Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/3934/24
05 квітня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засіданням ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100070000695, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,-
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, а саме на мобільний телефон марки «Samsung», бордового кольору, телефонний номер НОМЕР_1 , EMEI № НОМЕР_2 , EMEI № НОМЕР_3 , який був вилучений 01.04.2024 в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_5 мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тобто є об'єктом, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У судове засідання слідчий не з'явилася, подала заяву про розгляд клопотання без її участі, у якому клопотання підтримала.
Власник майна, щодо якого подане клопотання ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій не заперечив щодо задоволення поданого клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, а тому, з урахуванням встановлених вище обставин, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання без їх участі.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.
Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100070000695, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.04.2024 приблизно о 02 год. 50 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , побачив припаркований там автомобіль марки «ЗАЗ 1102», д.н.з. НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , зеленого кольору, 1990 року випуску, та в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння таким транспортним засобом.
Тоді ж, реалізуючи такий злочинний умисел, ОСОБА_5 шляхом вільного доступу проник до салону автомобіля «ЗАЗ 1102», д.н.з. НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , намагаючись завести його дротами, а після невдалої спроби завести автомобіль він почав його котити, штовхаючи, чим розпочав рух транспортного засобу всупереч волі власника.
01.04.2024 о 12 год. 33 хв. ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
01.04.2024 в період часу з 14 год. 27 хв. по 14 год. 35 хв. проведено особистий обшук ОСОБА_5 , в ході якого у нього виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung», бордового кольору, телефонний номер НОМЕР_1 , EMEI № НОМЕР_2 , EMEI № НОМЕР_3 , який було поміщено до спецпакету №WAR359087.
Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 від 01.04.2024 вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024100070000695 від 01.04.2024.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний вище мобільний телефон, який був вилучений в ході особистого обшуку ОСОБА_5 01.04.2024, відповідає критеріям речових доказів, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що він є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, є достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.
На підставі наведеного, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна, яке було виявлене та вилучене під час проведення особистого обшуку в рамках кримінального провадження №12024100070000695 від 01.04.2024, а також збереження його як речового доказу, слідчий суддя вважає вірним застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який суттєво не позначиться на інтересах підозрюваного та інтересах інших осіб, задля забезпечення можливості органам досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, на даній стадії кримінального провадження не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167-169, 170-173, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100070000695, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене 01.04.2024 в ході особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «Samsung», бордового кольору, телефонний номер НОМЕР_1 , EMEI № НОМЕР_2 , EMEI № НОМЕР_3 , який був поміщений до спецпакету №WAR359087.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_6