нп 2/490/2036/2024
Справа 490/2727/24
Центральний районний суд м. Миколаєва
про залишення позовної заяви без руху
10 квітня 2024 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток в приватній спільній сумісній власності, третя особа - Миколаївська міська рада,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, в якому просив визначити частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку, ділянки з кадастровим номером 4810137200:07:010:0018; загальною площею 0,0206 га; з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_1 : ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини, ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/2 частини.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі, з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів позову, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн на підставі пп. 2, п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», тобто як за вимогу немайнового характеру.
Статтею 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається реальною вартістю майна.
Згідно п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 176, п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
За такого, позивачу необхідно надати звіт про ринкову вартість земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:07:010:0018; загальною площею 0,0206 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 та сплатити судовий збір у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п.п. 10, 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Позивач просить визначити розмір часток по 1/4 та 1/2 на трьох осіб, а отже, позивачу необхідно сплати судовий збір з врахуванням кожної позовної вимоги.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визначити 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на вищевказану земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (ст.24 ЦК України).
Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають всі фізичні особи.
Відповідно до ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смертю.
Оскільки цивільна правоздатність виникає у момент народження фізичної особи і припиняється у момент її смерті, особа, якій позивач просить визначити 1/2 частки, не має цивільної правоздатності та не є учасником цивільних правовідносин.
У померлого не може бути ніяких прав, зміни або припинення особистих чи майнових прав.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Крім того слід зазначити, що визначення судом частки співвласника у праві спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку за померлим не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не є стороною процесу та у зв'язку зі смертю не має цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності.
Аналогічний висновок викладено у Постанові ВС від 22.04.2020 року у справі № 127/23809/18.
За такого, позивачу необхідно уточнити підстави звернення до суду з вимогою про визначити 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , особі, яка померла.
При цьому, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.
За такого, заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток в приватній спільній сумісній власності, третя особа - Миколаївська міська рада - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова