Справа №522/7301/18
Провадження №1-кп/522/1375/24
08 квітня 2024 року Місто Одеса
Приморський районний суду міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
під час судового розгляду у кримінальному провадженні №12017160500006735 від 24.10.2017 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не одруженого, маючого середню освіту, працюючого слюсарем-сантехніком в КП «Сервісний центр», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 12.09.2001 Центральним районним судом м. Одеси за ч.3 ст.142, ст.140, ч.2 ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна, звільнено 14.03.2007 умовно-достроково; 23.10.2008 Суворовським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185, ч.4 ст.187, ч.3 ст.191 КК України до позбавлення волі строком на 9 років і 5 місяців з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати посади і займатися діяльністю, пов'язаною з розпорядженням, зберіганням, обліком товаро-матеріальних цінностей строком на 2 роки, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
Приморським районним судом м. Одеси проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту №12017160500006735 від 24.10.2017 стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити в повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання захисника та вважав за можливе закрити кримінальне провадження та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст.49 КК України.
Розглянувши клопотання, заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження підлягає задоволенню з наступних підстав.
Виходячи з положень п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч.4 ст.286, ч.3 ст.288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст.49 КПК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Зазначена правова позиція викладена в рішенні Касаційного кримінального суду Верховного суду від 09.04.2019, справа № 760/18016/15-к.
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що діючи повторно, з корисливих мотивів та переслідуючи ціль особистого збагачення, 24.10.2017 в період часу з 17 год. 00 хв. до 17 год. 05 хв., таємно заволодів чужим майном, а саме двома мобільними телефонами марки «Iphone 5 S» у корпусі білого кольору вартістю 5000 грн., який знаходився в силіконовому чохлі вартістю 200 грн., в якому перебували грошові кошти у сумі 500 грн. однією купюрою та «Samsung Galaxy моделі J5» в корпусі чорного кольору вартістю 10000 грн., які належали адміністратору салону ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Стороною обвинувачення дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Дане кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином.
Стаття 49 КК України регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, у разі вчинення нетяжкого злочину, якщо з дня його вчинення пройшло більше п'яти років.
Відповідно до ч.3 ст.285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.
Судом роз'яснено обвинуваченому, що строки притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.185 КК України закінчилися, що є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Цивільні позови та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
З огляду на викладене, за відсутністю даних про переривання строку давності, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.185 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, закривши кримінальне провадження.
При цьому суд не встановлює факт вчинення обвинуваченим злочину, оскільки процесуально-правовою підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно його згода на таке звільнення і воно є обов'язковим, за винятком випадків, спеціально передбачених у законі. Зазначена правова позиція викладена в рішенні Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 25.02.2019, провадження №51-785ск19.
Щодо зупинення перебігу давності.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.10.2019 обвинуваченого ОСОБА_3 було оголошено у розшук та судове провадження зупинене до його розшуку.
Утім стороною захисту надано докази того, що розшук носив формальний характер.
Так, у період часу із 02.03.2020 року по 02.03.2021 року ОСОБА_3 відбував покарання у ДУ «Крижопільський виправний центр №113» на підставі вироку Теплодарського районного суду Одеської області від 13 березня 2019 року за вчинення 30.06.2017 року злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 ККУ.
Крім того, згідно із відомостями, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_3 , у період часу із 11.03.2021 року по 12.04.2021 року він офіційно був працевлаштований у ТОВ «Чорноморська іграшка».
З 21.11.2022 по 01.02.2023 ОСОБА_3 працював обхідником у КП «Сервісний центр».
Обвинувачений до суду з'явився самостійно у грудні 2023 року після того, як дізнався, що перебуває у розшуку, місце проживання не змінював. Доказів того, що він повідомлявся належним чином про виклик в судове засідання перед оголошенням у розшук в матеріалах справи немає.
Зазначені обставини у сукупності свідчать про те, що працівники поліції, обмежившись формальним заведенням оперативно-розшукової справи, не здійснювали жодних дій, направлених на встановлення місця перебування обвинуваченого.
Під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, імітація своєї смерті тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. Причому така підстава для оголошення розшуку (місцезнаходження підозрюваного невідоме) може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і тоді, коли є інші причини, які унеможливлюють встановлення його місцезнаходження.
Зупинення судового провадження у зв'язку з розшуком обвинувачених саме по собі ще не може свідчити про ухилення останніх від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України в такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення обвинувачених від слідства чи суду.
Зазначена правова позиція викладена в рішеннях Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 18 вересня 2018 року, справа № 346/883/15-к, Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30 травня 2019 року, справа № 639/793/17 та Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 26 січня 2023 року, справа № 183/3452/19.
Під ухиленням від слідства або суду варто розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (постанова Верховного Суду України від 19 березня 2015 року у справі № 5-1кс15).
Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Зазначена правова позиція викладена в рішенні Великої Палата Верховного Суду від 17 червня 2020 року, справа № 598/1781/17.
Таким чином, достатніх підстав вважати що, ОСОБА_3 ухилявся від суду не вбачається. А тому, перебіг строків давності не зупинявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 284-288, 314-316, 372, 376 КПК України, ст.ст.12, 49 КК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Речовий доказ по справі: CD-диск із відеозаписом - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя:
08.04.2024