04 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/4192/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 ( суддя першої інстанції Златін С.В.) в адміністративній справі №160/4192/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГСЕРВІС ПЛЮС" до Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява "Металургсервіс Плюс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України , в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати:
Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01 лютого 2023 року № 8192381/42950233, яким відмовлено Позивачу в реєстрації податкової накладної № 2 від 26 грудня 2022 року.
Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01 лютого 2023 року № 8192373/42950233, яким відмовлено Позивачу в реєстрації податкової накладної № 9 від 26 грудня 2022 року.
Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01 лютого 2023 року № № 8192377/42950233, яким відмовлено Позивачу в реєстрації податкової накладної № 10 від 26 грудня 2022 року.
Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01 лютого 2023 року № 8192380/42950233, яким відмовлено Позивачу в реєстрації податкової накладної № 11 від 26 грудня 2022 року.
Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01 лютого 2023 року № 8192378/42950233, яким відмовлено Позивачу в реєстрації податкової накладної N° 13 від 26 грудня 2022 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: N 2,9,10,11,13 від 26 грудня 2022 року, датою їх фактичного подання.
визнати протиправним та скасувати:
Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01 лютого 2023 року N° 8192464/42950233, яким відмовлено Позивачу в реєстрації податкової накладної N° 15 від 30 грудня 2022 року.
Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01 лютого 2023 року N 8192461/42950233, яким відмовлено Позивачу в реєстрації податкової накладної № 16 від 30 грудня 2022 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 15, 16 від 30 грудня 2022 року, датою їх фактичного подання.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 року у справі № 160/4192/23 позовні вимоги задоволено повністю.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області - повернуто.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі №160/4192/23.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 року у справі № 160/4192/23 набрало законної сили.
13.11.2023 року Державна податкова служба України подала заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви податковий посилається на те, що наявні істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Стосовно позивача приймалися рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості від 23.03.2021 року № 4459, від 17.11.2022 року № 9293 та від 25.04.2023 року № 4064. Так згідно даних БАЛАНС (за ЄРПН та ЗЕД) за період з 01.01.2021 року по 27.09.2023 року позивач придбав цукру та води (найбільші суми ПДВ), однак реалізація вказаного товару відсутня, податкові накладі на реалізацію вказаного товару не надавалися на реєстрацію. Вказані обставини свідчать про фіктивність кладених позивачем угод з купівлі цукру та вод. Стосовно контрагентів позивача, які перераховані у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, прийняті рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості (п.8 Критеріїв). Позивач складає податкові накладні за операціями з постачання послуг: технічне обслуговування механічного обладнання, ремонт механічного обладнання, технічне обслуговування електричного обладнання тощо, найбільшим покупцем (отримувачем) вказаних послуг є ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”. За вказаних обставин позивач умисно маніпулює базою даних в СЕА ПДВ для спроби зареєструвати податкові накладні за рахунок ліміту сформованого за податковими накладними щодо господарських операцій з купівлі в т.ч. і цукру і води. Позивач сформував податковий кредит на суму 20000,0 тис. грн. за рахунок придбання об'єктів нерухомого майна, походження якого згідно ЄРПН не досліджується.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у задоволенні заяви Державної податкової служби України про перегляд судового рішення від 10.04.2023 відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Державна податкова служба України звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 13.12.2023 про відмову в задоволені заяви про перегляд судового рішення від 10.04.2023 за нововиявленими обставинами, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Відповідно до частини другої статті 368 КАС України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Згідно з частинами першою, другою статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними й загальними ознаками нововиявлених обставин є:
1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Водночас не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Натомість істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов.
Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня.
Отже, істотні для справи обставини це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 802/2196/17-а, від 26 лютого 2020 року у справі № 800/578/17, у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справах № 2а-7523/10/1270 та № 303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15, від 23 вересня 2021 року у справі № 420/1496/19 та в ухвалі Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 380/21729/21.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 серпня 2020 року у справі № 820/5567/16.
Як вбачається з заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, підставою для подачі цієї заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Стосовно позивача приймалися рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості від 23.03.2021 року № 4459, від 17.11.2022 року № 9293 та від 25.04.2023 року № 4064. Так згідно даних БАЛАНС (за ЄРПН та ЗЕД) за період з 01.01.2021 року по 27.09.2023 року позивач придбав цукру та води (найбільші суми ПДВ), однак реалізація вказаного товару відсутня, податкові накладі на реалізацію вказаного товару не надавалися на реєстрацію. Вказані обставини свідчать про фіктивність кладених позивачем угод з купівлі цукру та вод. Стосовно контрагентів позивача, які перераховані у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, прийняті рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості (п.8 Критеріїв). Позивач складає податкові накладні за операціями з постачання послуг: технічне обслуговування механічного обладнання, ремонт механічного обладнання, технічне обслуговування електричного обладнання тощо, найбільшим покупцем (отримувачем) вказаних послуг є ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”. За вказаних обставин позивач умисно маніпулює базою даних в СЕА ПДВ для спроби зареєструвати податкові накладні за рахунок ліміту сформованого за податковими накладними щодо господарських операцій з купівлі в т.ч. і цукру і води. Позивач сформував податковий кредит на суму 20000,0 тис. грн. за рахунок придбання об'єктів нерухомого майна, походження якого згідно ЄРПН не досліджується.
Проаналізувавши доводи, викладені у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла висновку, що обставина, на яку посилається заявник, не відповідає критеріям стосовно правового змісту поняття «нововиявлених обставин», як підстави для перегляду судового рішення у такому порядку. Доводи заявника за своєю суттю спрямовані на переоцінку встановлених обставин справи.
На думку колегії суддів заявник бажає змінити правову позицію суду у цій справі щодо вже прийнятого рішення, вдаючись до аналізу суті господарських операцій, укладених у спірному періоді з контрагентами, позаяк судом, як вже зазначалось вище, суть господарських операцій не досліджувалась.
У цьому контексті колегія суддів зауважує, що наведені заявником обставини не є нововиявленими ні в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, ні в розумінні інших підстав, визначених у частині другій цієї статті, оскільки стосується обставин, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення сторін та яким була надана відповідна правова оцінка судом.
Водночас, ураховуючи встановлені у справі обставини і наявні на той час в матеріалах справи докази, указані заявником обставини не можуть впливати на правильність рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду
У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).
З урахуванням зазначеного, не є нововиявленими обставини, на які посилається заявник у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, оскільки подана заява про перегляд рішення суду від 10.04.2023 за нововиявленими обставинами не містить нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 в адміністративній справі №160/4192/23 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили 04 квітня 2024 року, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 05 квітня 2024 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров