іменем України
Справа № 197/571/21
Провадження № 1-кп/210/77/24
11 квітня 2024 року
Колегія суддів Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8
за участю:
прокурора ОСОБА_9 , ОСОБА_10
обвинуваченого ОСОБА_11
захисника ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15
потерпілої ОСОБА_16
свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
09.05.2021 у денний час доби, приблизно в період з 19:00 годин до 19.30 години ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився за місцем свого проживання в приміщенні житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де між останніми виникла сварка на побутовому грунті, внаслідок якої у ОСОБА_11 , раптово виник умисел на заподіяння смерті ОСОБА_21 , з мотивів гострої неприязні.
Діючи з цією метою, ОСОБА_11 , взяв з однієї з кімнат будинку кухонний ніж, та таким чином підшукав собі знаряддя вбивства.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_11 , знаходячись в коридорі будинку АДРЕСА_1 , приблизно в період з 19:00 годин до 19.30 години 09.05.2021, діючи з мотивів гострої неприязні до ОСОБА_20 , умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_20 , та бажаючи їх настання, тримаючи ніж в руці наніс потерпілій ОСОБА_20 , лезом ножа один удар в область грудної клітини зліва, внаслідок отриманих, не сумісних з життям тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_20 в короткий проміжок часу померла на місці злочину.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1170 від 01.06.2021 смерть ОСОБА_22 настала від проникаючого - колото різаного поранення передньо-бічної стінки грудної клітки ліворуч з ушкодженням серця та легені, яке ускладнилось гострою крововтратою та гемопердикардом, дане поранення утворилось незадовго до настання смерті.
Допитаний у якості обвинуваченого ОСОБА_11 показав, що вину у скоєнні даного злочину він не визнає. Потерпілу не вбивав.
09.05.2021 року був поминальний день.
Вони випивали з загиблою, потім посварилися з нею, вона сказала, що піде від нього до сусідньої частини будинку, і пішла.
Це було близько 16 години.
Близько 19 години він вирішив піти до неї і виявив, що вона лежить в коридорі сусідньої частини будинку.
Вона була мертва.
Він повернувся в свою частину будинку, випив горілки для хоробрості і пішов до сусідки, а від неї - до сестри. Потім викликали поліцію.
Він нічого на місці біля трупу не чіпав, що там взагалі було-не пам'ятає.
При цьому, незважаючи таку позицію обвинуваченого, суд доходить до висновку про те, що вказані свідчення обвинуваченого, з урахуванням наведених надалі міркувань та доказів, доповнюються встановленими в ході розгляду обставинами справи, а тому частково враховує їх при винесенні даного вироку, доходячи при цьому висновку, що вина обвинуваченого у скоєнні даного злочину, окрім його частково врахованих свідчень, повністю доводиться усіма зібраними у справі доказами.
Так, обвинувачений фактично визнає, що в день вбивства потерпілої, з якою вони спільно проживали, вони разом вживали спиртні напої, після чого у них виникла сварка та неприязні відносини.
При цьому, в якості доказів на підтвердження встановлених судом обставин, колегія суддів зазначає та враховує наступне:
В судовому засіданні допитана у якості потерпілої ОСОБА_16 показала, що загибла була її донькою.
Вона знає, що донька з обвинуваченим постійно зловживали спиртними напоями, влаштовували сварки, тощо. Обвинувачений був агресивний, часто бив доньку, міг ганятися за нею з сокирою, тощо.
На місці події вона не була, як відбувалися події не знає.
Даними свідченнями, на переконання суду, доводиться факт того, що обвинувачений у стані сп'яніння міг застосувати і застосовував неодноразово до потерпілої фізичне насильство а також неодноразово погрожував застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя (сокири).
В судовому засіданні допитана у якості свідка ОСОБА_18 показала, що проживає неподалік від будинку, де жив обвинувачений.
09.05.2021 року вона була вдома. Загавкав собака, вона побачила обвинуваченого. Він був випивший. Він підійшов до неї і сказав: «Я зарізав ОСОБА_23 ». Вона сказала йому, щоб він йшов до своєї сестри - ОСОБА_17 , він пішов. Пізніше вона побачила, як він з сестрою йшов мимо її будинку і його сестра попросила, щоб вона пішла з ними, бо їй страшно. Вона пішла з ними. Будинок, де жила загибла з обвинуваченим, на 3 господарі. Загибла була в «чужій» частині хати, сидячи. Вона помацала ОСОБА_24 - його не було. Сестра обвинуваченого з вулиці викликала поліцію. ОСОБА_11 пішов у свою частину хати, а вони на вулиці чекали поліцію.
Чому загибла була в чужій частині хати - вона не знає. Там ніхто не жив. Можливо, господарі дали їй ключі.
Загибла сиділа в куті в коридорі біля дверей, прямо коло порога. Вона не заходила всередину, бачила це через поріг. Притулила загиблий палець до шиї і сказала, що вона, начебто, мертва. Загибла була бліда. Ніяких тілесних ушкоджень на ній вона не бачила.
Які були стосунки між загиблою і обвинуваченим - не знає, але загибла була «не подарунок», провокатор за характером.
Даними свідченнями, на переконання суду, доводиться факт вчинення даного вбивства саме обвинуваченим, оскільки, згідно даних показів, ОСОБА_11 безпосередньо після вбивства та перед виявленням трупу потерпілої сам прийшов до свідка ОСОБА_18 та признався, що вбив потерпілу.
Цими ж свідченнями спростовується позиція ОСОБА_11 про те, що він потерпілу не вбивав і вона пішла з дому після сварки, після чого через досить тривалий час він виявив її тіло.
В судовому засіданні допитана у якості свідка ОСОБА_17 відмовилася надавати будь-які свідчення на підставі ст.63 Конституції України, оскільки обвинувачений є її рідним братом.
При цьому, суд зазначає, що в ході досудового розслідування ОСОБА_17 надавала покази, аналогічні по суті показам свідка ОСОБА_18 в частині того, що 09.05.2021 року її брат (обвинувачений) у стані алкогольного сп'яніння прийшов до неї та повідомив, що зарізав співмешканку, однак, оскільки в суді вказаний свідок відмовилася давати свідчення стосовно свого близького родича, суд не може приймати вказані свідчення, надані в ході досудового розслідування, в якості доказу.
Крім того, приймаючи рішення щодо вини чи невинуватості обвинуваченого у скоєнні даного злочину згідно пред'явленого обвинувачення, суд оцінює у їх сукупності свідчення обвинуваченого, потерпілої, свідків у справі (усіх-безпосередньо допитаних в залі судового засідання) та досліджені судом у судовому засіданні в обсязі, визначеному судом за клопотанням сторін, документи, докази та матеріали, що (за оцінкою суду) мають відношення для встановлення вини чи невинуватості обвинувачених у даних епізодах обвинувачення, та доходить до висновку, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України доводиться, зокрема:
-протоколом огляду місця події з додатками від 09.05.2021 року, (т.1, а.с.6-9), яким, зокрема, зафіксовано обстановку місця скоєння злочину та (зокрема) зазначено, що при огляді житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , в приміщенні веранди, при вході зліва на підлозі виявлено труп ОСОБА_22 , 1968 р.н., у якої в районі 4,5 міжребер'я ліворуч попередньої пахової лінії виявлено одну рану клиноподібної форми з гладкими стінками. Між ногами трупу виявлено та вилучено предмет, схожий на ніж з темно-коричневим руків'ям, в кімнаті №2 виявлено та вилучено предмет схожий на ніж з ізольованим руків'ям. Крім того, під час огляду вилученослід папілярних ліній з предмета схожого на ніж з темно-коричневим руків'ям, зрізи нігтьових пластин та зіскоби з долонь трупу;
-висновком судово-медичної експертизи №1170 від 01.06.2021 року (т.1, а.с.18-22), згідно з якою (зокрема) під час дослідження трупа ОСОБА_22 встановлено, що її смерть настала від проникаючого - колото різаного поранення передньо-бічної стінки грудної клітки ліворуч з ушкодженням серця та легені, яке ускладнилось гострою крововтратою та гемопердикардом, дане поранення утворилось незадовго до настання смерті.
При судово-медичній експертизі трупа виявлено одиночне проникаюче колото-різане поранення передньо-бічної стінки грудної клітки ліворуч та колото-різана рана в середній третині лівого стегна по передній поверхні. Колото - різана рана грудної клітки переходить у прямолінійний раневий канал, направленням спереду назад, зліва на право, що за своїм шляхом ушкоджує підшкірну клітковину, міжреберний м'яз, навколосерцеву сорочку, верхню долю лівої легені, лівий шлуночок серця та закінчується в порожнині лівого шлуночку; загальна довжина ранового каналуне менше 10 см. Дане поранення утворилося прижиттєво, незадовго до настання смерті від дії плаского клинкового предмета, що володіє колюче-ріжучими властивостями, про що свідчить гострі кінці рани, рівні не осадженні краї, прямовисні стінки, переважання довжини рани над шириною, згідно даних медико-криміналістичного дослідження, слідоутворююча частина якого має ширину на протязі поринулої частини близько 12,8мм та гостре лезо і «П» - подібний обушок, шириною не менше 1 мм. Колото-різана рана в середній третині лівого стегна по передній поверхні, утворилася прижиттєво, незадовго до настання смерті від дії предмету, що володіє колюче- ріжучими властивостями.
Виявлені тілесні ушкодження, у вигляді одиночного проникаючого колото-pi даного поранення грудної клітки із ушкодженням серця та лівої легені, перебуває в причинному зв'язку з настанням смерті. Виявлене ушкодження, у вигляді сліпого колото-різаного поранення в середній третині лівого стегна по передній поверхні, не перебуває в причинному зв'язку з настанням смерті.
При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_20 1968 р.н., етиловий спирт виявлено в концентрації 2,63 проміллє, що стосовно живих осіб відповідає сильному алкогольному сп'янінню.
При цьому, суд зазначає та враховує при винесенні вироку, що вказаним висновком експертизи не лише встановлено причину настання смерті потерпілої, а і встановлено загальні ознаки знаряддя злочину, які співпадають з загальними ознаками ножа, виявленого та вилученого з місяця скоєння злочину при огляді.
При цьому, цим же висновком експертизи підтверджуються покази обвинуваченого в частині того, що перед сваркою з потерпілою вони спільно вживали алкогольні напої та перебували у стані сп'яніння;
-постановами про визнання та долучений до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 09.05.2021 та 13.05.2021 року (т.1, а.с.23,44,61), якими визнано та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів вилучені 09.05.2021 року в ході огляду місця події - житлового, одноповерхового буд. АДРЕСА_1 :
-ніж розміром 11.5x2 см., з рукояткою темно-коричневого кольору;
-ніж розміром 14x2 см., із рукояткою, замотаною ізоляційною стрічкою;
-один слід папілярних ліній з поверхні ножа з темно-коричневим руків'ям, що відкопійовано на одну липку стрічку та поміщено до спеціального пакету Національної поліції України № SUD 1037613;
-зрізи нігтьових пластин трупу ОСОБА_20 ;
-зіскоби з долонь рук трупу ОСОБА_20
-два паперові конверти зі слідами пальців рук, та дактилоскопічною картою оформленою на ім'я ОСОБА_11
-висновком судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/104-21/15364-Д від 13.05.2021 року (т.1, а.с.54-60), згідно якого, слід пальця руки розмірами 17x34 мм, вилучений 09.05.2021 року при проведення огляду місця скоєння злочину, за адресою: АДРЕСА_1 , з поверхні ножа з темно-коричневим руків'ям, залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, суд звертає увагу, що згідно свідчень самого ж обвинуваченого, після виявлення трупу потерпілої ніяких речей біля неї він не торкався, не чіпав нічого і взагалі не звертав уваги, які предмети та речі перебували поряд з тілом, а тому доходить до висновку, що вказаний відбиток пальця руки обвинуваченого на ножі, який було виявлено поряд з трупом, не міг потрапити на вказаний ніж після її смерті чи виявлення трупу;
-висновком молекулярно-генетичної експертизі № СЕ-19-21/21071-БД від 17.08.2021 року(т. 3, а.с. 210-225), згідно якого на клинку ножа з темно-коричневим руків'ям, вилученого з місця вчинення злочину, виявлено сліди крові людини, які за генетичними ознаками збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, суд приймає до уваги, що на клинку ножа, на якому було виявлено відбиток пальця обвинуваченого, виявлено і кров потерпілої, і, отже, на переконання суду, вказаним доказом безсумнівно доводиться причетність саме обвинуваченого до скоєння вбивства потерпілої. При цьому, суд ще раз наголошує, що згідно свідчень самого ж обвинуваченого, після виявлення трупу потерпілої ніяких речей біля неї він не торкався, не чіпав нічого і взагалі не звертав уваги, які предмети та речі перебували поряд з тілом, а тому доходить до висновку, що як вищевказаний відбиток пальця руки обвинуваченого на ножі, який було виявлено поряд з трупом, так і кров потерпілої не могли потрапити на вказаний ніж після її смерті чи виявлення трупу;
-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №56 від 01.06.2021 року (т.1, а.с. 93-96)., з гідно якому на штанах, джемпері та куртці, вилучених 09.05.2021 року у ОСОБА_11 , під час його затримання, виявлені сліди крові людини .
При цьому, суд зазначає та враховує при винесенні вироку, що ніяких тілесних ушкоджень, від яких могла б виникнути кровотеча, у самого обвинуваченого в ході проведення судово-медичної експертизи не виявлено, і, отже, це могла бути тільки кров сторонньої людини. При цьому, жодних даних чи доказів, які могли б свідчити про наявність на місці події чи неподалік будь-якої сторонньої людини з кровотечею чи трупу людини зі слідами крові, окрім трупу потерпілої, у справі немає, а тому суд доходить до висновку, що, поза розумними сумнівами, вказана кров людини на одягу обвинуваченого належить саме потерпілій та утворилася під час нанесення їй удару ножем обвинуваченим або ж безпосередньо після цього.
На підставі викладеного, враховуючи усі досліджені докази, свідчення свідків, потерпілих та обвинуваченого, колегія суддів доходить до висновку, що усі вищенаведені докази у їх сукупності повністю доводять вину ОСОБА_11 у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
При цьому суд критично сприймає свідчення обвинуваченого щодо непричетності його до скоєння даного вбивства, оскільки повідомлені ним ході надання свідчень обставини та дані, на переконання суду, не відповідають фактичним обставинам справи та критерію «розумного сумніву» при їх оцінці.
Суд окремо зазначає, що не спростовує своїми висновками положення ч.3 ст.63 Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України, оскільки доходить до висновку, що оцінка усіх наявних у справі доказів у їх сукупності дозволяє уникнути сумнівів у вині обвинуваченого та будь-яких припущень щодо цього, оскільки сукупність наведених вище доказів є, на переконання суду, достатньою та повною для об'єктивного доведення причетності обвинуваченого до скоєння інкримінованих злочинів та вини обвинуваченого у їх скоєнні.
Таким чином, на переконання суду, та у відповідності до вимог ч.2 ст.17 КПК України, вина обвинуваченого у вчиненні даних злочинів доведена поза розумним сумнівом, оскільки за таких обставин та такої сукупності доказів у поінформованого розсудливого стороннього спостерігача не виникне розумних сумнівів у доведеності вини обвинуваченого у скоєнні даних злочинів, що, власне, і складає суть принципу доведення «поза розумними сумнівами».
Отже, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєні даних кримінальних правопорушень доведена у повному обсязі, а його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України за ознаками «вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині».
Призначаючи покарання обвинуваченому суд, згідно ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
ОСОБА_11 раніше не судимий, не перебуває на обліку лікарів нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується негативно (т.1, а.с.103-117).
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №214 від 04.06.2021 року (т.1, а.с.99-102), ОСОБА_11 на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого йому діяння не страждав і в теперішній час не страждає. Виявляв раніше та виявляє в цей час психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Стан залежності.
Під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_11 також може усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання, не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне з урахуванням обставин справи та осіб обвинуваченого призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.
При цьому, суд вважає за необхідне зарахувати у строк відбування покарання строк перебування ОСОБА_11 під вартою у даному кримінальному провадженні.
Питання про речові докази вирішується судом згідно вимог ч.9 ст.100 КПК України.
Арешт, накладений на вказані речові докази, підлягає скасуванню.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.374 КПК України суд вважає за необхідне обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжний захід - тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили, продовживши дію вказаного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, або ж до спливу гранично встановленого строку дії такого запобіжного заходу - 60 днів від дати винесення вироку, тобто до 10.06.2024 року при відсутності інших судових рішень з даного приводу.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз, а саме:
судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/104-21/15364-Д від 13.05.2021 - 1020,72 грн.;
судової молекулярно-генетичної експертизі № СЕ-19-21/21061-БД від 16.08.2021 - 11118,70 грн. (т.2 а.с. 227);
судової молекулярно-генетичної експертизі № СЕ-19-21/21071-БД від 17.08.2021 - 6928,45 грн.(т.2 а.с. 210).
Загалом: 19 067,87 грн.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_11 повідомив про ніби то застосування стосовно нього співробітниками поліції під час досудового розслідування недозволених методів ведення слідства, фізичного та психічного насильства, тощо.
Судом матеріали за даним повідомленням обвинуваченого направлено до ТУ ДБР, де слідчим внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведено досудове слідство, за результатами якого 14.02.2024 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження, за відсутністю складу кримінального правопорушення, про що повідомлено суд та учасників процесу, зокрема - обвинуваченого (т.4 а.с. 1-2, 3-7,15).
Оскільки очікування вказаної інформації від ДБР були єдиними даними, що перешкоджали завершенню судового слідства та винесенню вироку (обвинувального чи виправдувального) у справі, судом було поставлено на обговорення питання про завершення судового слідства та переходу до дебатів.
При цьому, при вирішенні даного питання обвинувачений заявив, що не бажає переходити до дебатів, оскільки він ніби то оскаржив вказане рішення слідчого до прокуратури.
При цьому обвинувачений заявив, що дату не пам'ятає та не надав суду жодних доказів такого оскарження (копію скарги, супровідного листа, корінця поштового відправлення, тощо).
Захисник обвинуваченого вказану інформацію про ніби то оскарження постанови слідчого ДБР також не підтвердив.
Судом було критично оцінено вказані свідчення обвинуваченого, розцінено їх як спробу затягування розгляду справи та вирішено завершити судове слідство та переходити до судових дебатів, після чого обвинувачений заявив, що він погано чує учасників процесу, хоча до того на якість зв'язку не скаржився, а після того, як судом було вжито заходів до підвищення якості звуку (підсилення гучності, переміщення мікрофонів, тощо), обвинувачений повторно заявив, що нічого не чує та самовільно залишив місце перед камерою відеозв'язку у кімнаті проведення відеоконференції з установою виконання покарань, де на момент винесення вироку проходив лікування, хоча пізніше туди повернувся.
Виступати в дебатах та останньому слові обвинувачений відмовився за тієї ж аргументації.
Водночас, судом для встановлення дійсної наявності вказаних обставин, проведено перевірку наявності та якості відеозв'язкуза допомогою отримання пояснень особи, що забезпечує проведення відеоконференцзв'язку в установі виконання покарань, яка пояснила, що аудіо та відеозв'язок працюють нормально, звук чіткий, чутно добре.
Вказане зафіксовано технічними засобами фіксації судового засідання.
Таким чином, колегія суддів сприймає поведінку та заяви обвинуваченого щодо ніби то поганої якості зв'язку та залишення ним на певний час місця перед відеокамерою відеоконференцзв'язку як умисні дії, спрямовані на зрив проведення судового засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, колегія суддів, -
Визнати ОСОБА_19 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Зарахувати у строк відбування покарання строк тримання обвинуваченого під вартою з 10.05.2021 року (т.1, а.с.24-25) по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день знаходження під вартою за 1 день позбавлення волі.
Обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжний захід - тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили, продовживши дію вказаного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, або ж до спливу гранично встановленого строку дії такого запобіжного заходу - 60 днів від дати винесення вироку, тобто до 10.06.2024 року при відсутності інших судових рішень з даного приводу.
Речові докази:
-ніж розміром 11.5x2 см., з рукояткою темно-коричневого кольору;ніж розміром 14x2 см., із рукояткою, замотаною ізоляційною стрічкою;зрізи нігтьових пластин трупу ОСОБА_20 ;зіскоби з долонь рук трупу ОСОБА_20 штани спортивні, чоловічу куртку, чоловічу кофту, зразки крові та слини обвинуваченого ОСОБА_11 та трупу потерпілої ОСОБА_22 (поміщено до кімнати зберігання речових доказів ВП №6 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, т.1, а.с.23, 44, 69, 75) - знищити.
-один слід папілярних ліній з поверхні ножа з темно-коричневим руків'ям, що відкопійовано на одну липку стрічку та поміщено до спеціального пакету Національної поліції України № SUD 1037613; два паперові конверти зі слідами пальців рук, та дактилоскопічною картою оформленою на ім'я ОСОБА_11 (долучено до матеріалів справи т.1, а.с.61) - зберігати у справі.
Арешт, накладений на майно (т.1, а.с. 43, 47-49) - скасувати.
Стягнути з обвинуваченого документальні підтверджені судові витрати на проведення судових експертиз в загальній сумі 19067,87 грн.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу впродовж 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3