09 квітня 2024 року справа № 580/9553/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/9553/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Черкаській області (вул. Гоголя 240, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 20001740) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І.ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
13.10.2023 вх. №44119/23 позивач у позовній заяві просив: стягнути з Управління Служби безпеки України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку під час звільнення з відрахуванням обов'язкових податків і зборів. Додатково просить стягнути витрати на правничу допомогу без зазначення суми та джерела стягнення.
18.12.2023 вх.56581/23 на усунення недоліків позивач надав редакцію позовної заяви, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління СБУ в Черкаській області щодо проведення повного розрахунку під час звільнення ОСОБА_1 зі служби;
- зобов'язати Управління СБУ в Черкаській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку під час звільнення зі служби з нарахуванням обов'язкових податків і зборів.
09.02.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України).
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що на день звільнення позивача зі служби, відповідачем затримано проведення остаточного розрахунку під час звільнення, чим порушено вимоги Кодексу законів про працю України, позаяк день звільнення зі служби - 11.09.2023, проте грошове забезпечення виплачене 13.09.2023 (1 день), тому позивач за захистом майнового права звернувся до суду.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що відповідачем виконаний обов'язок з нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення під час звільнення у сумі 40928,34 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 08.09.2023 № 2050, тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, що згідно наказу начальника Управління СБУ в Черкаській області від 08.09.2023 № 89-ОС/дск виключений зі списків особового складу, з урахуванням часу на здавання посади, 11 вересня 2023 року.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» днем звільнення військовослужбовців СБУ з військової служби в запас або у відставку вважається день, з якого їх наказом виключений зі списків особового складу Служби безпеки України, тобто днем звільнення позивача (останнім днем служби) є 11.09.2023.
Згідно платіжної інструкції від 08.09.2023 № 2050 відповідачем нараховано до виплати позивачу грошове забезпечення під час звільнення у сумі 40 982,34 грн.
Згідно виписки з рахунку з підсистеми СДО (ПТК «Клієнт казначейства - «Казначейство» в графі 10 вказано призначення платежу: грошове забезпечення військовослужбовцям за вересень 2023 у сумі 40 982,34 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного розрахунку під час звільнення зі служби, позивач звернувся до суду з позовом про нарахування та виплату середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку під час звільнення зі служби, позаяк згідно виписки по картковому рахунку, позивач грошове забезпечення під час звільнення у сумі 40 982, 34 грн отримав із затримкою.
Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов не належить до задоволення з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статтей 116, 117 КЗпП у редакції Закону 2352-ІХ від 01 липня 2022 року під час звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
За наявного спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Всі суми, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення; в разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17 висновує: під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок №100).
Згідно з абз.3 п.2 Порядку №100 у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Основою функціонування програмно-технічного комплексу «Клієнт казначейства - Казначейство» є закони України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про банки та банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Кабінет Міністрів України розпорядженням від 15 листопада 2017 року №816-р «Деякі питання дистанційного обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів» визнав пріоритетним казначейське обслуговування через систему дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство».
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Наказом начальника Управління від 07.09.2023 № 89-ОС/дск виключений зі списків особового складу, з урахуванням часу на здавання посади, 11 вересня 2023 року.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» днем звільнення військовослужбовців СБУ з військової служби в запас або у відставку вважається день, з якого їх наказом виключено зі списків особового складу Служби безпеки України, тобто днем звільнення позивача (останнім днем служби) є 11.09.2023.
Відповідно до статті 117 КЗпП України підставою відповідальності власника за затримку розрахунку під час звільнення є склад правопорушення, що включає: порушення власником строку розрахунку під час звільнення та вина власника.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №243/2071/18 (провадження№61-48088сво18) та від 27 січня 2020 року у справі №682/3060/16-ц (провадження №61-23170сво18).
Європейська конвенція про обчислення строків (ETS №76) від 16 травня 1972 року визначає: строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках, починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem (ст.3).
Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», вина роботодавця у затримці розрахунку презюмується, оскільки саме роботодавець має довести відсутність своєї вини.
Суд встановив, що відповідачем вчасно виконаний обов'язок щодо нарахування та направлення платіжного документа з використанням підсистеми СДО (ПТК Клієнт казначейства - Казначейство) для виплати позивачу грошового забезпечення під час звільнення позивача у сумі 40 928,34 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 08.09.2023 № 2050.
Згідно виписки по рахунку з підсистеми системи дистанційного обслуговування клієнтів через програмно-технічний комплекс Клієнт казначейства - Казначейство в графі 10 вказано призначення платежу: грошове забезпечення військовослужбовцям за вересень 2023 у сумі 40 928,34 грн. Відповідач довів, що вчинив належні дії для проведення вчасного розрахунку під час звільнення позивача, тому суд дійшов висновку щодо відсутності вини в затримці виплати позивачу грошового забезпечення, позаяк сума грошового забезпечення вчасно нарахована відповідачем та відповідні платіжні доручення на переказ такої суми були вчасно подані до органів казначейства для здійснення їх переказу.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
У постанові ВП ВС від 26.07.2023 № 522/16890/20 ЄДРСР 112516544 зазначено: визначальною є обставина, чи є на момент звільнення працівника роботодавець розпорядником коштів, що належать до виплати звільнюваному працівнику.
Відповідно до ч.1 ст.43 Бюджетного кодексу України Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Відповідно до наказу МФУ від 24.12.2012 № 1407 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами» передбачено: п.1.4 розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів) здійснює формування та подання документів до системи Казначейства в електронній формі протягом операційного дня в межах операційного часу, визначеного органом Казначейства. Документи, що надійшли після операційного часу, опрацьовуються наступного операційного дня; п.1.6 - подання розпорядниками бюджетних коштів (одержувачами бюджетних коштів) платіжних та інших документів до органів Казначейства в паперовій формі здійснюється разом із електронним носієм інформації, на якому записано файли проєктів цих документів; п.11.14 - у разі застосування системи Казначейства виписки з рахунків формуються в електронній формі засобами системи Казначейства; п.11.16 - під час застосування системи безготівкової виплати заробітної плати бюджетні кошти перераховуються (за згодою працівників) на поточні рахунки, відкриті в банках, відповідно до платіжних інструкцій.
Відповідно до ст.51 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Під час виконання розрахункової операції банк зобов'язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.
За встановлених судом обставин і оцінених доводів та доказів сторін, зважаючи на обіг банківських документів протягом операційного дня, враховуючи вихідні дні під час казначейського обслуговування з урахуванням міжбанківських платіжних операцій в Україні та здійснення безготівкової виплати на картковий рахунок позивача у банку, суд не встановив протиправної бездіяльності відповідача - відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошового забезпечення позивача, позаяк перерахунок грошового забезпечення, що здійснений за платіжною інструкцією від 08.09.2023 № 2050 за участі ГУ ДКСУ у Черкаській області, не може слугувати підставою для притягнення до відповідальності Управління Служби безпеки України в Черкаській області на підставі ст.117 КЗпП України, тому позовні вимоги про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення позивача (11.09.2023 - дата звільнення, 13.09.2023 - безготівкове зарахування коштів на картку у банку) до задоволення не належать.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відсутні підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору (посвідчення особи з інвалідністю 2 групи).
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати не розподіляються.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Управління Служби безпеки України в Черкаській області [вул. Гоголя 240, м. Черкаси, 18002 код ЄДРПОУ20001740].
Рішення суду складене 09.04.2024.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА