02 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/20558/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 ( суддя першої інстанції Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі №160/20558/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 23.06.2023 №046050017105 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період навчання в Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України з 01.09.2000 по 17.05.2004, період проходження військової служби з 03.11.2004 по 23.11.2005 та періоди роботи з 18.05.2004 по 18.10.2004, з 22.12.2005 по 14.06.2023;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.06.2023 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням відповідача позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії, вказуючи, що ним надані всі необхідні документи для підтвердження пільгового характеру роботи, а саме трудову книжку, яка містить відповідні записи про періоди роботи, навчання та проходження військової служби позивачем. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 23.06.2023 №046050017105 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.06.2023 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі № 160/20558/23 в частинах: позовну заяву задовольнити частково та у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити скасувати. Прийняти в цій частині постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити. Доповнити резолютивну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі № 160/20558/23 абзацом: « Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період навчання в Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України з 01.09.2000 по 17.05.2004, період проходження військової служби з 03.11.2004 по 23.11.2005 та періоди роботи з 18.05.2004 по 18.10.2004, з 22.12.2005 по 14.06.2023.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що усі записи у трудовій книжці позивача є правильними, чіткими, зрозумілими, виправлень не містять, мають штампи з підписами відповідних осіб, а також посилання на накази підприємства, на підставі яких мене було призначено, переведено і звільнено з займаних посад. Трудова книжка містить усі необхідні записи для встановлення наявності пільгового стажу. Крім того, позивачем також були подані всі можливі та необхідні докази, якими беззаперечно та достовірно підтверджується період навчання. Застосування правових норм викладених в позові при розгляді питання щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання у технікумі відповідає правовим висновкам Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 20 січня 2011 року справа № 2-а-10842/08, Верховного Суду, викладеним у постановах від 17.05.2019 у справі № 644/2182/17, від 04.03.2020 у справі № 367/945/17, а також ухвалі Верховного Суду від 09.08.2019 у справі № 560/321/19, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. В матеріалах справи відсутні доводи відповідача про правомірність свого рішення, а тому спірні періоди роботи, навчання та проходження служби в армії повинні бути зараховані до пільгового стажу.
У відзиві відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
14.06.2023 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
23.06.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046050017105 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В обґрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідачем зазначено наступне:
- дата народження заявника - 12.04.1985;
- дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 14.06.2023;
- вік заявника - 38 років 02 місяці;
- страховий стаж - 21 рік 03 місяці 29 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
- до страхового стажу не зараховано періоди: навчання з 01.01.2004 по 15.06.2004, згідно з дипломом НОМЕР_2 від 15.06.2004, оскільки особи, які навчаються, з 01.01.2004 не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню (ст. 11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”);
- проходження строкової військової служби з 01.01.2005 по 23.11.2005, згідно з військовим квитком НОМЕР_3 від 02.11.2004, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про нарахування доходу та сплату страхових внесків;
- пільговий стаж не визначено, оскільки відсутня довідка, підтверджуюча пільговий характер роботи, відповідно до п. 20 Порядку № 637.
В рішенні зазначено про відсутність права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах.
Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії за віком та не зарахуванням періодів навчання, роботи та військової служби до пільгового стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Отже, оскільки позивач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині відмовлених позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зарахування спірних періодів, суд першої інстанції дійшов висновку, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості, які б свідчили про зайнятість позивача у період роботи на зазначеному підприємстві повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. При цьому, зарахування періодів навчання та служби в Збройних Силах України можливе лише у випадку підтвердження роботи позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Позивачем належними доказами не підтверджено роботу повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду навчання позивача у Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України.
Правовідносини у сфері освіти в даному випадку регулювалися Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року.
Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Отже, технікум, у якому позивач навчався у спірний період відноситься до закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Таким чином, вказана норма передбачає, що вказаний стаж навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.
За правилами пункту 8 Порядку № 637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Судом встановлено, з Диплому серії НР №25426169, вбачається, що позивач закінчив у 2004 році Криворізький технікум Національної металургійної академії України і здобув кваліфікацію технік-металург.
З запису трудової книжки серії НОМЕР_4 від 18.05.2004 вбачається, що позивач навчався в Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України у період з 01.09.2000 по 15.06.2004.
Відповідачем не надано до суду жодного доказу того, що у зазначеному дипломі відсутні відомості щодо періоду навчання позивача у зазначеному закладі.
Отже, позивачем належним чином підтверджено навчання в технікумі за спеціальністю. Крім того, відразу після навчання позивач працевлаштувався у ВАТ «Криворіжсталь» за спеціальністю, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Колегія суддів зазначає, що період навчання позивача та наступне його зарахування за набутою професією вищезазначеним умовам відповідає, отже є безпідставними доводи відповідача,що період навчання не зараховується до пільгового стажу позивача.
Підсумовуючи наведене, матеріалами справи підтверджено право позивача на зарахування періоду його навчання до пільгового стажу, що обумовлює скасування рішення суду першої інстанції в цій частині з задоволенням позовних вимог.
Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби.
Згідно запису трудової книжки серії НОМЕР_4 від 18.05.2004 вбачається, що позивач з 18.05.2004 працював у ВАТ «Криворіжсталь» на посаді сталеваром конвертера 4 розряду.
19.10.2004 позивач був звільнений у зв'язку з призовом в армію.
Згідно матеріалів справи, період проходження строкової військової служби позивача з 03.11.2004 по 23.11.2005, що підтверджується також записами трудової книжки серії НОМЕР_4 від 18.05.2004.
Пенсійним органом не було зараховано пільгового період проходження строкової військової служби позивача з 03.11.2004 по 23.11.2005, з огляду на те, що відповідно даних системи персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) відсутня інформація про дохід та сплату страхових внесків за період з 01.01.2005 по 23.11.2005.
З огляду на вищезазначене, на думку пенсійного органу, відсутні правові підстави для зарахування періоду проходження строкової військової служби до загального страхового та пільгового стажу позивача.
Між тим, колегія суддів не погоджується із такими доводами пенсійного органу, з огляду на таке.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Крім того, згідно з п. «в» абз.3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) до стажу роботи зараховується також: зокрема, військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Оскільки на момент призову на військову службу позивач займав посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах, а саме, був прийнятий з 18.05.2004 у ВАТ «Криворіжсталь» та працював на посаді сталеваром конвертера 4 розряду, а 19.10.2004 був звільнений із займаної посади у зв'язку з призовом в армію та проходив військову службу у період з 03.11.2004 по 23.11.2005, то час його служби у Збройних силах України має бути повністю зарахований до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки даний стаж не розраховується на підставі сплати страхових внесків, а зараховується на підставі саме вказаного вище Закону.
Згідно з правовою позицією суду, викладеною у висновках Верховного Суду в постанові від 23.12.2019 року у справі № 535/103/17 та в постанові від 26.03.2020 року у справі № 226/4/17 час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Також, стосовно тверджень відповідача про неможливість зарахування періоду проходження строкової військової служби з 03.11.2004 по 23.11.2005 до загального страхового та пільгового стажу позивача у зв'язку з відсутністю в системі персоніфікованого обліку інформації про дохід та сплату страхових внесків щодо застрахованої особи позивача (форма ОК-5) за період з 01.01.2004 по 15.06.2004, суд зазначає, що навіть відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) не може бути самостійною підставою для позбавлення особи права на врахування стажу або на пенсію.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 року в справі № 490/12392/16-а та від 04.09.2018 року в справі № 482/434/17.
Таким чином, відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, згідно ч.3 ст.114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду проходження ОСОБА_1 строкової служби у Збройних силах України з 03.11.2004 по 23.11.2005, який підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_4 від 18.05.2004.
Отже, колегія суддів дослідивши наявні докази у справі вважає висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволені цих позовних вимог помилковими, оскільки, як вже зазначалось, у даному випадку відповідачем було неправомірно відмовлено у зарахуванні спірних періодів до пільгового стажу що дають право на призначення пенсії на підставі ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таки чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують роботу позивача.
Крім того, суд зазначає, що за положенням ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.
Згідно п. 1.9 Порядку № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
За п. 3.3 Порядку, орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Згідно до п. 4.3. Порядку, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Тобто, відповідач мав можливість витребувати у позивача додаткові докази що підтверджують стаж та витребувати необхідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб для оформлення пенсії, однак суду не надано інформації щодо витребування таких доказів, чим, на думку суду, відповідач порушив права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії.
Колегія суддів, також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу роботи (пільгового та загального).
Щодо зарахування до пільгового стажу періоди роботи з 18.05.2004 по 18.10.2004, з 22.12.2005 по 14.06.2023.
Матеріалами справи встановлено, що рішення №046050017105 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 23.06.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до страхового та пільгового стажу не зараховано:
періоди: навчання з 01.01.2004 по 15.06.2004, згідно з дипломом НОМЕР_2 від 15.06.2004;
проходження строкової військової служби з 01.01.2005 по 23.11.2005, згідно з військовим квитком НОМЕР_3 від 02.11.2004.
Отже, зазначеним рішенням не вирішувалось питання щодо зарахування/відмови у зарахуванні до пільгового/страхового стажу періодів роботи з 18.05.2004 по 18.10.2004, з 22.12.2005 по 14.06.2023, що в даному випадку виключає зобов'язання відповідача зарахувати спірні періоди, оскільки відсутнє рішення щодо відмови у зарахуванні такого періоду, яке було б підставою для оскарження його у судовому порядку, тому позовні вимоги в цій частині є передчасним, а тому задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до викладеного, у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду в частині відмови зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання позивача в Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України у період з 01.09.2000 по 15.06.2004 та період проходження строкової військової служби позивача з 03.11.2004 по 23.11.2005 та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч.1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 в адміністративній справі №160/20558/23 скасувати в частині відмови зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання позивача в Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України у період з 01.09.2000 по 15.06.2004 та період проходження строкової військової служби позивача з 03.11.2004 по 23.11.2005 та прийняти нове рішення в цій частині.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 14.06.2023 зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди навчання позивача в Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України у період з 01.09.2000 по 15.06.2004 та період проходження строкової військової служби позивача з 03.11.2004 по 23.11.2005.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 в адміністративній справі №160/20558/23 залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1610, 40 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 02 квітня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 05 квітня 2024 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров