про прийняття справи до провадження та продовження процесуальних строків на усунення недоліків
08 квітня 2024 року м. Київ № 320/30188/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та Департаменту державної виконавчої служби про визнання бездіяльності протиправною,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України та Департаменту державної виконавчої служби, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів Міністерства юстиції України та Департаменту державної виконавчої служби, що полягає у відсутності дій про виключення (видалення) із інтернет-сайту «Єдиного реєстру боржників» Міністерства юстиції України та Департаменту державної виконавчої служби, створеного у незаконний спосіб, які порушують права та законні інтереси позивача, українських громадян і завдають їм матеріальної та моральної шкоди, принижують їх честь, гідність та ділову репутацію.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2023 року залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці, в провадженні якого перебувала справа №320/30188/23, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Кочанову П.В.
Відповідно до частини другої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України в разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Згідно з пп. 2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Із наведеного слідує, що заявлені позивачем вимоги не відповідають вимогам ч. 1 ст. 5 КАС України, адже не містять жодного із визначених положеннями цієї статті (ч. 1 ст. 5 КАС України) способів захисту порушених прав, із якими особа може звернутись саме до адміністративного суду.
Аналізуючи наведене, позивачу належить уточнити прохальну частину позову та чітко сформувати позовні вимоги у відповідність до положень ч. 1 ст. 5 КАС України.
У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2023 складає 2684, 00 грн.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір передбачено», що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до прохальної частини позову позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів Міністерства юстиції України та Департаменту державної виконавчої служби, що полягає у відсутності дій про виключення (видалення) із інтернет-сайту «Єдиного реєстру боржників» Міністерства юстиції України та Департаменту державної виконавчої служби.
Отже, при вирішенні цього спору, у разі відкриття провадження у справі, оцінка діям відповідачів буде надаватись окремо щодо кожного з відповідачів, таким чином позивач повинен був сплатити 2147,20 грн. судового збору за дві вимоги немайнового характеру.
Доказів сплати судового збору позивачем суду не надано, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати збору, без відповідного обґрунтування підстав такого відстрочення, а також за відсутності доказів незадовільного майнового стану позивача.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У статті 8 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Також, вирішуючи такі заяви, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.
Довідка про розмір річного доходу позивача для можливості здійснити судом розрахунок для встановлення факту, що розмір судового збору перевищує 5 % відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи, заявником не надана.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ Про судовий збір, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому положення Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.
У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частиною 2 статті 121 встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З урахуванням вищевикладеного справа підлягає прийняттю до провадження, в той же час, суд вважає за можливе продовжити позивачу строк на 10 (десять днів) з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з чітко сформульованими позовними вимогами у відповідності до положень ч. 1 ст. 5 КАС України, оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі або доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивача.
Керуючись статтями 35, 118, 121, 123, 161, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Прийняти до провадження справу №320/30188/23.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків за адміністративним позовом до Міністерства юстиції України та Департаменту державної виконавчої служби про визнання бездіяльності протиправною.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з чітко сформульованими позовними вимогами у відповідності до положень ч. 1 ст. 5 КАС України, оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі або доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивача.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кочанова П.В.