Справа № 643/1656/17 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/222/24 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст. 125 КК України
08 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2023 року про закриття кримінального провадження на підставі пункту 7 частини 1 статті 284 КПК України, внесеного до ЄРДР за № 12013220470002717 від 01.05.2013 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, -
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2023 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013220470002717 від 01.05.2013 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України закрито на підставі пункту 7 частини 1 статті 284 КПК України, у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції враховано, що потерпіла добровільно звернулася до суду з заявою про відмову від обвинувачення, та під час розгляду заяви не встановлено будь-яких підстав, які б перешкоджали задоволенню заяви потерпілої щодо закриття кримінального провадження.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що враховуючи засаду диспозитивності і змагального характеру кримінального судочинства, до числа процесуальних прав потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення належить його право на відмову від обвинувачення. Оскільки приводом до початку кримінального переслідування у такому провадженні є порушення приватного права, що належить конкретній особі, то саме ця особа повинна мати можливість вибору форми його правового захисту, у тому числі й право впливати на рух кримінального провадження. З огляду на це, законодавець передбачив підставу закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, що безпосередньо залежить від волевиявлення особи, яка постраждала від кримінального правопорушення - відмову потерпілого від обвинувачення (пунктом 7 частиною 1 статті 284 КПК). Обов'язковим наслідком відмови потерпілого від обвинувачення є закриття кримінального провадження. Відповідно до частини 4 статті 26 КПК відмова потерпілого, а у випадках передбачених КПК, від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, обвинуваченою ОСОБА_7 та її захисником - адвокатом ОСОБА_9 подані апеляційні скарги.
05.02.2024 до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшло клопотання захисника про залишення його апеляційної скарги без розгляду, проти чого не заперечує обвинувачена ОСОБА_7 .
В судовому засіданні обвинувачена підтримала подане захисником - адвокатом ОСОБА_9 клопотання та зазначила про те, що його зміст з нею узгоджено.
Обвинувачена ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, яка в подальшому була доповнена, просить оскаржувану ухвалу скасувати, у зв'язку із порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції прийняв незаконне та необґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження, та безпідставно розглянув справу, як скаргу приватного обвинувачення, оскільки відповідно до статті 340 КПК України, на яку посилається суд в своїй ухвалі, потерпілий надає згоду на підтримку обвинувачення в суді, однак потерпіла ОСОБА_10 була відсутня під час підготовчого судового засідання та не давала свою згоду на підтримку обвинувачення. Але під час судового розгляду потерпіла надіслала електронною поштою заяву від 04.09.2023 про закриття кримінального провадження саме у формі приватного обвинувачення.
Обвинувачена вважає, що справа не повинна бути розглянута, як скарга приватного обвинувачення, оскільки вона розглядалась судом з самого початку та такого статусу не набувала.
Звертає увагу, що ініціатором закриття кримінального провадження був прокурор, та вона б надала згоду на закриття, якщо пункт 7 частини 1 статті 284 КПК України був реабілітуючим та з неї були зняті всі обвинувачення, оскільки доказів її вини у вчиненні інкримінованого злочину матеріали кримінального провадження не містять.
Також вказує на те, що в суді першої інстанції головуючий суддя ОСОБА_1 ввела її в оману, вказавши, що пункт 7 частини 1 статті 284 КПК України є реабілітуючим, а захисник не зміг правильно пояснити його зміст та чинив на неї психологічний вплив та просив погодитись на закриття кримінального провадження.
Крім того, обвинувачена звертає увагу суду на те, що вироком Московського районного суду від 30.04.2013 ОСОБА_10 була визнана винною та засуджена за частиною 2 статті 125 КК України, за яким вона була потерпілою. Вважає, що кримінальне провадження необхідно було закрити, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 284 КПК України, що є реабілітуючим, а прокурор не хоче розглядати кримінальне провадження по суті і не надає їй можливість відстояти свою невинуватість.
12 березня 2024 року до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшла заява потерпілої ОСОБА_10 , в якій остання зазначає про те, що нею особисто до суду першої інстанції подана заява про відмову від обвинувачення та закриття кримінального провадження, яку на даний час підтримує та просить апеляційний розгляд здійснити за її відсутності, ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення обвинуваченої та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Зі змісту статті 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається зі змісту частини 1 статті 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочато слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених в тому числі і за статтею 125 КК України.
Відповідно до положень частини 4 статті 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Згідно пункту 7 частини 1 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Відповідно до положень абзацу 2 частини 7 статті 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2,3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів судового провадження 05.09.2023 до канцелярії Московського районного суду м. Харкова за вх. № 27963/23 надійшла заява потерпілої ОСОБА_10 про відмову від підтримання обвинувачення відносно ОСОБА_7 , в якій потерпіла просить кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013220470002717 від 01.05.2013 року закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 284 КПК України, цивільний позов залишити без розгляду, судовий розгляд здійснити без її участі, оскільки проживає в іншому місті.
Щодо апеляційних доводів обвинуваченої про те, що заяву про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення до суду першої інстанції подав прокурор, а не потерпіла ОСОБА_10 , суд апеляційної інстанції вважає їх необґрунтованими та не вбачає сумнівів у достовірності заяви, поданої потерпілою ОСОБА_10 до районного суду.
Крім того, свою позицію потерпіла підтвердила також і в ході апеляційного розгляду шляхом подачі до суду апеляційної інстанції заяви в якій потерпіла підтвердила дійсність написаної нею раніше заяви про відмову від обвинувачення, та просила апеляційний розгляд здійснити без її участі, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченої про відсутність потерпілої під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, колегія суддів зазначає, що безпосередня участь потерпілої під час судового провадження, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції є правом потерпілої особи, а не її обов'язком, враховуючи можливіть з'ясувати всі обставини під час судового розгляду за її відсутності.
У зв'язку із наведеним, виходячи зі змісту апеляційної скарги обвинуваченої та її апеляційних вимог, суд апеляційної інстанції не встановив підстав для її задоволення, та скасування ухвали Московського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2023 року.
Керуючись статтями 405, 407, 419 КПК України, -
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2023 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: