10 квітня 2024 рокуСправа № 495/3164/24
Номер провадження 3/495/1686/2024
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В., розглянувши матеріали, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Донецьк, місце служби та посади: військова частина НОМЕР_1 , стрілець, солдат за моблізацією, що проживає за адресою: підрозділ військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,
09.04.2024 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ОД/VIII/№162 від 28.03.2024 з доданими до них матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП).
З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2024 солдат ОСОБА_1 перебував на території військового об'єкту військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) в стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду воєнного стану.
Таким чином, за викладених вище обставин, солдат ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем за мобілізацією, проходячи службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби на порушення своїх статутних обов'язків, перебував в стані алкогольного сп'яніння та виконував обов'язки військової служби в умовах особливого періоду воєнного стану, а саме 28.03.2024 о 20:40, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
28.03.2024 офіцером відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення був складений адміністративний протокол серії ОД/VIII/№162.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 з якої вбачається, що ОСОБА_1 вину свою визнає в повному обсязі та просив справу розглядати у його відсутність.
Відповідно до статті 268 Кодексу під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи, суддя доходить до наступного висновку.
Відповідно до протоколу про вчинене адміністративне правопорушення від 28.03.2024, о 20:40 28.03.2024 солдат ОСОБА_1 перебував на території військового об'єкту військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , в умовах особливого періоду під час правового режиму воєнного стану у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 28.03.2024 №60.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №2264-1X від 22.03.2022, відповідно до п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст.ст. 106, 112 Конституції України та ст.ст. 4, 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ
від 21.10.1993 на території України оголошено про проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» №1932-XII від 06.12.1991 та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб» № 1952-VIII від 16.03.2017 (набрав законної сили 16.04.2017) внесено зміни до глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень в умовах особливого періоду.
У відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, 37, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, солдат ОСОБА_1 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Крім того, згідно п. п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Натомість солдат ОСОБА_1 діючи всупереч інтересам служби на порушення своїх статутних обов'язків 28.03.2024 перебував в стані алкогольного сп'яніння на місці несення служби.
Частиною 3 ст.172-20КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України «Про оборону України», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу». Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указами Президента України та іншими підзаконними актами.
За змістом статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами; розвиток військово-технічного співробітництва з іншими державами з метою забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою технікою і майном, які не виробляються в Україні; підготовку національної економіки, території, органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу (стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Таким чином, особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Рішень про закінчення особливого періоду на час розгляду справи Президент України не приймав, тобто, особливий період діє в Україні з 17.03.2014 і до теперішнього часу.
Зважаючи на викладене, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення повністю доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОД/VIII/№162 від 28.03.2024, протоколом про адміністративне затримання від 28.03.2024 ОДБ №58; тестом газоаналізатору вмісту парів алкоголю «Алконт-М» заводський №00212 від 28.03.2024 №949; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу від 28.03.2024 №60; письмовими поясненнями майора ОСОБА_2 від 28.03.2024; поясненнями молодшого сержанта ОСОБА_3 від 28.03.2024; заявою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 28.03.2024 та матеріалами справи.
Доказів, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надано.
Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, встановлених в судовому засіданні, знайшла своє підтвердження зібраними доказами, і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який вину визнав у повному обсязі, ступінь його вини, ставлення до скоєного, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно дост.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 12 ст.5Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Так як ОСОБА_1 є військовослужбовцем (військовий квиток Серія НОМЕР_2 ), він підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.172-20 ч.3, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 винним в здійсненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-20 КУпАП і піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від сплати судового збору на підставі п.12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Юлія ШЕВЧУК