Справа № 643/3373/24
Провадження № 2-а/643/39/24
11.04.2024 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції України
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції України (далі - відповідач) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Дослідивши позовну заяву з доданими до неї документами, суд зазначає наступне.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Тобто, з вищевказаної норми процесуального права слідує, що позови можуть пред'явлені саме за зареєстрованими у встановленому законом порядку місцем проживання та перебування фізичної особи, а не за фактичним місцем її проживання.
У позовній заяві позивач посилається на те, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте доказів на підтвердження того, що позивач зареєстрований за вищевказаною адресою у Салтівському районі м. Харкова до позовної заяви додано не було.
При цьому, відповідно до інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 08.04.2024 відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 в реєстрі відсутні.
Відповідно до ч. 6 ст. 171 КАС України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 536705 від 10.04.2024 року останньою відомою адресою реєстрації позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: АДРЕСА_2 , знятий з реєстрації - 25.07.2016 року.
Водночас, адресою місцезнаходження відповідача є: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, що за адміністративно-територіальним поділом відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Солом'янського районного суду м. Києва.
Ураховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач має зареєстроване місце проживання на території Салтівського району м. Харкова, цей позов має розглядатися судом за місцезнаходженням відповідача.
За таких обставин, поданий ОСОБА_1 адміністративний позов не належить до територіальної юрисдикції Московського районного суду м. Харкова.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 29 КАС України визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 2 ст.30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
З огляду на викладене, встановивши, що Московський районний суд м. Харкова не є належним судом, уповноваженим законом згідно правил територіальної підсудності на розгляд даної справи, то остання має бути спрямована для розгляду до суду за належною територіальною юрисдикцією (підсудністю), тобто до Солом'янського районного суду м. Києва.
Керуючись ст. 25, 29, 30 КАС України, Суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності передати за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 11.04.2024 року.
Суддя Н.В. Новіченко