Житомирський апеляційний суд
Справа №274/8370/23 Головуючий у 1-й інст. Базюк Ю. П.
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
10 квітня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Гуменюка Олександра Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 20.11.2023 о 21 год. 36 хв. в м. Бердичеві по вул. Житомирська, 24-А, ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 525, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Гуменюк О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження в справі у зв'язку із відсутністю складу правопорушення, а в разі встановлення вини ОСОБА_1 призначити основне стягнення, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами, посилаючись на те, що справу розглянуто за відсутності ОСОБА_2 без належного повідомлення про час та місце розгляду справи. Просив врахувати, що ОСОБА_2 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, необхідність прав на керування транспортними засобами при виконанні службових обов'язків, щире каятття у вчиненому. Тому просив призначити основне стягнення, не накладаючи при цьому додаткове стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що він не був присутнім в судовому засіданні під час ухвалення постанови, про результати розгляду справи дізнався лише 08 лютого 2024 року, коли адвокат ознайомився з матеріалами справи.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
ОСОБА_1 була надана можливість апеляційним судом надати свої покази у справі, проте він цим не скористався, до суду не з'явився, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином.
Суд звертає увагу на те, що частиною 2 статті 268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі особи, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Нормами чинного КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати письмові пояснення щодо обставин справи, подавати докази та залучити захисника для представництва та захисту її інтересів підчас розгляду справи в суді.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки не буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, або у медичному закладі.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, за змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
З протоколу по адміністративне правопорушення від 20.11.2023 о 21 год. 36 хв. в м. Бердичеві по вул. Житомирська, 24-А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 525, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився (а.с. 2); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4); розписці про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (а.с. 3); заявці на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення (а.с. 5); довідці про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії від 07.10.2023 (а.с. 6); постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8178885 від 20.11.2023 (а.с. 7); відеозаписі обставин події (а.с. 8).
Слід зауважити, що ОСОБА_1 ознайомився зі змістом протоколу без зауважень, що підтвердив своїм підписом та надав пояснення «надам в суді пояснення» (а.с. 2).
На наявному в матеріалах справи відеозаписі із нагрудної камери поліцейського об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та його зупинка була обумовлена порушенням Правил дорожнього руху, за що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 7), з чим останній також погодився. При цьому у працівників поліції були об'єктивні та обґрунтовані підозри вважати, що ОСОБА_1 знаходиться в стані сп'яніння. В ході спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що останній беззаперечно та без примусу з боку працівників поліції відмовився. При цьому, працівником поліції було доступно роз'яснено наслідки такої відмови. Крім того, ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння та у забороні керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.
При цьому судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
Судом першої інстанції адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП, окрім того санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення. Таким чином апеляційний суд не вбачає законних підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині, зокрема, застосування основного стягнення, не накладаючи додаткове стягнення, оскільки інших альтернативних видів стягнення законом не передбачено.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Разом з тим, розглядаючи справу, суддя районного суду припустився порушення норм процесуального права, які унеможливлюють прийняття законного рішення в суді апеляційної інстанції без скасування постанови, а саме: розглянув справу без належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, чим порушив його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до змісту статті 268 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На виконання вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду орган (посадова особа) вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як регламентують положення ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
Відповідно до п.п. 5, 6 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 23 січня 2023 року № 28 визначено, що судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості.
Дані вимоги закону під час судового провадження справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції належним чином не дотримані, оскільки як вбачається зі змісту постанови, суд розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 . При цьому з матеріалів справи вбачається, що суд не повідомив про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 у передбачений законом спосіб. В матеріалах справи є заява ОСОБА_1 про отримання електронних повісток на мобільний номер телефону ( НОМЕР_2 , яка заповнена працівником поліції та підписана власноруч ОСОБА_1 . Проте, як вбачається з відеозапису на пропозицію працівника поліції надати номер мобільного телефону ОСОБА_1 для отримання судових повісток за допомогою SMS-повідомлення, останній чітко вказує свій мобільний номер телефону ( НОМЕР_2 . Тому, відсутні будь-які відомості, що справа призначена суддею на 13.12.2023 і що про цю дату сповіщено ОСОБА_1 на його мобільний номер.
Згідно ст. 294 КУпАП в разі скасування постанови суду першої інстанції суд апеляційної інстанції повинен розглянути справу по суті з винесенням нового рішення, або закрити провадження у справі.
Таким чином, постанова судді районного суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою встановити такі обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме: ОСОБА_1 20.11.2023 о 21 год. 36 хв. в м. Бердичеві по вул. Житомирська, 24-А, керував автомобілем BMW 525, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Поновити адвокату Гуменюку Олександру Володимировичу строк апеляційне оскарження постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року.
Апеляційну скаргу адвоката Гуменюка Олександра Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нову.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й.Григорусь