іменем України
09 квітня 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/10244/23
Головуючий у першій інстанції - Карапута Л. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/499/24
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н.В.,
суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,
із секретарем - Піцан В.М.,
учасники справи: заявник - Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради,
заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
адвокат - Костюченко Павло Юрійович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2024 року (місце ухвалення - м. Чернігів) у справі за поданням Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про призначення піклувальника,
У липні 2023 року представник Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради О.Антипець звернулась до суду з поданням про призначення другим піклувальником ОСОБА_1 над обмежено дієздатним братом ОСОБА_2 . В обґрунтування посилається, що ОСОБА_2 визнаний обмежено дієздатним на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.05.2016, а рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.08.2016 йому призначено піклувальника його матір - ОСОБА_3 .
Заявник вказує, що 06.07.2023 до Департаменту соціальної політики звернувся ОСОБА_1 із заявою про призначення його другим піклувальником над обмежено дієздатним братом ОСОБА_2 , враховуючи, що ОСОБА_3 , батько ОСОБА_4 , сестра ОСОБА_5 та дружина ОСОБА_6 надали письмову згоду на призначення другого піклувальника.
Також заявник посилається, що ОСОБА_1 за станом здоров'я може бути піклувальником, під наглядом лікаря-психіатра та в наркологічному диспансері не перебуває, що підтверджується відповідними довідками.
На підставі положень ст. 60, 63 ЦК України, ст. 300 ЦПК України, Положення про Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради, у поданні представник Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради О.Антипець просить призначити другим піклувальником ОСОБА_1 над його обмежено дієздатним братом ОСОБА_2 .
Протокольною ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.12.2023 залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 75-76).
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.01.2024 в задоволенні подання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про призначення другого піклувальника, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано відсутністю доказів на підтвердження неможливості повноцінного виконання обов'язків піклувальника ОСОБА_3 і необхідності призначення ОСОБА_1 другим піклувальником над обмежено дієздатним ОСОБА_2 . Також за висновком суду, підставами для відмови в призначенні піклувальника є: неповний або неналежно оформлений пакет документів; виявлення в поданих документах недостовірної інформації; невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства.
Не погодившись з рішенням суду, представник Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради Л. Корж подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.01.2024 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити подання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про призначення другого піклувальника.
За доводами скарги рішення суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду 1 інстанції, обставинам справи; неправильним застосуванням судом 1 інстанції норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права.
У скарзі заявник посилається, що судом не було враховано, що Правила опіки затверджені 26 травня 1999 року, тобто коли діяв Кодекс про шлюб та сім'ю України, який інакше регулював відносини щодо встановлення опіки/піклування, призначення опікуна/піклувальника та встановлював інші вимоги щодо особи, яка виявила бажання бути опікуном чи піклувальником. Правила опіки відповідали нормам саме цього Кодексу, але після набрання чинності Цивільним кодексом України не були приведені у відповідність до його норм, тому не зовсім відповідають нормам діючого Цивільного кодексу України.
Як вказує заявник, пунктом 3.4. розділу 3 «Призначення опікунів (піклувальників)» Правил опіки визначено перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають піклувальника, однак дана норма суперечить вимогам ст. 60 ЦК України та ст. 300 ЦПК України, якими визначено, що суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування, тобто призначення піклувальника здійснюється судом, а не органами опіки і піклування, як визначено в Правилах опіки.
Тому вважає, що п. 3.4. розділу З «Призначення опікунів (піклувальників)» Правил опіки не мав бути застосований судом 1 інстанції для вирішення даної справи, оскільки таке застосування норми суперечить змісту цієї норми Правил опіки, а також змісту ст. 60 ЦК України та ст. 300 ЦПК України.
За доводами скарги, судом 1 інстанції не враховано, що чинне законодавство не містить будь-яких вимог щодо форми та змісту подання про призначення опікуна/піклувальника, а загальних вимог до форми та змісту будь-якої письмової заяви, яка подається до суду, Департаментом при оформленні та внесенні на розгляд суду подання про призначення піклувальника дотримано повністю.
Також заявник не погоджується з висновком суду щодо надання неповного або неналежно оформленого пакету документів, виявлення в таких документах недостовірної інформації, невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства, оскільки з огляду на положення ст. 64 ЦК України підстав, які б перешкоджали призначенню ОСОБА_1 піклувальником ОСОБА_2 ні Департаментом, ні судом 1 інстанції не встановлено.
Проте, заявник вказує, що судом положення ст. 64 ЦК України не були застосовані, але суд застосував норми Сімейного кодексу України щодо переліку осіб, які не можуть бути опікунами/піклувальниками, які мають застосовуватись лише щодо опікунів/піклувальників над дітьми, а не над повнолітніми особами, оскільки правове регулювання питань опіки та піклування над дітьми та над повнолітніми особами не є ідентичним, а є різним, і вимоги законодавства відносно призначення опікуна/піклувальника над дитиною є більш жорсткими у порівнянні з вимогами щодо призначення опікуна/піклувальника над повнолітньою особою.
Посилається, що відповідно до ч. 3 ст. 63 ЦК України ОСОБА_1 звернувся до Департаменту із письмовою заявою про направлення до суду подання про призначення його другим піклувальником над своїм братом ОСОБА_2 , який визнаний обмежено дієздатним з урахуванням того, що мати (перший піклувальник) обмежено дієздатного ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , його батько ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надали письмові згоди на призначення ОСОБА_1 другим піклувальником над своїм братом ОСОБА_2 .
Також заявник вважає помилковим висновок суду щодо необхідності заміни одного піклувальника іншим, посилаючись на ч. 2 ст. 300 ЦПК України, оскільки згідно ч. 5 ст. 63 ЦК Украни фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників, при цьому законодавством не встановлено такої умови, як звільнення першого опікуна при призначені другого.
Крім того, вважає необґрунтованим посилання у рішенні суду на порушення Департаментом вимог ст. 75 ЦК України щодо неприйняття рішення про звільнення від обов'язків піклувальника ОСОБА_3 , однак Департаментом жодного з пунктів вищезгаданої норми порушено не було, враховуючи, що ст. 75 ЦК України визначає лише порядок звільнення опікуна та піклувальника, а не обов'язку Департаменту на вчинення таких дій.
Стверджує, що заява піклувальника ОСОБА_3 про звільнення її від повноважень піклувальника відсутня і заява особи, над якою встановлено піклування, про звільнення ОСОБА_3 від повноважень піклувальника відсутня, порушення нею своїх обов'язків стосовно підопічного та порушення нею його прав Департаментом не встановлено. Крім того, Департамент з'ясував, що ОСОБА_3 бажає і в подальшому здійснювати обов'язки піклувальника над своїм сином ОСОБА_2 , але разом зі своїм іншим сином ОСОБА_1 .. оскільки в силу свого віку та стану здоров'я вона потребує періодичного лікування та відпочинку, що не свідчить про те, що вона не може бути піклувальником, оскільки на час такого лікування чи відпочинку обов'язки піклувальника виконуватиме інший піклувальник - її син ОСОБА_7 .
Заявник вважає, що призначення обмежено дієздатній особі не одного, а двох піклувальників, сприятиме якнайкращому забезпеченню реалізації її прав та обов'язків, а також якісному виконанню обов'язків піклувальниками, оскільки у разі тимчасової неможливості виконання обов'язків піклувальника одним з них обов'язки буде виконувати інший піклувальник.
Також в апеляційній скарзі заявник посилається на порушення судом норм ч. 1 ст. 299 ЦПК України, яка містить вичерпний перелік учасників у справах про визнання особи недієздатною, проте судом було залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , участь якої у справах, які передбачені ст. 295-300 Цивільного процесуального кодексу України, суперечить наведеній нормі процесуального права.
На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до суду подано не було.
Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішенняч повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.05.2016 обмежено цивільну дієздатність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Чернігова та встановлено над ним піклування (а.с.6).
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.08.2016 призначено піклувальником над обмеженим в дієздатності ОСОБА_2 , 1976 р.н., його матір ОСОБА_3 , 1950 р.н. (а.с.7).
06.07.2023 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із заявою № 13/7596, в якій просив призначити його другим піклувальником над обмежено дієздатним братом ОСОБА_2 , оскільки його піклувальник ОСОБА_3 , за станом здоров'я, не може здійснювати своїх обов'язків (а.с. 3).
Згідно довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 28.06.2023 № 5022 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (а.с.13).
З довідок Диспансерного наркологічного відділення від 28.06.2023 № 942 та Психіатричного диспансерного відділення від 28.06.2023 № 895 убачається, що ОСОБА_1 на обліку з приводу захворювання не перебуває та під наглядом лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 12).
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності з 01.05.2022, безстроково, за загальним захворюванням. Протипоказана важка фізична праця, тривала хода (а.с. 88).
За матеріалами справи, мати ОСОБА_3 , батько ОСОБА_4 , сестра ОСОБА_5 та дружина ОСОБА_6 надали письмову згоду на те, щоб ОСОБА_1 був другим піклувальником над його обмежено дієздатним братом ОСОБА_2 (а.с. 14, 15, 17, 20).
Згідно копії виписки епікрізу № 3471 із медичної карти стаціонарного хворого травматологічного відділення ЧМЛ № 2 ОСОБА_3 перебувала в стаціонарі з 13.04.2022 року по 26.05.2022 року (а.с. 35).
Відмовляючи в задоволенні подання про призначення другого піклувальника, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів на підтвердження неможливості повноцінного виконання обов'язків піклувальника ОСОБА_3 і необхідності призначення ОСОБА_1 другим піклувальником над обмежено дієздатним ОСОБА_2 . Також за висновком суду, підставами для відмови в призначенні піклувальника є: неповний або неналежно оформлений пакет документів; виявлення в поданих документах недостовірної інформації; невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства.
Проте, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 36 ЦК України суд може обмежити цивільну дієздатність особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно ч. 1 ст. 59 ЦК України, піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Частинами 4, 5 ст. 63, ч. 1 ст. 67 ЦК України передбачено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 ЦК України піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.
При призначенні піклувальника важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між піклувальником і особою, дієздатність якої обмежена, що забезпечить нормальне життєзабезпечення. Можливість особи здійснювати повноваження піклувальника перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення піклувальника.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.1999 № 34/166/131/88.
Пунктом 2.2 Правил передбачено, що піклування також може бути встановлене над особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права. Пунктом 2.4. визначено, що опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника). Згідно з п. 3.1 Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Пунктом 3.4. Правил визначено, що документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають піклувальника, є: повідомлення державних, громадських організацій або заява громадянина (громадян); копія свідоцтва про народження неповнолітньої особи, що потребує піклування, або рішення суду про визнання особи обмежено дієздатною; медичний висновок про стан здоров'я особи, що потребує піклування; довідка про місце проживання особи, що потребує піклування; заява майбутнього піклувальника про прийняття на себе обов'язків щодо піклування; довідки про стан здоров'я майбутнього піклувальника і про місце його проживання (лише при встановленні опіки над неповнолітнім); акт обстеження житлових умов майбутнього піклувальника (лише при встановленні піклування над неповнолітнім).
За змістом п. 4.3 Правил опіки та піклування, як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов'язків.
Главою 2 розділу IV ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Частиною 1 ст. 300 ЦПК України визначено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Проаналізувавши вищенаведені норми та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення подання Департаменту про призначення ОСОБА_1 другим піклувальником над обмежено дієздатним братом, ОСОБА_2 , не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що з часу прийняття рішення Деснянським районним судом м. Чернігова про призначення ОСОБА_3 піклувальником над обмежено дієздатним ОСОБА_2 (її сином) минуло близько 8 років і в житті сім'ї змінились обставини, які перешкоджають належним чином виконувати обов'язки піклувальника ОСОБА_3 , у зв'язку з чим виникла необхідність у призначенні другого піклувальника над обмежено дієздатним ОСОБА_2 .
Так, за матеріалами справи, ОСОБА_3 у період з 13.04.2022 по 26.05.2022 перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» через перелом правої стегнової кістки зі зміщенням, де їй була проведена операція та згодом встановлена І група інвалідності, у зв'язку з чим вона потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується копією виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 3471 від 26.05.2022 та копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 466184 від 27.07.2023 (а.с. 35, 48).
Апеляційний суд також враховує, що з часу призначення піклувальником над обмежено дієздатним сином у ОСОБА_3 значно погіршився стан здоров'я, що створює труднощі у виконанні належним чином обов'язки піклувальника, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 30.05.2001 і дотепер та отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 43).
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що він разом з матір'ю здійснюють догляд над обмежено дієздатним ОСОБА_2 , проте ОСОБА_3 , як особа похилого віку, також потребує постійного стороннього догляду, а після перенесеної травми тривалий час лікувалася та потребує подальшого лікування.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом також встановлено, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , який у зв'язку з наявним психічним розладом позбавлений можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, але не повною мірою. За висновком МСЕК ОСОБА_2 встановлено 2 групу інвалідності з дитинства безстроково (а.с. 11), у зв'язку з чим рішеннями Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.05.2016 та від 05.8.2016 ОСОБА_2 визнаний обмежено дієздатним, над ним встановлено піклування.
Згідно довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 28.06.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 13).
Колегія суддів виходить з того, що, вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опіки або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов'язаний подати до суду висновок про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи.
Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради скеровано до Деснянського районного суду м. Чернігова подання про доцільність призначення ОСОБА_1 другим піклувальником над його братом, ОСОБА_2 , враховуючи, що призначений за рішенням суду піклувальник ОСОБА_3 (мати) не має можливості належним чином виконувати свої обовязки у звязку із погіршенням стану здоров'я.
Розглянувши наведене подання, суд першої інстанції правильно послався, керуючись наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 про затвердження Правил опіки та піклування, на неповноту наданих органом опіки та піклування документів, за наявності яких призначається піклувальник. Указаний нормативний акт, яким визначено перелік документів, за наявності яких призначається піклувальник, є чинним і не суперечить нормам ЦК та ЦПК України, на які посилається заявник у апеляційній скарзі. Апеляційний суд виходить з того, що призначення піклувальника над обмежено дієздатною особою здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України.
Разом з тим, поза увагою суду залишилось те, що питання про визнання фізичної особи обмежено дієздатною та встановлення над нею піклування вирішується в порядку окремого провадження.
За змістом ст. 294 ЦПК України, яка регламентує порядок розгляду справ в порядку окремого провадження, суд зобов'язаний вживати заходів щодо всебічного, повного, і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Отже, законодавець у наведеній нормі чітко вказує, що положення стосовно змагальності та меж судового розгляду у справах окремого провадження не застосовується. Принцип змагальності може діяти при вирішенні справ окремого провадження, але, насамперед, реалізується у правах заявника. Так, заявник має право подавати докази, брати участь в їх дослідженні, доводити суду свої вимоги, тощо. Аналіз процесуальної регламентації розгляду та вирішення справ окремого провадження дає змогу зробити висновок, що як заявники, так і заінтересовані особи не позбавлені змоги надавати докази в обґрунтування своєї позиції. Крім того, на відміну від позовного провадження, у справах окремого провадження суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Це положення є підставою для збирання доказів і посилює роль суду під час розгляду справ окремого провадження.
Виходячи зі специфіки збирання та подання доказів у справах окремого провадження та наявність у суду права з власної ініціативи витребувати необхідні докази, суд першої інстанції мав усі процесуальні повноваження витребувати необхідні для вирішення питання про призначення другого піклувальника над обмежено дієздатною особою докази або запропонувати сторонам їх надати, проте, як свідчить протокол судового засідання, наведеного не здійснив. Таким чином, залишення без задоволення подання органу опіки та піклування через неповноту з'ясованих особистих характеризуючих даних ОСОБА_1 щодо можливості виконання ним функцій другого піклувальника, не відповідає нормам ЦПК України, які визначають порядок розгляду судом справ в порядку окремого провадження.
Під час розгляду справи апеляційним судом, до початку судового засідання суду надано: акти обстеження житлово-побутових умов проживання недієздатної (обмежено дієздатної) особи (а.с. 154, 156), акт обстеження житлово-побутових умов проживання потенційного опікуна/піклувальника та/або особи, що потребує опіки/піклування (а.с. 155), акти обстеження матеріально-побутових умов проживання недієздатних громадян (а.с. 157, 158, 159, 160), Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта щодо наявності у власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 нерухомого майна (а.с. 161-166), докази щодо місця реєстрації ОСОБА_1 та складу його сім'ї (а.с. 200), докази відсутності у ОСОБА_1 та членів його сім'ї інфекційних захворювань (а.с. 201-202), докази відсутності відомостей про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності та наявності судимості (а.с. 199 зворот, 210).
Враховуючи надані докази, апеляційний суд вважає, що наявних документів щодо особи потенційного піклувальника та його можливості здійснювати функції другого піклувальника, достатньо для вирішення подання органу опіки та піклування.
При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється піклування.
Наявні у справі на час апеляційного розгляду письмові докази повністю підтверджують можливість ОСОБА_1 виконувати обов'язки піклувальника над обмежено дієздатним братом, ОСОБА_2 .. Обмежень, встановлених приписами ст. 63, 64 ЦК України та п. 3.2 Правил опіки та піклування, які можуть бути перешкодою для призначення ОСОБА_1 піклувальником обмежено дієздатної особи, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про відсутність доказів неможливості виконання обов'язків піклувальника ОСОБА_3 та доцільності призначення другого піклувальника над обмежено дієздатним ОСОБА_2 спростовується наявними в матеріалах справи доказами, які залишились поза увагою суду першої інстанції.
Також судом першої інстанції не враховані положення ч. 5 ст. 63 ЦК України, згідно яких фізичній особі може бути призначено одного або кілька опікунів чи піклувальників.
Крім того, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_3 , батько ОСОБА_4 , сестра ОСОБА_5 та дружина ОСОБА_6 надали письмову згоду на призначення ОСОБА_1 як другого піклувальника над обмежено дієздатним ОСОБА_2 (а.с. 14, 15, 17, 20).
В судовому засіданні апеляційного суду обмежено дієздатний ОСОБА_2 пояснив, що він проживає разом зі своєю сім'єю, в тому числі з братом, який про нього піклується та не заперечує проти призначення його брата ОСОБА_1 другим піклувальником.
Крім того, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що всупереч нормам ЦК України Департамент не прийняв рішення про звільнення від обов'язків піклувальника ОСОБА_3 за станом здоров'я для призначення іншого піклувальника є хибним, оскільки законодавством передбачено призначення декількох опікунів/піклувальників, а ст. 75 ЦК України передбачений порядок звільнення від обов'язків опікуна/піклувальника за його заявою, проте ОСОБА_3 із заявою про звільнення її від обов'язків піклувальника над обмежено дієздатним сином не зверталась.
З врахуванням наведеного, враховуючи інтереси обмежено дієздатної особи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 другим піклувальником над обмежено дієздатним ОСОБА_2 , а тому рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.01.2024 підлягає скасуванню, з ухваленням на підставі п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, нового судового рішення про задоволення подання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2024 року скасувати.
Подання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про призначення другого піклувальника задовольнити.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , другим піклувальником над обмежено дієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
Повний текст постанови складено 11.04.2024.
Головуючий: Судді: