Справа № 671/2773/23
11 квітня 2024 року
1-кп/671/30/2024
11 квітня 2024 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Волочиськ Хмельницького району Хмельницької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із середньою освітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 10.11.2006 Апеляційним судом Тернопільської області за п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 14.04.2017 умовно-достроково звільнений з Катеринівської ВК № 46 Рівненської області,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
встановив:
09 жовтня 2023 року, близько 08 години 20 хвилин, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , на території поліклініки Комунального некомерційного підприємства «Волочиська багатопрофільна лікарня» поблизу аптеки «Аптека оптових цін», що за адресою: АДРЕСА_2 , через малозначний привід на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин виник конфлікт.
Під час зазначеного конфлікту ОСОБА_3 , будучи агресивно налаштованим стосовно потерпілого ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення останньому тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, усвідомлюючи та свідомо бажаючи їх настання, тримаючи у лівій руці гострий металевий предмет, ззовні схожий на кухонний ніж, наніс ним один удар спереду в ділянку грудної клітки справа потерпілого ОСОБА_5 .
Внаслідок вказаних протиправних злочинних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення правої половини грудної клітки, правобічного гемопневмотораксу та підшкірної емфіземи грудної клітки та шиї справа, які за своїм характером є тяжкими тілесними ушкодженнями, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав частково та пояснив, що не мав наміру завдавати ОСОБА_5 умисно тілесні ушкодження. З потерпілим перебуває в неприязних відносинах та 09.10.2023 мав при собі кухонний ніж для самозахисту. Поблизу лікувального закладу між ним та потерпілим виник конфлікт під час якого обвинувачений витягнув та продемонстрував потерпілому кухонний ніж з метою його налякати. Однак, потерпілий раптово кинувся на обвинуваченого, який не встиг прибрати ніж, і тому ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження. Фактично ОСОБА_5 наштовхнувся на кухонний ніж, який обвинувачений тримав перед собою.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини та доводи захисника щодо невинуватості ОСОБА_3 , вина останнього повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що з обвинуваченим перебуває в неприязних відносинах та за місяць до інкримінованих подій між ними був конфлікт. 09.10.2023 він перебував поблизу поліклініки в м. Волочиськ коли почув позаду крики обвинуваченого з погрозами «зарізати». В цей момент обвинувачений завдав удар потерпілому ззаду в область голови і між ними почався фізичний конфлікт. Під час конфлікту обвинувачений витягнув ніж та почав ним погрожувати потерпілому. Потерпілий намагався схопити обвинуваченого за руку в якій останній тримав кухонний ніж. Під час цього обвинувачений завдав удар потерпілому ножем в грудну клітину, спричинивши кровотечу. Далі обвинувачений звернувся в лікувальний заклад, де йому надали медичну допомогу. З приводу покарання обвинуваченому поклався на думку суду, однак, не вважав необхідним суворо його карати.
Допитаний в судовому засіданні свідок Карась пояснила, що працює в КНП «Волочиська багатопрофільна лікарня». Так, 09.10.2023 коли вона підходила до будівлі поліклініки КПН « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та на лавці помітила двох чоловіків між якими був словесний конфлікт. Через невеликий проміжок часу, проходячи до будівлі поліклініки почула шум та побачила чоловіка (одного з тих між якими перед цим був словесний конфлікт), який тримався руками за грудну клітину, а через одяг просочувалась кров. Далі даний чоловік зайшов в приміщення медичного закладу, де йому надали медичну допомогу. Подробиць отримання вказаним чоловіком тілесних ушкоджень свідку не відомо.
На доведення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення судом досліджено наступні письмові докази:
-витяг з ЄРДР № 12023243260000182 від 09.10.2023 про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України, які внесені за фактом спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 ;
-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.10.2023 від ОСОБА_5 про нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_3 ;
-протокол огляду місця події від 09.10.2023 з фототаблицями до протоколу ОМП від 09.10.2023 в ході якого проведено огляд території поліклініки АДРЕСА_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 . Під час огляду встановлено, що біля аптеки «Аптека оптових цін» на бруківці виявлено краплі крові в кількості 9 штук. Зазначені краплі крові вилучені шляхом змиву;
-протокол огляду від 09.10.2023 з фототаблицями до протоколу від 09.10.2023 в ході якого оглянуто одяг, в якому був одягнений потерпілий ОСОБА_5 під час спричинення йому тілесних ушкоджень, на якому виявлено сліди речовини бурого кольору зовні схожі на кров. Даний одяг вилучено;
-постанову про визнання документом у кримінальному провадженні від 08.12.2023 про передачу на зберігання медичну карту стаціонарного хворого № 7006 ОСОБА_5 на 24 аркушах, медичну карту стаціонарного хворого № ІХ-231012/21691 ОСОБА_5 на 19 аркушах, рентгенівські знімки ОСОБА_5 на 3 аркушах, виписку № НОМЕР_1 ОСОБА_5 на 1 аркуші;
-висновок експерта № 197 від 02.11.2023 згідно якого у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення правої половини грудної клітки, правобічного гемопневмотораксу та підшкірної емфіземи грудної клітки та шиї справа, які могли виникнути внаслідок дії якогось твердого плоского травмую чого предмету, що міг мати колюче-ріжучі властивості, не виключено клинка ножа. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю;
-постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 22.11.2023 про перекваліфікацію кримінального правопорушення (кримінального проступку) відносно ОСОБА_3 із ч. 1 ст. 125 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України;
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.11.2023 з фототаблицями до даного протоколу, з якого слідує, що свідок ОСОБА_7 з чотирьох фотознімків громадян впізнала особу на фотознімку № 3 яким є ОСОБА_3 , як особу, яка 09.10.2023 близько 08 год. конфліктувала з іншою особою чоловічої статі на території поліклініки КНП «Волочиська БПЛ» на яку скаржився інший учасник конфлікту, якому було завдане ушкодження в область грудної клітини, та який повідомив що отримав удар ножем. Даних учасників конфлікту попередньо свідок бачила на лавці поблизу поліклініки;
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.11.2023 з фототаблицями до даного протоколу, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 з чотирьох фотознімків громадян впізнала фотознімок № 2 ( ОСОБА_5 ) на якому зображена особа, яка 09.10.2023 близько 08 год. на території поліклініки КНП «Волочиська БПЛ» конфліктувала з іншою особою чоловічої статі та яка в подальшому отримала тілесне ушкодження в область грудної клітини і повідомила що отримала удар ножем у груди;
-протокол про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 22.11.2023, згідно якого при огляді архівних записів з камери відеоспостереження, яка розташована на сервері, виявлено відеозаписи з камери відеоспостереження, яка розташована на фасаді аптеки «Аптека оптових цін», що на території поліклініки КНП «Волочиська БПЛ», за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 07:00 год. 09.10.2023 по 10:00 год. 09.10.2023, які скопійовано на оптичний носій інформації - DVD-R диск. ;
-протокол огляду документів від 22.11.2023 з якого вбачається, що 09.10.2023 з 08 год. 01 хв. 27 с. по 08 год. 02 хв. 09 с. між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на прилеглій території до входу в «Аптеку оптових цін», що в АДРЕСА_2 відбувся конфлікт, в ході якого обвинувачений ОСОБА_3 взяв в ліву руку металевий предмет ззовні схожий на кухонний ніж та наніс ним один удар в праву частину грудної клітки потерпілому ОСОБА_5 ;
-додатком до протоколу огляду документів від 22.11.2023, яким долучено до матеріалів справи DVD-R диск “Verbatim” НОМЕР_2 на якому збережено відеозапис конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що мав місце 09.10.2023;
-довідку КНП Волочиська БПЛ № 37 від 19.02.2024 про те, що ОСОБА_3 перебуває на програмі замісної підтримувальної терапії метадоном;
-висновок експерта від 27.11.2023 № 792 згідно якого ОСОБА_3 на період інкримінованого кримінального правопорушення виявляв психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів, синдром залежності. На період інкримінованого йому злочину усвідомлював свої дії та міг керувати ними. ОСОБА_3 на даний час виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів, синдром залежності, проте усвідомлює свої дії та може керувати ними. Не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
З приводу допустимості як доказу протоколу проведення слідчого експерименту від 05.12.2023 та додатку до нього CD-DVD диску суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК України в інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад.
Згідно з ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
Так, згідно постанови старшого слідчого від 24.11.2023 вирішено доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області призначити захисника ОСОБА_3 у зв'язку з перебуванням останнього на обліку в лікаря-нарколога КНП «Підволочиська центральна лікарня» з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіатів.
Згідно доручення Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області № 022-220002055 від 24.11.2023 ОСОБА_4 призначено адвокатом підозрюваного ОСОБА_3 .
Таким чином, орган досудового розслідування встановив підставу для обов'язкової участі захисника ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК України.
В той же час, слідчий експеримент від 05.12.2023 проведений з участю підозрюваного ОСОБА_3 за відсутності захисника ОСОБА_4 ..
Доводи прокурора щодо законності проведення слідчого експерименту у зв'язку з наявністю власноруч написаної ОСОБА_3 заяви про згоду на проведення слідчого експерименту без захисника суд до уваги не бере, виходячи з наступного.
Як зазначено вище, постановою органу досудового розслідування встановлено, що участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , який внаслідок психічних вад не здатен повною мірою реалізувати свої права через перебування на обліку з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіатів.
Крім того, посилання прокурора на невідкладність проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_3 , який проведено майже через два місяці після подій, є необґрунтованими з огляду на відсутність жодних доказів на підтвердження цього. Матеріали кримінального провадження не містять доказів на підтвердження обізнаності захисника ОСОБА_4 про намір провести з підозрюваним ОСОБА_3 слідчий експеримент у відповідний день та час.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про недопустимість доказу - результатів слідчого експерименту від 05.12.2023 з ОСОБА_3 та додатку до нього у зв'язку з порушенням права на захист.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, а тому суд при ухваленні даного вироку не враховує вказаний вище протокол проведення слідчого експерименту з додатком.
Доводи обвинуваченого щодо відсутності умислу нанести потерпілому удар ножем спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, та є способом захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, повністю знайшла своє підтвердження за наслідками розгляду кримінального провадження, підтверджується дослідженими в судовому засіданні показами потерпілого, свідка та письмовими доказами. Досліджені докази узгоджуються між собою, є належними, допустимими та достовірними.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом визнається рецидив злочинів.
Підстави для визначення рецидиву злочинів як обтяжуючої обставини встановлено відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України.
Обвинувачений раніше судимий, не перебуває під наглядом лікаря психіатра, перебуває на обліку в лікаря нарколога з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів, за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має.
Хоча думка потерпілого не є вирішальною для суду під час призначення покарання, однак, суд зобов'язаний її враховувати тим більш у справах, в яких злочини направлені відносно конкретної особи.
Потерпілий претензій матеріального та морального характеру не має, з приводу покарання не вважав за необхідне суворо карати обвинуваченого.
За таких обставин суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції статті за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією статті.
З приводу можливості застосування положень ст. 75 КК України суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Отже звільнення особи від відбування покарання з випробуванням є правом, а не обов'язком суду, яке застосовується при наявності відповідних умов.
Враховуючи рецидив злочинів, наявність непогашеної судимості, матеріали що характеризують обвинуваченого, невизнання ним своєї вини, незважаючи на досліджені під час судового розгляду докази, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з встановленням будь-якого іспитового строку.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази:
1)одяг потерпілого ОСОБА_5 - джинси, куртка, кофта залишити в ОСОБА_5 ;
2)змив речовини бурого кольору та контрольний змив, які знаходяться на зберіганні в ВП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області знищити;
3)медичну карту стаціонарного хворого № 7006 ОСОБА_5 на 24 арк., медичну карту стаціонарного хворого № ХІ-231012/21691 ОСОБА_5 на 19 арк., рентгенівські знімки ОСОБА_5 на 3 арк., виписку № 7006 ОСОБА_5 на 1 арк., які знаходяться на зберіганні в ВП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області повернути комунальному некомерційному підприємству «Волочиська багатопрофільна лікарня» Волочиської міської ради.
Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 діб з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя