Справа № 570/2306/21
номер провадження 1-кп/570/35/2024
08 квітня 2024 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021181180000227 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лугове Джамбульської області, Казахстан, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не працюючого, одруженого, без місця реєстрації, який фактично проживає по АДРЕСА_1 , який є раніше не судимим відповідно до ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
ОСОБА_4 02 травня 2021 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , в ході словесного конфлікту, з метою нанесення тілесних ушкоджень, наніс своєму сину - ОСОБА_4 один удар ножем, типу «кухонний», який тримав в правій руці, в праву частину грудної клітки.
В результаті вказаних дій, ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді одного проникаючого поранення грудної клітки справа у вигляді колото-різаної рани в 3 (III) міжребір'ї по парастернальній (пригрудинній) лінії, яка продовжується в раневий канал, напрямок якого спереду назад з пошкодженням по його ходу шкіри, підшкірної клітковини, повним пошкодженням хрящової частини ІІІ ребра справа, пересіченням правої внутрішньої грудної артерії та пошкодженням плеври. Вказане поранення в своєму клінічному перебігу ускладнилося субтотальним правобічним гемотораксом (накопичення крові в правій плевральній порожнині) та постгеморагічною анемією II ступеня.
Потерпілий подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. В своїй заяві вказав, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Просив при призначенні покарання застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, визнав повністю і суду показав, що 02 травня 2021 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , в ході словесного конфлікту, з метою нанесення тілесних ушкоджень наніс своєму сину - ОСОБА_4 один удар ножем, типу «кухонний», який тримав в правій руці, в праву частину грудної клітки. Підсудний повністю погодився з тим, що саме його удар спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор та потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження під час досудового слідства, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши підсудному положення ч.3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, та обмежив судове слідство дослідженням даних, які характеризують особу підсудного.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_4 , як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, за ч. 1 ст. 121 КК України.
При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню кримінального правопорушення. Обставинами, які обтяжують покарання, прокурором в судовому засіданні заявлено та судом встановлено вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наявність обставин, які пом'якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), які на переконання суду істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, шкодує про вчинене, страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, що і зумовило вчинення ним злочину, має постійне місце проживання, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину - протягом всього часу розгляду вказаного провадження під час спільного проживання із сином не вчиняв відносно нього правопорушення, пов'язані із домашнім насильством, відсутність у потерпілого до обвинуваченого будь-яких претензій матеріального та морального характеру, суд погоджується з позицією прокурора про застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України.
З урахуванням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд уважає, що достатнім для виправлення, перевиховання ОСОБА_4 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, буде призначення покарання у виді позбавлення волі за нижньою санкцією статті із застосуванням положень ст.75 КК України.
Суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах контролю за його поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації з покладенням на нього додаткових обов'язків, передбачених п.п.4, 5, 6 ч.3 ст. 76 КК України, оскільки обвинувачений страждає на алкоголізм.
Саме такий вид і розмір покарання в повній мірі буде відповідати меті покарання, яка закріплена у ст. 50 КК України.
При цьому суд зазначає, що відповідно до п.5 ч.3 ст.76 КК України, лікування від алкоголізму застосовується судом у порядку покладення обов'язку на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням. Таке лікування не вважається примусовим, оскільки обов'язок його пройти покладається безпосередньо на засуджену особу, а не на орган охорони здоров'я.
Також у даному випадку, відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 91-1 КК України суд застосувує до особи, яка вчинила домашнє насильство, обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 місяці. Виконання такої програми здійснюється органом місцевого самоврядування за місцем проживання засудженого.
Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_4 звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
- пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин;
- дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля, а саме заборонити відвідувати місця, де дозволено продаж спиртних напоїв на розлив з 20 години до 6 години наступної доби.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити засудженого ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
Покласти обов'язки щодо виконання програми для кривдників на Рівненську міську раду Рівненської області.
Речові докази по справі знищити.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1