ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6470/24
провадження № 3/753/2698/24
"08" квітня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Дарницького УПГУНП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживає АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП,
25.03.2024 до Дарницького районного суду м. Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП.
Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 25.03.2024 ОСОБА_1 25.03.2024за адресою: АДРЕСА_1 о 13 год. 00 хв., вчинив сімейну сварку з дружиною, під час якої висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство в сім'ї.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що винним себе не визнає, будь яких конфліктів з дружиною не вчиняв, поліцію дружина викликала безпідставно.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно Закону України п. 3 ч. 1 ст. 1, п. 14 ч. 1 ст. 1 «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Отже в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
В матеріалах справи відсутні відповіді докази вини ОСОБА_1 , зокрема покази очевидців події, будь які медичні дані про спричинення фізичних ушкоджень. Крім того, з представленого ОСОБА_1 аудіозапису вбачається, що події про які зазначає ОСОБА_2 і які викладені у фабулі протоколу про вчинення адміністративного не мали місця.
Беручи до уваги вище наведене вважаю, що матеріали справи не підтверджують вину ОСОБА_1 , у інкримінованому адміністративному правопорушенні, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ч. 1ст. 173-2, ст. ст. 30-1, 251, 252, 247, 284-285, 294 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
СУДДЯ: ЦИМБАЛ І.К.