Справа № 904/121/22
Провадження № 6/209/132/24
іменем України
"11" квітня 2024 р. м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Лобарчук О.О.,
за участі секретаря Золотих Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)Курило В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України відносно боржника ОСОБА_1 , -
Головний державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)Курило В.В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі відносно боржника ОСОБА_1 .
В обґрунтування свого подання державний виконавиць зазначив, що на виконанні у Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) головним державним виконавцем Курило Володимиром Володимировичем знаходиться виконавче провадження №69637361 з виконання наказу № 904/121/22 виданого 25.07.2022 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 713748,00 грн. на користь ОСОБА_2 . За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином Україна. Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавцем 15.08.2022 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих па його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої етапі 19 Закону України "Про виконавче провадження”. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації довідки єдиного реєстру речових прав па нерухоме майно наданої за боржником зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 120385500:02:001:0018 площею 4.0695 га. Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_3 на виклики не з'явилась, про причини неявки не повідомила виконавця. Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належать па праві власності, земельна ділянка за кадастровим номером 120385500:02:001:0018 площею 4.0695 га., однак ОСОБА_1 рішення не виконує. ОСОБА_1 не отримує доходи згідно відповідей з Державної податкової служби України. На запит виконавця Державною прикордонною службою України 25.03.2024 року повідомлено про те, що ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перетинала державний кордон України. Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішенця за рахунок належного їй майна і доходів. Отже, боржником рішенця виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Вивчивши матеріали подання, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлені наступні обставини.
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2022 року, яке набрало законної сили 19.07.2022 року, виданий Наказ від 25.07.2022 року.
Постановою головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)Курило В.В. від 15.08.2022 року відкрито виконавче провадження №69637361 з виконання наказу №904/121/22 виданого 25.07.2022 року Господарським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 713748,00 грн.
Згідно інформації довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 120385500:02:001:0018 площею 4.0695 га.
Згідно довідки Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 07.10.2023 року виїхала за межі України, а 15.10.2023 року в'їхала на територію України.
Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Відповідно до статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік тимчасового обмеження права громадянина України на виїзд з України, зокрема, коли громадянин України він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.
Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов'язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема - щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.
Як вбачається з вище наведеного, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Саме виконавець зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.
Як випливає з аналізу наведених положень закону, підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є не лише наявність невиконаних зобов'язань, покладених на боржника - фізичну особу судовим рішенням, а також винна поведінка цієї особи, яка полягає в ухиленні від виконання таких зобов'язань.
Факт ухилення боржника від виконання рішення має підтверджуватись сукупністю доказів, які виконавець зазначає у поданні.
Судом встановлено, що матеріали подання не містять доказів що боржник ухиляється від явки до виконавця, а також і фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань.
Закон уповноважує суд обмежити вже існуюче право особи на виїзд за кордон, коли останній має намір чи вчинив такі дії і вже отримав дозвіл про це від уповноваженого державного органу.
Крім того, суду не надано та в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 має намір виїхати за кордон, насамперед, з метою невиконання зобов'язання, які саме дії буде неможливо вчинити державному виконавцю при виїзді останньої за кордон.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що необхідність застосування по відношенню до боржника обмеження у праві виїзду за межі України не доведена.
При розгляді питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон необхідно враховувати той факт, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки вона пов'язана з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання. Судові рішення у зазначеній категорії справ мають бути постановлені з ретельним вивченням та обґрунтуванням наданих виконавцем доказів навмисного ухилення боржника від виконання рішення суду.
Згідно ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Тому за наведених обставин суд вважає необхідним у задоволенні подання відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. 260, 441 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання подання головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)Курило В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України відносно боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.О.Лобарчук