Справа № 620/3835/24
Номер провадження 2-а/749/8/24
про залишення заяви без руху
11 квітня 2024 року м.Сновськ
Суддя Щорського районного суду Чернігівської області Чигвінцев М. С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Управління патрульної поліції у м. Києві у зміні суб'єкта адміністративного правопорушення від 27.07.2023 за постановою 3АВО2909568 про перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. 13.09.2023 за постановою 3АВО3506990 про перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. 16.09.2023 за постановою 3AB03525075 про перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину;
- зобов'язати Управління патрульної поліції у м. Києві здійснити зміну суб'єкта правопорушення згідно статті 279-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 р. передано справу № 620/3835/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії на розгляд до Щорського районного суду Чернігівської області.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Перевіривши позовну заяву, вважаю що вона не може бути прийнята до провадження, оскільки вона не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України з огляду на таке.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
За положеннями ст. 3 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. № 1382-IV місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Згідно ч. 1 ст. 263 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038) адресою об'єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
У відповідності до ч. 4 ст. 263 Закону № 3038 реквізитами адреси є: 1) назва держави (Україна); 2) назва адміністративно-територіальної автономії у складі України - для об'єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим; 3) назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя); 4) назва району - для населених пунктів районного підпорядкування; 5) назва населеного пункту, а для об'єктів, розташованих за його межами, - назва найближчого населеного пункту (об'єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об'єднаної територіальної громади); 6) назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта (за наявності); 7) назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (далі - вулиця) (за наявності); 8) номер об'єкта (будинку, будівлі, споруди); 9) номер корпусу - для об'єктів, які складаються з декількох корпусів; 10) номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна (за наявності).
Натомість у позовній заяві не зазначено: поштовий індекс позивача, а зареєстроване місце проживання позивача вказано без зазначення області та району.
Крім того, в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначено ЄДРПОУ відповідача.
Вказані недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду позовної заяви, в якій зазначено: поштовий індекс та повну адресу місця проживання позивача, ЄДРПОУ відповідача.
Крім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580) систему поліції складають: центральний орган управління поліцією; територіальні органи поліції.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону № 580 територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання
Постановою КМ України від 16.09.2015 р. № 730 утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, в тому числі Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
За відомостями у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, розташований за адресою: Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048.
Управління патрульної поліції у місті Києві, яка знаходиться за адресою: вул. Святослава Хороброго, 9, м. Київ, 03151, не є юридичною особою публічного права.
Натомість відповідачем у позовній заяві зазначено «Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві», який знаходиться за адресою: вул. Святослава Хороброго, 9, м. Київ, 03151.
При цьому, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Відтак суд позбавлений можливості самостійно встановити, кого саме позивач вважає належним відповідачем.
Зазначені недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, у якій зазначено хто саме є відповідачем за вказаним позовом з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі, а також із зазначенням повного найменування юридичної особи відповідача, адреси його місцезнаходження.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, фактично позивач просить:
- визнати протиправною відмову Управління патрульної поліції у м. Києві у зміні суб'єкта адміністративного правопорушення від 27.07.2023 за постановою 3АВО2909568 про перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину та зобов'язати Управління патрульної поліції у м. Києві здійснити зміну суб'єкта правопорушення згідно статті 279-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- визнати протиправною відмову Управління патрульної поліції у м. Києві у зміні суб'єкта адміністративного правопорушення від 13.09.2023 за постановою 3АВО3506990 про перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину та зобов'язати Управління патрульної поліції у м. Києві здійснити зміну суб'єкта правопорушення згідно статті 279-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- визнати протиправною відмову Управління патрульної поліції у м. Києві у зміні суб'єкта адміністративного правопорушення ві16.09.2023 за постановою 3AB03525075 про перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину та зобов'язати Управління патрульної поліції у м. Києві здійснити зміну суб'єкта правопорушення згідно статті 279-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674) у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За змістом ст. 4 Закону № 3674 за подання до суду фізичною особою позову немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX вбачається, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.
Вказані позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, а тому судовий збір за такими вимогами підлягає сплаті у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на момент звернення позивача із позовом до суду становить 1211,20 грн за кожною із позовних вимог.
Таким чином, за подання даної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі: 1211,20*3= 3633,60 грн.
Натомість, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом направлення (подання) до Щорського районного суду Чернігівської області доказів сплати (доплати) судового збору у розмірі 2422,40 грн (3633,60-1211,20=2422,40) грн за реквізитами:
Отримувач: ГУК у Черніг.обл/тг м.Сновськ/22030101,
ЄДРПОУ отримувача: 37972475.
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО банку: 899998.
Рахунок: UA458999980313141206000025653.
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Призначення платежу: 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Щорський районний суд Чернігівської області із зазначенням номеру справи 620/3835/24
Крім того, згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Разом із позовною заявою позивачем було подано клопотання, з якого вбачається, що позивач просить поновити їй пропущений строк на подання заяви у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд зазначає про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, лист Управління патрульної поліції у місті Києві № 206-аз/41/11/23/02-2024 датовано 09.02.2024 р.
Вказаним листом позивачу було відмовлено у зміні суб'єкта правопорушення за постановами 3АВ № 02909568 та 03525075.
Відомостей щодо постанови з № 02909568 вказаний лист не містить. Крім того, у матеріалах відсутні відомості про дату отримання листа Управління патрульної поліції у місті Києві № 206-аз/41/11/23/02-2024 від 09.02.2024 р.
У позовній заяві позивач зазначає, що 06.02.2024 р. було направлено запит до Управління патрульної поліції у місті Києві щодо зміни суб'єкта правопорушення за вищевказаними постановами. Між тим, копії вказаного адвокатського запиту матеріали справи не містять.
З огляду на зазначене, суд позбавлений можливості встановити чи зверталася позивач і, якщо зверталася, то коли до Управління патрульної поліції у місті Києві щодо зміни суб'єкта правопорушення у постанові № 02909568, а також дату отримання позивачемлиста Управління патрульної поліції у місті Києві № 206-аз/41/11/23/02-2024.
З матеріалів справи вбачається, що фактично позивач звернулася до суду з позовом 11.03.2024 р.
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2024 року у справі №752/16738/22 зазначив, що за усталеною практикою Верховного Суду питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Між тим, із заяви позивача не вбачається, які саме обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану, унеможливили її звернення до суду із позовом у строк, встановлений ст. 286 КАС України.
З огляду на зазначене, суд визнає зазначені позивачем підстави пропуску строк звернення до суду неповажними.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, вказаний недолік позовної заяви може бути усунутий шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням інших підстав для такого поновлення або надання доказів, що такий строк не пропущено.
За змістом ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 607/23244/21 зазначено, що апеляційному оскарженню лише разом з рішенням суду підлягає ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, якщо суд першої інстанції у цій ухвалі встановлює розмір судового збору, який позивач (заявник) має сплатити при зверненні до суду, або порядок його обчислення, однак особа не погоджується або з таким розміром, або з порядком його обчислення. Такі ухвали суду першої інстанції не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Також не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з адміністративним позовом - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви така заява вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремо від судового рішення оскарженню не підлягає.
Суддя М. С. Чигвінцев