Справа №643/885/24
Провадження №2/639/782/24
11 квітня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі: головуючого- судді Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу №643/885/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У січні 2024 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, згідно якої просила суд розірвати шлюб, який був зареєстрований 10 березня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міського управління юстиції, актовий запис №250.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 10 березня 2004 року між сторонами було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис №250.
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що її чоловік, відповідач по справі, їй зраджує. Це є другою зрадою чоловіка, тому позивач не має взагалі бажання намагатися відновити стосунки зі своїм чоловіком. Вважає, що їх сім'я перестала існувати, а тому шлюб між позивачем та відповідачем слід розірвати. Крім того зазначила, що їх спільний з відповідачем син проживає разом з нею, спорів про поділ майна сторони не мають.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 31 січня 2024 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передані за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Харкова.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 справу розподілено судді Труханович В.В.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено судове засідання.
Позивач, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просила шлюб розірвати.
Відповідач, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.
За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Шлюб це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї. Добровільність шлюбу одна з основних його засад. Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.
Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.
Так, судом встановлено, що 10 березня 2004 року сторони: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міського управління юстиції, актовий запис №250. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 » (а.с. 3).
Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис №1331, батьками якого є: батько - ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_1 (а.с. 5).
Згідно з ч.1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з роз'ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Під час судового розгляду судом з'ясовані причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, члени якого проживають окремо, подружні стосунки не підтримують, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
Враховуючи наведене, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, дослідивши письмові докази, суд вважає подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї неможливим, оскільки це може зашкодити інтересам позивача, неповнолітньої дитини та відповідача, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача ОСОБА_1 залишити без змін - « ОСОБА_4 ».
З огляду на викладене, шлюб підлягає розірванню, а позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузадоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 142, 206, 247, 265 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 10 березня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міського управління юстиції, актовий запис №250.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача ОСОБА_1 залишити без змін - « ОСОБА_4 ».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 11.04.2024
Суддя В.В. Труханович