Справа № 602/147/24
Провадження № 1-кс/602/71/2024
Тернопільської області
"10" квітня 2024 р. м.Ланівці
Слідчий суддя Лановецького районного суду Тернопільської області
ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці клопотання начальника Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 286-1, ч.1 ст.135 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Молотків Лановецького району Тернопільської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , депутатом не являється, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
Начальник Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024211030000044 від 10 лютого 2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286-1, ч.1 ст.135 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 10 лютого 2024 року біля 18 год. 40 хв., водій ОСОБА_4 , грубо порушуючи вимоги пунктів: 2.1 (а), 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, не маючи відповідного на те права (водіння без «прав»), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем «Ford Sierra» р.н. НОМЕР_1 та рухався на ньому автодорогою по вулиці Центральна в с. Молотків Кременецького району Тернопільської області, у напрямку від центру с. Молотків Кременецького району Тернопільської області до м.Ланівці, Кременецького району, Тернопільської області.
Рухаючись вказаною автодорогою по вулиці Центральна в с.Молотків Кременецького району Тернопільської області, та проїхавши розташування житлового будинку АДРЕСА_3 , водій ОСОБА_4 не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах, обстановці, та допустив зміну напрямку руху керованого автомобіля «Ford Sierra» р.н. НОМЕР_1 праворуч, і в подальшому виїхав правими колесами автомобіля на конструктивно виділений елемент автомобільної дороги, який не призначений для руху транспортних засобів - праве узбіччя, при цьому не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим грубо порушив вимоги пунктів 1.10 (в частині визначення поняття «узбіччя» і виконання його вимог), 10.1 Правил дорожнього руху України.
Своїми діями, які не відповідали вище вказаним вимогам пунктів Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_4 виїхавши за межі проїзної частини дороги, а саме на праве узбіччя поставив себе в такі умови, що не зміг забезпечити безпеку дорожнього руху та допустив наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля «Ford Sierra» р.н. НОМЕР_1 на неповнолітнього пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в попутному напрямку по траєкторії, яка проходила в межах правого узбіччя автодороги, паралельно до країв проїзної частини дороги.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток лівої гомілки, відкритого перелому метаепіфіза нижньої третини лівих великогомілкової та малогомілкової кісток, забою грудної клітки, забою грудного відділу хребта, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995) відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286-1 КК України, а саме, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Окрім цього, 10 лютого 2024 року біля 18 год. 40 хв., після наїзду, водій ОСОБА_4 зупинився та вийшов із керованого ним автомобіля, та переконавшись в безпорадному стані неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , внаслідок завданих йому в ході наїзду автомобілем «Ford Sierra» р.н. НОМЕР_1 тілесних ушкоджень, виник умисел направлений на завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження
Реалізовуючи свій злочинний умисел, 10 лютого 2024 року біля 18 год. 40 хв., водій ОСОБА_4 завідомо знаючи та усвідомлюючи, що неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 позбавлений можливості самостійно вжити заходів для самозбереження, маючи змогу надати йому допомогу, де залишив його в небезпечному для життя стані, в порушення вимог пунктів 2.10. а), г) Правил дорожнього руху, не залишився на місці пригоди, не вжив можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, не викликав карету швидкої медичної допомоги чи уповноважений підрозділ Національної поліції, та з місця пригоди зник, достовірно знаючи, що саме він своїми протиправними діями поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, діючи умисно та нехтуючи моральними і правовими нормами, завідомо залишив неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 без допомоги, маючи при цьому реальну можливість надати таку допомогу, і з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, в порушення вимог п. 2.10 (підпункти «а», «б», «г», «ґ», «д», «е») Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 із змінами та доповненнями (надалі - ПДР), вчинивши дорожньо-транспортну пригоду, не залишався на місці пригоди, не увімкнув аварійну сигналізацію і не встановив знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 ПДР, не вжив можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілому, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, не звернувся по допомогу до присутніх і не відправив потерпілого до закладу охорони здоров'я, у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 ПДР, не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції та не записав прізвища та адреси очевидців, не чекав прибуття поліцейських, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організації об'їзду місця пригоди, а втік з місця вчинення дорожньо-транспортної пригоди на належному йому автомобілі «Ford Sierra» р.н. НОМЕР_1 .
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України, а саме, завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
10 лютого 2024 року ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
11 лютого 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
22 лютого 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.286-1 та ч.1 ст. 135 КК України.
20 лютого 2024 слідчим суддею Збаразького районного суду Тернопільської області підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 12 квітня 2024 року включно.
Під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя встановив, що існують такі ризики: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики вказують на необхідність обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту
09 квітня 2024 року керівником Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_7 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024211030000044 продовжено до 10 травня 2024 року.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам:
переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі до трьох років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, про що свідчить втеча підозрюваного з місця вчинення кримінального правопорушення.
незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні (п.3 та п.4 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 безпосередньо знайомий із свідками та потерпілим даного кримінального правопорушення, у зв'язку із чим, підозрюваний може впливати на вказаних учасників провадження, чинити відповідний тиск, шляхом погрози чи застосування насильства, він може схиляти свідків та потерпілого до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування. Окрім цього потерпілий та свідки є неповнолітніми.
Також об'єктивним є ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні і полягає у процедурі отримання свідчень від таких учасників кримінального процесу, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, 2 ст.23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
У даній справі ризик впливу на свідків існує, позаяк кримінальне провадження перебуває на етапі досудового розслідування. Момент безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом ще не настав.
Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є:
- необхідно отримати висновок судово-медичної експертизи (щодо тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_6 ) призначеної 22 березня 2024;
- необхідно отримати висновки судово-медичних експертиз (одягу потерпілого ОСОБА_6 ) призначених 19 лютого 2024;
- необхідно провести слідчі експерименти за участю свідків та підозрюваного ОСОБА_4 ;
- необхідно призначити на підставі проведених слідчих експериментів інженерно-транспортну(судову автотехнічну) експертизу за обставинами ДТП
- виконати інші слідчі дії у проведенні яких виникне необхідність;
- відкрити сторонам матеріали кримінального провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК України.
Провести вказані процесуальні дії у передбачений законом строк було неможливо у зв'язку із тяжкістю та складністю обставин вчинення кримінальних правопорушень, необхідністю проведення значної кількості слідчих дій та прийняття процесуальних рішень, тривалим проведенням експертними установами відповідних експертиз у зв'язку із великою складністю проведення досліджень за наданими матеріалами.
Проведення цих слідчих дій має вагоме значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та повноти досудового розслідування, а також правильної кваліфікації вчинених кримінальних правопорушень.
Таким чином, додатковий строк необхідний для виконання вищевказаних слідчих та процесуальний дій не менше одного місяця, з метою отримання доказів, які можуть бути використані у кримінальному провадженні, забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений чи засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Таким чином, застосувавши більш м'який запобіжний захід неможливо запобігти ризикам викладеним у клопотанні, а саме запобігти: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку запобіжного заходу до 10 травня 2024 року у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 мотивуючи тим, що ризики, що є підставами для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не зменшилися, продовжують існувати.
Захисник підозрюваного ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив проти розгляду клопотання за відсутності його захисника. Проти клопотання прокурора заперечив, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт в нічний час.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотання підозрюваного.
Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цьогоКодексу.
В судовому засіданні встановлено, що 11 лютого 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України.
22 лютого 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України.
При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимогист. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідчий суддя застосовуєКонвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод"(далі "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ, "обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин" (K.F. проти Німеччини, 27.11.97 р., § 57).
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.90 року, та відповідно до п.219 рішення у справі "Нечипорук та Йонкало проти України" ("NechiporukandYonkalo v. Ukraine") від 21 квітня 2011 року, заява N 42310/04 суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Ухвалою слідчого судді від 20 лютого 2024 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, строком до 12 квітня 2024.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 липня 2011 року, згідно якого термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286-1, ч.1ст.135 КК України.
Крім цього, обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри перевірялась слідчим суддею Збаразького районного суду Тернопільської області при обранні відносно останнього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, слідчий суддя приходить до переконання, що ризики, які були встановлено при обрані підозрюваному запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а саме: ризик можливого переховування від органу досудового розслідування або суду, ризик незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення продовжують існувати.
Так, слідчий суддя приходить до переконання, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, унеможливить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи вище викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України підлягає задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, з огляду на характер вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. ст.177,178,181,194,199,309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання прокурора - задоволити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Молотків Лановецького району Тернопільської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , депутатом не являється, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, суду або іншої службової особи, уповноваженої на проведення слідчих (процесуальних) дій на визначений нею час;
2) утримуватися від спілкування із неповнолітнім потерпілим ОСОБА_6 , неповнолітнім свідком ОСОБА_9 , свідком ОСОБА_10 , свідком ОСОБА_11 .
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.
4) здати на зберігання до відповідного органу ДМС України паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 10 травня 2024 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_12 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_12 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 10.04.2024 року.
Суддя: ОСОБА_1