Справа № 495/7605/22
Номер провадження 1-кп/495/277/2024
11 квітня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12022162240000494 від 29.04.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4
потерпіла ОСОБА_6
представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7
встановив:
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження № 12021162240000705 від 02.07.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Строк тримання під вартою відносно обвинуваченого спливає 14.04.2024 р. Може переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілу, свідків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 обґрунтував своє клопотання тим, що в наявний час ризики, що були підставою для обрання під час досудового слідства такого запобіжного заходу, як тримання під вартою не зникли та не перестали існувати, а судове провадження по розгляду обвинувального акта не розпочато.
Захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд обрати запобіжний захід у відношенні обвинуваченого який не пов'язаний з триманням під вартою у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.
Суд, розглянувши клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , заслухавши обґрунтування прокурора, заперечення обвинуваченого та його захисника дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку:
Відповідно до ст. 331 КПК України " суд за клопотанням сторони обвинувчення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати пабо обрати запобіжний захід щодо обвинуваченного ".
Згідно ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Відповідно до ст. 383 ч.3 КПК України усі питання, пов'язанні з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою ст. 331 КПК України, судді і присяжні вирішують спільно.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного обвинуваченого постійного місця роботи чи навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів, наявність повідомлення особи про підозру у вчинені іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується особа.
Відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніш не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.
Судом встановлено, що судове провадження по кримінальному провадженню не розпочато, строк обраного під час досудового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відповідно до ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області закінчується 14.04.2024 року.
Оцінивши обставини, визначені ст. 178 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад п'ять років, за станом здоров'я може триматися під вартою, не працює, має постійне місце проживання, раніше не судимий , застосований до нього раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не порушував у зв'язку з відсутністю об'єктивної можливості такого порушення, що не залежало від його волі, а також те, що ОСОБА_4 має реальну можливість переховуватись від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню, що не надасть можливості забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання процесуальних рішень, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора, заявлене під час підготовчого судового розгляду обвинувального акту відносно обвинуваченого є обґрунтованим і підлягає задоволенню та обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити на строк шістдесят днів з моменту постановлення наявної ухвали, тобто з 11.04.2024 року.
Суд приходить до висновку, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також існувати не перестали.
З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199 КПК України, суд прийшов до висновку про необхідність обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів з 11.04.2024 року по 09.06.2024 року, у зв'язку з чим клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, підлягає задоволенню.
Керуючись п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за недоцільне визначення розміру застави у кримінальному провадженні,оскільки обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя людини.
Керуючись ст. ст. 331, 117-178,183 КПК України,
Задовольнити клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» строком на 60 днів, який діє включно по 09.06.2024 року .
Строк дії ухвали про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 10.06.2024 року.
Ухвала про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 11.04.2023 року о 16 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1