Справа № 572/1190/15-к
Провадження № 1-і/565/31/23
02 лютого 2024 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
-з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
-прокурора ОСОБА_5 ,
-обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
- захисників ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,
розглянувши клопотання прокурора про застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні №12014180200000617, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2014 року, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Калинівка Васильківського району Київської області, жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.258 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Ігарка Красноярського краю Російської Федерації, жителя АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Користь Корецького району Рівненської області, жителя АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.258, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Коростишів Житомирської області, жителя АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м.Сахалін Російської Федерації, жителя АДРЕСА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м.Житомир Житомирської області, жителя АДРЕСА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.258, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м.Коростишів Житомирської області, жителя АДРЕСА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.258, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м.Житомир Житомирської області, жителя АДРЕСА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258 КК України, кримінального провадження №12014180000000464, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 жовтня 2014 року про обвинувачення ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м.Житомир, проживаючого по АДРЕСА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.258, ч.1 ст.263 КК України, та кримінального провадження №12016180000000145, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця с.Більковці Коростишівського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258 КК України, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м.Коростишів Житомирської області, жителя АДРЕСА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.258, ч.1 ст.263 КК України, які об'єднані в одне кримінальне провадження, -
Кузнецовським міським судом Рівненської області здійснюється судовий розгляд вище вказаного кримінального провадження.
Під час судового розгляду від прокурора ОСОБА_5 надійшли клопотання про обрання запобіжних заходів щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у виді особистого зобов'язання.
Клопотання обґрунтовує існуванням ризиків переховування обвинувачених від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурори ОСОБА_5 та ОСОБА_21 підтримали клопотання, просили їх задовольнити.
Захисники ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , просили відмовити у задоволенні клопотань за їх безпідставністю та необґрунтованістю. Захисник ОСОБА_17 вказав, що ризики ґрунтуються лише на припущеннях прокурора. За весь період судового розгляду справи обвинувачені жодного разу не порушили покладені на них обов'язки. Покладення обов'язків у виді заборони виїзду з населеного пункту за місцем проживання під час дії воєнного стану є небезпечним, оскільки у будь-який час може виникнути необхідність залишити такий населений пункт з метою збереження життя. Обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що він як волонтер двічі у місяць буває за кордоном у Польщі та Німеччині, звідки привозить гуманітарну допомогу. Обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що відповідно до ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 05.09.2014 року до нього застосований запобіжний захід у виді застави у розмірі 182 700 грн, який діє до цього часу, а тому застосування ще одного запобіжного заходу є безпідставним.
Потерпілі ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , представник останнього ОСОБА_25 , захисник ОСОБА_26 , будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили. Від потерпілих надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. Суд ухвалив про продовження розгляду справи за відсутності осіб, які не з'явились у судове засідання.
Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши додані до клопотання докази та матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що 7 та 8 травня 2014 року, у невстановлений час, перебуваючи в Міністерстві доходів і зборів України за адресою м. Київ, вул. Львівська площа,5, ОСОБА_6 , здійснюючи попередньо узгоджені із співучасниками дії по організації терористичного акту, з метою подальшого приховування своєї та співучасників злочинної діяльності, приховуючи дійсні наміри, ініціював створення розпорядження № 102 від 08.05.2014 (далі Розпорядження) Громадської ради при Міністерстві доходів і зборів України, яке, в загальному створює ілюзію повноважень щодо проведення заходів по перевірці незаконного видобутку бурштину в Рівненській області і не надає прав та не встановлює жодних обов'язків як документ для громадян, установ, підприємств та організацій. Однак, отримавши копію даного Розпорядження, ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою із співучасниками злочину, негайно розпочав дії по організації вчинення терористичного акту поблизу с. Олексіївка та с. Страшеве Сарненського району Рівненської області, оскільки мав намір використати дане Розпорядження як приховування дійсної мети вчинення злочину та психологічного впливу на людей, які можуть припинити їх незаконні дії.
У подальшому, близько 23 год. 8 травня 2014 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 зустрілися із ОСОБА_7 у комплексі «Парк-готель Швейцарія» за адресою: АДРЕСА_12 .
Перебуваючи у вказаному приміщенні, за попередньою домовленістю, о 0 год. 08 хв. 9 травня 2014 року до них приєднався ОСОБА_11 , який разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 прибули до комплексу «Парк-готель Швейцарія» з м. Коростишів Житомирської області на автомобілях «Lexus LX» реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Toyota Land Cruiser» реєстраційний номер НОМЕР_2 з метою отримання вказівок від організатора ОСОБА_6 і узгодження деталей їх участі в терористичному акті як виконавців. Так, у вказаному приміщенні, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 попередньо змовились для вчинення терористичного акту та узгодили деталі його вчинення, зокрема, необхідність руху в напрямку території ТзОВ Мисливське господарство «Поліське-Сарни» за адресою: вул. Робітнича, 3 с. Страшеве Сарненського району Рівненської області, де співучасників злочину вже чекали інші невстановлені особи як виконавці злочину, яким необхідно надати вказівки щодо реалізації злочинної змови, а саме необхідність застосування зброї щодо місцевого населення Сарненського району Рівненської області, з метою їх залякування, порушення громадської безпеки та привернення уваги громадськості до їх погляду щодо незаконного видобутку бурштину.
У подальшому, прибувши о 2 год. 00 хв. 9 травня 2014 року на територію ТзОВ Мисливське господарство «Поліське-Сарни» за адресою: вул. Робітнича,3 с. Страшеве Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_6 використовуючи Розпорядження надав вказівки щодо вчинення злочину для ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 та невстановлених осіб, одягнених у спеціалізований одяг з білими стрічками на рукавах та зі зброєю, що ідентифікувало їх як окрему від місцевого населення організовану групу терористів, таким чином вчинивши дії по розподілу функцій і обов'язків для виконавців злочину, координації і об'єднанню їх діяльності, оскільки останні повинні були активно вчиняти злочинні дії задля досягнення єдиної мети, а саме залякувати населення, порушувати громадську безпеку, застосовувати зброю та привернути увагу громадськості до незаконного видобутку бурштину.
Так, з метою переконання місцевого населення в практичній реалізації своїх намірів та настання негативних наслідків в разі чинення перепон, зокрема, небезпеки для життя та здоров'я, при цьому реалізуючи на меті залякати місцеве населення та привернути їх увагу до своїх поглядів щодо незаконного видобутку бурштину, вказані невстановлені особи, а також ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 як виконавці злочину за попередньою змовою між собою та ОСОБА_6 як організатором вчинення злочину, прибули о 7 год. 00 хв. 9 травня 2014 року з території ТзОВ Мисливське господарство «Поліське-Сарни» по вул. Робітнича, 3 с. Страшеве Сарненського району Рівненської області на територію 65 кварталу Ясногірського лісництва ДП «Клесівський лісгосп» неподалік с. Олексіївка Сарненського району Рівненської області на 4 автомобілях марки «ГАЗ 66» реєстраційні номери НОМЕР_3 АТ, НОМЕР_4 , НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , а також марки «Lexus LX» реєстраційний номер НОМЕР_1 , «Toyota Land Cruiser» реєстраційний номер НОМЕР_2 , «Toyota Camry» реєстраційний номер НОМЕР_7 , «Toyota Sequoia» реєстраційний номер НОМЕР_8 та інших невстановлених транспортних засобах. Прибувши до вказаної місцевості, виконавці злочину, погрожуючи шляхом демонстрування та застосовуючи невстановлену і встановлену вогнепальну зброю, а саме, пістолет «CZ MODEL 85» калібру 9 мм НОМЕР_9 , без номерного знаку, пістолет «BERETTA MOD.92F» № НОМЕР_10 , калібру 9 мм LUGER-PARABELLUM, карабін «САЙГА - МК» з серійним номером Н02130981 калібру 7,62x39мм, карабін «САЙГА -МЗ ЕХР - 01» з серійним номером ХК 00130916 калібру 7,62x39мм, карабін «АКМС-МФ 1» (ФОРТ-202) серійним номером НОМЕР_11 калібру 7,62x39мм., карабін «АКМС-МФ 1» (ФОРТ-202) серійним номером НОМЕР_12 , карабін «ОП СКС» серійним номером НОМЕР_13 калібру 7,62 x 39мм., багатоцільову гладкоствольну рушницю «WINCHESTER MODEL 1300 DEFENDER» серійним номером НОМЕР_14 , 12-го калібру, мисливську гладкоствольну рушницю «Remington 870» серійним номером RS 80938 D, 12-го калібру, мисливську гладкоствольну рушницю «ТОЗ-34Р» з серійним номером НОМЕР_15 , 12-го калібру, пристрій (пістолет) «ПМ-Т» з серійним номером НОМЕР_16 кал. 9мм P.A., пристрій (пістолет) «ВІЙ» з серійним номером НОМЕР_17 кал. 9мм P.A., карабін «TS 9 TP» із серійним номером НОМЕР_18 калібру 9х21мм, мисливський карабін «TAVOR» моделі «21» № НОМЕР_19 калібру .223, мисливський карабін «WEATHERBY» моделі «MARK V» із серійним номером НОМЕР_20 калібру 308 WIN, пристрій (пістолет) моделі «ФОРТ-12Р» з серійним номером НОМЕР_21 калібру 9 мм Р.А, вчинили ряд демонстративних дій відносно населення Сарненського району Рівненської області, що кинули виклик місцевій громадськості, його захищеності, гарантованості від загроз, позбавили людей почуття безпеки (спокою), поставили в небезпеку їх життя і здоров'я, продемонстрували небезпеку настання тяжких наслідків, нанесли їм психологічну травму з метою донесення їм своїх поглядів щодо незаконного видобутку бурштину.
Вказані дії організатора та виконавців злочину дестабілізували обстановку в Сарненському районі Рівненської області, викликали у місцевого населення почуття напруги, незахищеності та занепокоєння, позбавили у людей почуття безпеки (спокою), поставили в небезпеку їх життя і здоров'я, продемонстрували небезпеку настання тяжких наслідків, нанесли їм психологічну травму, призвели до часткової втрати авторитету правоохоронних органів серед населення.
За вказаних обставин, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч.2 ст. 258 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 258 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 обвинувачуються у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину за ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 258 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Згідно із ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів суду; незаконно впливати на свідка, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . прокурор обґрунтовує тим, що ними цілеспрямовано організовано особливо тяжкий злочин, ретельністю підготовки до злочинної діяльності та активністю виконання дій щодо залякування населення.
На думку суду, викладені обставини не свідчать про те, що обвинувачені задумали, мають наміри, готуються до вчинення інших кримінальних правопорушень або у них сформувався умисел на вчинення інших злочинів. Отже, прокурором не доведено обґрунтованості ризику вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_10 прокурор доводить крім іншого тим, що стосовно нього 17.05.2022 скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020060000000384 від 22.09.2020 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-1, ст. 27, ч. 1 ст. 203-1 КК України. Щодо ОСОБА_15 , то такий ризик прокурор доводить направленням до суду 22.09.2022 обвинувального акту щодо нього за ч. 2 ст. 153 КК України у кримінальному провадженні № 12015060190000555 від 19.09.2015. ОСОБА_10 та ОСОБА_15 у судовому засіданні визнали обставини направлення щодо них обвинувальних актів за вказаними вище обвинуваченнями до суду.
На думку суду, наявність повідомлення про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень у період судового розгляду цього кримінального провадження обґрунтовано вказує на існування вище зазначеного ризику.
Ризик переховування від суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 прокурор мотивує лише тяжкістю покарання, яке може бути призначене обвинуваченим. Проте, Європейський суд з прав людини у справі «Ігнатов проти України» (15.12.2016 р.) вказав: «Ризики, що обвинувачений може перешкоджати провадженню у справі, не можна розглядати абстрактно, вони мають підтверджуватись фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений може переховуватися від слідства, не може оцінюватись виключно з огляду на тяжкість потенційного покарання». Викладене дає підстави суду для висновку про недоведеність прокурором існування ризику переховування від суду обвинуваченими.
Ризик незаконного впливу обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 прокурор доводить тим, що не допитані усі свідки у кримінальному провадженні, а також доказами злагодженості, організованості та цілеспрямованості дій співучасників з метою залякування місцевого населення, порушення громадської безпеки. На думку суду самі по собі дії обвинувачених, на які посилається прокурор, під час вчинення інкримінованого їм кримінального правопорушення понад 9 років назад, не є достатніми для висновку про обґрунтованість ризику незаконного впливу обвинуваченими на свідків та потерпілих. Інших доводів на підтвердження цього ризику прокурор не наводить.
Таким чином, суд визнає, що на даний час існує доведений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто ризик вчинення ОСОБА_10 та ОСОБА_15 іншого кримінального правопорушення, а тому до них слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який є найменш обтяжливим запобіжним заходом.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо обов'язків, які слід покласти на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , передбачені ст. 194 КПК України, суд доходить висновку про доцільність зобов'язати вказаних обвинувачених:
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
-утримуватись від спілкування будь-яким способом із свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
На думку суду, вказані обов'язки є необхідними та достатніми для забезпечення ризику, визнаного судом доведеним.
В той же час, враховуючи доводи обвинуваченого ОСОБА_15 про те, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець, його діяльність пов'язана з каменеобробкою і йому необхідно часто їздити в інші населенні пункти за сировиною, а також доводи обвинуваченого ОСОБА_10 , про те, що його сім'я до складу якої входить троє неповнолітніх дітей проживає у АДРЕСА_13 , він має ІІІ групу інвалідності, з урахуванням невисокого ступеню ризику вчинення ними іншого кримінального правопорушення, суд забезпечуючи баланс між публічними та приватними інтересами доходить висновку про відсутність необхідності покладення на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_15 обов'язку не відлучатись із населеного пункту, в якому вони зареєстровані, проживають чи перебувають без дозволу суду.
Крім того, оскільки прокурором не доведено наявність існування ризиків, на які він посилався обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у суду відсутні підстави застосувати до них такий запобіжний захід, а отже у задоволенні таких клопотань прокурора слід відмовити.
Вирішуючи клопотання прокурора ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_8 у вигляді особистого зобов'язання, суд враховує наступні обставини.
У судовому засіданні 02.02.2024 під час розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання обвинуваченим, у тому числі ОСОБА_8 , прокурор заявив, що він просить залишити без розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 . Свою позицію мотивує тим, що у цьому провадженні щодо останнього обраний запобіжний захід у вигляді застави, а тому обирати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання немає необхідності.
Захисники ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 не заперечували проти залишення без розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 у вигляді особистого зобов'язання.
Згідно з ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05.09.2014 року, строк тримання ОСОБА_8 під вартою продовжено до 18.10.2014 року та визначено йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 182 700 грн. Копією довідки про звільнення серії НОМЕР_22 підтверджується, що ОСОБА_8 звільнений з Рівненського слідчого ізолятора 08.09.2014 року у зв'язку із внесенням застави у розмірі 182 700 грн, відповідно до вище вказаної ухвали.
Кримінальним процесуальним кодексом України не регламентовано подання прокурором заяви про залишення клопотання про застосування запобіжного заходу без розгляду, а також не зазначено, яке саме процесуальне рішення підлягає винесенню судом у такому випадку.
Вирішуючи вищезазначене питання, суд виходить з положень ст.2 КПК України, відповідно до якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться законність та змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Виходячи із засад кримінального провадження, передбачених ст.ст.7, 9, 22 КПК України, суд вбачає підстави для залишення клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 без розгляду, оскільки як вбачається з пояснень прокурора, він не підтримує вимог поданого клопотання щодо ОСОБА_8 та не має наміру доводити перед судом його обґрунтованість.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 193-195, 205, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_15 та ОСОБА_10 задовольнити частково.
Застосувати до обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_15 запобіжний захід у виді особистого зобов?язання.
Покласти на обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_15 зобов?язання виконувати наступні обов?язки:
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
-утримуватись від спілкування будь-яким способом із свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків визначити до 02.04.2024 року включно.
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу ОСОБА_8 залишити без розгляду.
У задоволенні клопотань прокурора ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 відмовити.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3