про залишення позовної заяви без руху
09 квітня 2024 року справа № 580/3333/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення на 50 відсотків загального обрахованого розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї по заяві позивача «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг» від 08 листопада 2023 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача «Про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї» від 02 лютого 2024 року в частині застосування «знижувального коефіцієнта» - «Процент щомісячного розміру допомоги: 50%» при обрахуванні розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї по заяві позивача «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг» від 08 листопада 2023 року;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок без застосування «знижувального коефіцієнта» - «Процент щомісячного розміру допомоги 50%» призначеної раніше державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї по заяві позивача від 08.11.2023, що вже була призначена позивачу згідно з Рішенням відповідача від 02.02.2024 та виплатити позивачу різницю між сумами виплат що вже були виплачені згідно з Рішенням від 02.02.2024 та сумами виплат, що матимуть місце внаслідок проведеного перерахунку.
Відповідно до ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов пред'являється до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Так, частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 3 028,00 грн.
Таким чином, за подання до суду позовної заяви з однією вимогою немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 211,20 грн.
До позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що за попередній календарний 2023 рік вона отримала дохід, 5% якого є меншим від розміру судового збору за подання даного позову. Також зазначено, що позивачем є член малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї, а тому позивач має право на звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 26.03.2024 № 2301-24-05578 за 1 кварталу 2023 року до 4 кварталу 2023 року у позивача наявні доходи у сумі 181 132,24 грн.
5% від суми річного доходу позивача становить 9 056,61 грн, що є більше ніж належна сума сплати судового збору за подання даного позову до суду.
Таким чином, доводи позивача про те, що 5% від суми річного доходу є меншим, ніж належна сума сплати судового збору за подання даного позову є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо посилань позивача на те, що вона підлягає звільненню від сплати судового збору, оскільки є членом малозабезпеченої сім'ї, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд врахував, що річний дохід позивача за 2023 рік склав 181 132,24 грн, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 26.03.2024 № 2301-24-05578, без врахування доходів її чоловіка - ОСОБА_2 , а тому посилання позивача на те, що вона є членом малозабезпеченої сім'ї є явно безпідставними та необґрунтованими.
До того ж, позивач не обґрунтувала необхідності саме звільнення від сплати судового збору, а не відстрочення чи розстрочення такої сплати.
Обов'язок сплати судового збору передбачає гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, а надання переваг у звільненні від його сплати окремим особам є порушенням такого принципу.
Отже, наявності визначених ст. 8 Закону № 3674-VI умов для звільнення позивача від сплату судового збору не доведено, а тому відповідне клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Тому, позивач має надати суду доказ сплати судового збору у сумі 1 211,20 грн на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, вона на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись статтями 2, 133, 160, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити повністю.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ