08 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 340/2262/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі №340/2262/23, прийнятої за наслідками розгляду заяви Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року задоволено заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі №340/2262/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про зобов'язання перерахувати пенсію і виплатити доплату до пенсії на стягнення коштів у сумі 16387,10 грн за період з 26 жовтня 2022 року по 30 червня 2023 року за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила таке.
Позивач звернувся до суду з позовом до ГУ Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 08.05.2023, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у поновленні з 01.12.2021, щомісячної доплати в розмірі 2000 грн, згідно пункту 1 абзацу 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 , викладений в листі № 2771-1823/С-05/8-1100/23 від 21.03.2023;
- зобов'язати ГУ ПФУ відновити з 01.12.2021 нарахування щомісячної доплати в розмірі 2000 грн, до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців деяких інших осіб, встановленої 01.07.2021, згідно пункту 1, абзацу 1 постанови КМУ від 1407.2021, з урахуванням призначеної згідно ч. 3 ст. 43 Закону 74 % від грошового забезпечення у 20004,60 грн, з врахуванням різниці вже сплачених сум, здійснивши її виплату одним платежем;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України .
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року позов задоволено частково. (а.с. 97).
19.07.2023 на виконання рішення суду позивачу видано виконавчі листи (а.с. 101).
26.09.2023 року Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулось до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення (а.с. 103-106).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року заяву задоволено.
Задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення суд першої інстанції виходив із того, що зміна способу захисту порушеного права на стадії виконання рішення суду не доводить вихід за межі позовних вимог у тому обсязі, котрий дозволено робити суду відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно із ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому, зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.
Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Відповідно до п. 4 та 6 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом:
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
- прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову як про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 4), так і про стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).
Отже, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Колегія суддів зауважує, що при вирішенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення дослідженню та аналізу підлягає саме можливість виконання рішення раніше визначеним способом і порядком.
У цій справі виконання рішення суду на думку заявника неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, обставини, які стали підставою для зміни способу та порядку виконання судового рішення за своєю правовою природою є іншою позовною вимогою про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження Кіровоградським окружним адміністративним судом під час прийняття рішення 07 червня 2023 року та, яка фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 340/2262/23.
Аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, апеляційний суд наголошує, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Таким чином, зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Водночас колегія суддів зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до Порядку № 1165. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у справі №340/2262/23 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то колегія суддів вважає безпідставними аргументи державного виконавця, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №340/2262/23.
Разом з тим, право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18, яка у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає застосуванню судами до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року в адміністративній справі № 340/2262/23 скасувати.
В задоволенні заяви Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 340/2262/23 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко