Справа № 161/5209/24
Провадження № 2-а/161/98/24
10 квітня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.
при секретарі - Швед Н.В.
за участі: позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Нівчика А.М.
представника відповідача - Літвака О.І.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області капрала поліції Ремінського Сергія Володимировича, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -
18.03.2023 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що 13.03.2024 поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 УПП у Волинській області Ремінським С.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сферізабезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1651324, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення,
передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510 грн.
Вищевказаною постановою встановлено, що 13.03.2024 о 22 год. 06 хв. у м. Луцьку по
вул. Київський майдан, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Kia Sportage,
державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком
повороту повертаючи на вул. Дубнівську, чим порушив вимоги п. 9.2 «б» ПДР.
Зазначає, що від світлофору, що знаходиться на Київському майдані в м. Луцьку, в напрямку з пр. Волі, який на Київському майдані плавно переходить у вул. Рівненську та
вул. Дубнівську (У-подібне перехрестя), ОСОБА_1 рухався в крайній правій смузі в
напрямку вул. Дубнівської, відтак жодних маневрів не здійснював, а увімкнення
покажчика повороту у даному випадку, у зв'язку з відсутністю на дорозі знаку 2.3
«Головна дорога» та таблички 7.8 «Напрямок головної дороги», міг призвести до
дезорієнтації інших учасників руху та створення аварійної ситуації, так як перед
плавним переходом до вул. Дубнівської також знаходиться поворот в напрямку вул.
Костопільської. Вказує, що на місці події поліцейський ОСОБА_2 жодним чином не обґрунтував правомірність винесення оскаржуваної постанови. Враховуючи наведене, просить суд скасувати оскаржувану постанову.
Ухвалою суду від 01.04.2024 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено УПП у Волинській області ДПП.
01.04.2024 року представником відповідача було подано відзив на вищевказану позовну заяву. В обгрунтування своїх заперечень щодо позову зазначає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП відбулося з повним дотриманням матеріальних норм та чинних норм процесуального законодавства, а його доводи, викладні у позовній заяві не відповідають дійсним обставинам справи та спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене. Враховуючи наведене, у задоволенні позову просить відмовити.
У судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали із викладених у позові підстав та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши письомові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 13.03.2024 року поліцейським взводу № 2 роти № 4 БУПП у Волинській області ДПП капралом поліції Ремінським С.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА № 1651324, про застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 13.03.2024 о 22 год. 06 хв. у м. Луцьку по
вул. Київський майдан, 4, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Kia Sportage,
державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком
повороту, повертаючи на вул. Дубнівську, чим порушив вимоги п. 9.2 «б» ПДР.
Згідно з п. 9.2 «б» ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
За порушення вищевказаних вимог ПДР наступає адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В обгрунтування своїх заперечень щодо законності постанови та відсутності в своїх діях складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що жодних порушень вимог ПДР він не допустив, оскільки рухався в крайній правій смузі в напрямку вул. Дубнівської, жодних маневрів не здійснював, а відтак не повинен був вмикати світловий покажчик повороту.
Однак, з такими доводами позивача погодитися неможливо з огляду на наступне.
Так, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3 передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП підтверджується наступними доказами: відеозаписом export-fhws4 з технічного пристрою нагрудного відеореєстратора поліцейського від 13.03.2024 року; відеозаписом з технічного засобу, а саме відеореєстратора з службового автомобіля патрульної поліції - video_2024-03-28_12-03-27 від 13.03.2024 року, на якому зафіксовано, що позивач 13.03.2024 о 22 год. 06 хв. у м. Луцьку по
вул. Київський майдан, 4, керуючи транспортним засобом Kia Sportage,
державний номерний знак НОМЕР_1 , та здійснюючи поворот, при зміні напрямку руху не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку; фототаблицею.
У свою чергу, постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1651324від 13.03.2024 року відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
На переконання суду, дії поліцейського взводу № 2 роти № 4 БУПП у Волинській області ДПП капрала поліції Ремінського С.В. при винесенні щодо відповідача оскаржуваної постанови у повній мірі відповідали вимогам процесуального та матеріального права, правопорушення вчинене ОСОБА_1 підтвердженні належними, допустимими та достатніми доказами.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про безпідставність доводів ОСОБА_1 , які викладені в його адміністративному позові.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальниий суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП у Волинській області капрала поліції Ремінського С.В., УПП у Волинській області ДПП про скасування постанови.
У зв'язку з відмовою у позові, суд, виходячи із положень ст. 139 КАС України, вважає за необхідне понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на нього.
Керуючись ст. 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області капрала поліції Ремінського Сергія Володимировича, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області В.П. Пушкарчук