Справа № 694/889/24
Провадження № 3/694/424/24
Іменем України
09.04.2024 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Звенигородського районного відділу ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №296975 від 29.02.2024 року 19.02.2024 року о 20 год.30 хв. гр.. ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 висловлювався грубою нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 цього Кодексу, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1).
У відповідності до чинного законодавства відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Складений протокол має суттєві недоліки, зокрема, суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ст. 173 КУпАП, оскільки не розкрито суть порушення відповідно до вимог закону, а лише констатовано факт його вчинення, що є недопустимим, так як порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Складений протокол містить відомості про висловлювався грубою нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 , однак у інших матеріалах справи та поясненні ОСОБА_4 зазначено, що ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 тілесні ушкодження.
Суд, розглядаючи справу, повинен дослідивши докази у справі, переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться конкретній особі у вину згідно з протоколом про адмінправопорушення та з диспозицією ст. 173 КУпАП, і прийти до висновку чи містять її дії, які суд вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.
Згідно з ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суд не вправі вийти за межі протоколу та самостійно розширити фабулу (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення зазначену у протоколі чи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це істотно порушує право особи на захист та не узгоджується з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08), згідно якої у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Порядок збору та процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й виступає як важливий юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення щодо порушення громадського порядку та безпеки (ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Наявні в матеріалах справи докази, є недостатніми для прийняття рішення про його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини і судову практику ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчення ним дій, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 і п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП.
Керуючись ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Д.І.Сакун