 01.04.2024 року та довідка про доставку повідомлення у додаток «Вайбер», в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, з заявами про відкладення судового засідання або проведення судового засідання без його участі не звертався, відзиву на позов не надав.
Оскільки всі учасники справи не з'явились у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
У зв'язку з наведеним, суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд доходить таких висновків.
У судовому засіданні встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції 27.10.2015 року (а.с.9).
Положеннями частин восьмої-дев'ятої статті 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу серії ДДА №192644, ОСОБА_1 отримує державну соціальну допомогу на «дитину інваліда» ОСОБА_3 (а.с.17).
Малолітній син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю з дитинства, підгрупа F09 у віці до 18 років, що підтверджується корінцем з медичного висновку №1291, діагноз: органічний розлад з аутентичними формами поведінки, ЗНМ 2 рівня, що призводить до соціальної дезадаптації, дійсний до 01 вересня 2025 року, дата переогляду: 01 серпня 2025 року. В графі «Анкетні дані батьків» вказано ОСОБА_5 (а.с.14).
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.12.2021 року у справі №334/8383/21 розірвано шлюб між позивачем та відповідачем (а.с.8)
Положеннями статті 91 СК України закріплено право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.
Так відповідно до частини другої наведеної статті жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Відповідно до статті 88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.
Отже, виходячи з аналізу наведеної норми, обов'язковими умовами виникнення права на утримання одного з подружжя на підставі статті 88 СК України є проживання разом дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, та опікування нею, а також можливість надання матеріальної допомоги іншим з подружжя.
Як вбачається з витягів з реєстру територіальної громади м. Запоріжжя, ОСОБА_3 зареєстрований за однією адресою та проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 , а саме: в АДРЕСА_3 (а.с.12, 26).
Для цілей Конвенції про права дитини 1989 року дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.
Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (частина перша статті 6 СК України). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина з інвалідністю - це дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту.
Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» встановлені відповідні розміри державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства (залежно від групи) та дітям з інвалідністю до 18 років.
При цьому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 19 грудня 2017 року № 2249-VIII у тексті СК України слова «інвалід» та «дитина-інвалід» в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами «особа з інвалідністю» та «дитина з інвалідністю» у відповідному відмінку і числі.
Правовідносини у справі, яка розглядається, стосуються стягнення аліментів на утримання дружини, яка здійснює опіку над неповнолітню дитиною.
На підставі викладеного, враховуючи стан здоров'я дитини - ОСОБА_3 , який є дитиною з інвалідністю, та те, що стан його здоров'я вимагає постійного медичного догляду, реабілітаційних заходів, дитина проживає з матір'ю, позивачка опікується дитиною, у зв'язку з чим вона позбавлена можливості самостійно себе забезпечувати фінансово, відповідач є особою працездатного віку та має задовільний стан здоров'я, суд вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання матері дитини.
Відповідачем не надано суду належних, допустимих і достатніх доказів, які б підтверджували неможливість відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини.
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частини 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачку звільнено від сплати судового збору при поданні позовної заяви, а тому на підставі ч.1, 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121, 122, 126, 134, 136 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 200, 206, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина-інвалід - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНКОПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) аліменти на її утримання, як жінки, що проживає з дитиною з інвалідністю в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви (27.02.2024 року) та протягом всього часу проживання та опікування дитиною-інвалідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНКОПП: НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Ленінського районного суду м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Коломаренко К. А.