09.04.2024 Справа №607/7488/24 Провадження №3/607/3543/2024
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -
Тернопільським районним управлінням поліції Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області направлено в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Як встановлено в судовому засіданні, громадянин ОСОБА_1 , станом на 29.03.2024 року, не повідомив уповноважений підрозділ органів Національної поліції (Тернопільське районне управління поліції Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області) про місце свого тимчасового перебування на час дії Термінового заборонного припису серії АА №331530 від 16.03.2024 року, згідно із яким його було зобов'язано залишити місце спільного проживання (перебування) із потерпілою громадянкою ОСОБА_2 на термін 02 доби, чим порушив вимоги п. 8 ст.25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»..
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився і про причину неявки в суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про день та час розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №224626.
В рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе справу розглядати у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який не з'явився до зали судових засідань з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №224626 від 29 березня 2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29.03.2024 року, Терміновому заборонному приписі стосовно кривдника серії АА №331530 від 16.03.2024 року, копії Журналу №43 реєстрації повідомлень про місце тимчасового перебування кривдника, якому винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника Тернопілььського РУП ГУНП в Тернопільській області, та іншими матеріалами.
За даних обставин, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Також, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із ОСОБА_1 в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 605 гривні 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 173-2, 221, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 340,00 (триста сорок гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Cуддя В. В. Ромазан