Справа № 953/2823/24
н/п 1-кс/953/2602/24
"11" квітня 2024 р. Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12024220000000476 від 10.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -
10.04.2024 о 13:51 год. до суду надійшло клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_2 про накладення арешту, в якому прокурор просить накласти арешт на майно (перелік якого зазначено прокурором у клопотанні), вилучене 09.04.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Місцем зберігання вилучених речових доказів, відповідно до інструкції «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», яка затверджена постановою КМ України від 19 листопада 2012 року № 1104.
Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про необхідність повернення клопотання прокурору, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено зокрема: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Однак, ці вимоги Закону прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_2 у повній мірі дотримані не були.
Так, з клопотання прокурора про арешт майна та доданих до нього документів не зрозуміло, який вид арешту майна (у вигляді заборони або обмеження права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) прокурор просить застосувати в даному випадку.
Зазначене об'єктивно позбавляє слідчого суддю можливості надання судження доцільності його арешту для досягнення дієвості кримінального провадження у відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України та унеможливлює доведення того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні та що може бути виконане завдання для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Крім того, в клопотанні прокурора не визначено місце зберігання майна, арешт на яке просить накласти прокурор. Посилання прокурора на постанову Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104, якою регулюється це питання, не є належним визначенням місця зберігання майна, яке повинно бути визначено конкретно.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
З урахуванням викладеного вище, дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, встановивши строк сімдесят дві години, з моменту отримання копії ухвали.
При цьому, слідчий суддя вважає необхідним роз'яснити право заявника звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України, у встановленому чинним КПК України порядку.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 171, 172, 372 КПК України,-
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12024220000000476 від 10.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, встановивши строк в сімдесят дві години, з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1