справа № 699/330/24
провадження № 1-кп/691/248/24
11 квітня 2024 року Городищенський районний суд Черкаської області
В складі :
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
сторони кримінального провадження:
обвинувачений ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5
провівши в приміщенні суду м.Городище Черкаської області підготовче судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12023250380000514 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
встановив:
18 березня 2024 року до Городищенського районного суду Черкаської області, згідно ухвали Черкаського апеляційного суду від 01 березня 2024 року надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12023250380000514 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, у зв'язку із зміною підсудності.
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 18 березня 2024 року призначено підготовче судове засідання з викликом учасників процесу.
10 квітня 2024 року за вхідним №1982/24 від начальника Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Відповідно до положень ст. 314 КПК України першочерговим завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду, у зв'язку з чим, суд з'ясовує, чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 314 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту, не вбачає, підтримав подане клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого. В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою, посилається на те, що ОСОБА_4 , 23 листопада 2023 року, у вечірній час, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 , вступив у словесну сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка також перебувала в стані алкогольного сп'яніння. В ході зазначеної сварки, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень. З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, діючи з мотивів особистої неприязні, яка виникла в ході сварки між ними на ґрунті з'ясування особистих відносин, умисно, наніс ОСОБА_6 невстановлену досудовим розслідуванням кількість ударів руками та ногами в область голови та тіла, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми із субдуральною гематомою, крововиливами в та під м'які мозкові оболонки, крововиливами під м'які покриви голови, множинними синцями та саднами голови, забійною раною голови, які, згідно висновку судово - медичної експертизи № 05-11-02/106 від 19.01.2024, виникли від дії тупого (-их) твердого (- их) предмету (-ів) в проміжок часу від півгодини до кількох годин до настання смерті, відносно живих осіб мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, а в даному випадку спричинили настання смерті.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 просили призначити обвинувальний акт до судового розгляду, з клопотанням прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не погоджуються, просили обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Потерпіла ОСОБА_7 , будучи вчасно та належним чином повідомленою, не з'явилася, подала заяву від 09 квітня 2024 року за вхідним №849/24, за змістом якої просила підготовче судове засідання провести без її участі.
Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши зміст заяви потерпілої про слухання у її відсутність, дослідивши обвинувальний акт з додатками, вивчивши та розглянувши клопотання учасників процесу, суд вважає, за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у зазначеному кримінальному провадженні, задоволити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, з наступних підстав.
Дане кримінальне провадження підсудне Городищенському районному суду Черкаської області.
Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження суд не вбачає.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, не встановлені.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку, суд, зобов”язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу і в компетенції суду, згідно ч.1 цієї ж статті, за клопотанням учасників судового провадження обрати, змінити, чи скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У підготовчому засіданні встановлено, що 25 листопада 2023 року розпочато кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023250380000514 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
25 листопада 2023 року ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, фактичний час затримання 20 година 00 хвилин.
26 листопада 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - повідомлено про підозру в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
27 листопада 2023 року ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням останнього в умовах ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», терміном до 20:00 год. 24 грудня 2023 року.
21 грудня 2023 року, ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування в кримінальному провадженні до 26 січня 2024 року.
17 січня 2024 року постановою керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області, строк досудового розслідування в кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 26 лютого 2024 року.
25 січня 2024 року, ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування в кримінальному провадженні, тобто до 26 лютого 2024 року.
14 лютого 2024 року у порядку ст. 290 КПК України підозрюваному ОСОБА_8 , відкрито матеріали кримінального провадження та надано доступ до них, повідомлено про закінчення досудового розслідування.
14 лютого 2024 року ОСОБА_4 вручено обвинувальний акт та скеровано справу до суду.
В подальшому, слідчим суддею Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області 20 лютого 2024 року продовжено ОСОБА_4 строк тримання під вартою до проведення підготовчого судового засідання, але не довше ніж до 19 квітня 2024 року.
Необхідність обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні. Крім того, станом на 11 квітня 2024 року судовий розгляд у кримінальному провадженні не розпочатий.
Згідно правової позиції Європейського Суду з прав людини у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків та запобігання, встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у даному кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_4 неможливо застосувати більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт, з наступних підстав.
Так, враховуючи майновий стан обвинуваченого, а також особливості події кримінального правопорушення (місце, спосіб, засоби вчинення), які в контексті рівня освіти та обставин життя обвинуваченого свідчать про його неспроможність до об'єктивного повноцінного самоконтролю в суспільстві, є недостатнім застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Особиста порука не може бути застосована до обвинувавченого, оскільки до суду не надходило звернень від осіб, які заслуговують на довіру про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу.
Домашній арешт також не може бути застосований, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не виключає можливості продовження ним ухилення від явки до суду.
Рівнозначним за суворістю запобіжним заходом триманню під вартою є застава, оскільки закон передбачає обов'язкове визначення її розміру, як альтернативного запобіжного заходу. Разом з тим, зважаючи на особливості події кримінального правопорушення та об'єкти суспільних відносин, на які вони посягають, зокрема те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, так як такий скоєно проти життя та здоров'я особи, а відтак таке діяння становить особливу небезпеку найвищим соціальним цінностям демократичного суспільства, то на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України та вищевикладених обставин, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу, доцільно визначити обвинуваченому і заставу, оскільки такий захід відповідає меті його застосування і забезпечить гарантування його належної процесуальної поведінки обвинуваченому, на думку суду.
У судовому засіданні встановлено, що на час розгляду клопотання 11 квітня 2024 року, належного обґрунтування для обрання інших запобіжних заходів, суду не наведено, остільки на пропозицію суду надати обвинуваченому та захиснику до суду документи, які обґрунтовують доцільність застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, такі не надані через їх відсутність.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, зокрема: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу ОСОБА_4 , суд вважає, що достатньою мірою гарантування виконання ним, покладених на нього обов'язків, є застава в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 62560 гривень, при внесенні якої обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, слід звільнити з-під варти та вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави, суд вважає, що на ОСОБА_4 слід покласти обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Згідно ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави, а суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Слід, роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Черкаській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор». Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з - під варти та повідомити усно і письмово Городищенський районний суд Черкаської області. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, судом буде розглядатися питання про звернення в дохід держави.
Враховуючи вище викладене та обставин встановлені у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що жоден із інших альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді слід визнати наступним: прокурор, обвинувачений, захисник, потерпіла, свідки.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 331, 314-317, 350, 372 КПК України, суд,-
постановив:
обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023250380000514 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Городищенського районного суду Черкаської області 16 квітня 2024 року 12 годині 00 хвилин, з участю сторін кримінального провадження.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
Викликати в судове засідання прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу, свідків.
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023250380000514 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Біла Церква Київської області, українцю, громадянину України, з середньою освітою, не працюючому, місце проживання АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 10 червня 2024 року з утриманням в Державній Установі «Черкаський слідчий ізолятор».
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 62560 (шістдесят дві тисячі тисяч п'ятсот шістдесят ) гривень 00 копійок.
В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) з'являтися на виклики до суду;
2) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування із свідками.
Попередити ОСОБА_4 , що в разі невиконання, покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, і суд вирішуватиме питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Документ, що підтверджує внесення застави, подається до Городищенського районного суду Черкаської області та адміністрації Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави у вище зазначеному судом розмірі, вважається, що до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ознайомити обвинуваченого ОСОБА_4 під розпис з ухвалою суду.
Копію ухвали суду направити до Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор», для відому та виконання.
На ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1