про залишення позову без розгляду
08 квітня 2024 року Справа № 320/39075/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати бездіяльність посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не розгляді рапортів, солдата, ОСОБА_1 , стрільця військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 20.09.2023 року про звільнення з військової служби у запас на підставі абзацу 4 підпункту г) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”: військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, під час воєнного стану за сімейними обставинами: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії, а саме: довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серії 12 ААВ № 956928 від 17.08.2023 року та висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, а саме: висновком лікарсько-консультативної комісії від 30.08.2023 року № 30-08-51 - протиправною та зобов'язати розглянути такий рапорт;
- зобов'язати посадових осіб військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення солдата, ОСОБА_1 , стрільця військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) з військової служби у запас, за абзацом 4 підпункту “г” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану за сімейними обставинами у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серії 12 ААВ № 956928 від 17.08.2023 року та висновку лікарсько-консультативної комісії від 30.08.2023 року № 30-08-51;
- стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 216 300,00 грн та сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Через відділ документального забезпечення та контролю представником ОСОБА_1 була подана до суду заява про залишення позовної заяви без розгляду та повернення сплаченого судового збору за подання адміністративного позову.
Розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.
Згідно частин 1 - 3 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту третього частини 3 статті 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що заявнику, як ініціатору процесу, законодавцем надано широке коло процесуальних прав щодо можливості подання заяв та клопотань, які він може використовувати на власний розсуд, не допускаючи при цьому зловживань. Заява про залишення без розгляду позову, є одним із різновидів таких заяв та клопотань.
Пунктом п'ятим частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду це форма вирішення справи без ухвалення остаточного рішення у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають її розгляду, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Зазначені обставини можуть свідчити про втрату позивачем інтересу до вирішення справи, а вирішення спору без позивача при таких обставинах є порушенням такої із засад адміністративного судочинства, як диспозитивність. Поняття диспозитивності виходить із латинського Dispono розпоряджаюся, та означає надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Сутність цього принципу ґрунтується на таких, зокрема, положеннях: хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це; особа, який належить право, може від нього відмовитися; нікого не можна примушувати пред'явити позов проти своєї волі.
Суд зазначає, що звернення із заявою про залишення позовної заяви без розгляду є імперативним правом позивача, закріпленим в пункті 5 частини 1 статті 240 КАС України, при цьому суд не зобов'язаний з'ясовувати причини та підстави звернення з такою заявою. Зазначена заява не обмежує прав учасників справи і не перешкоджає повторному зверненню позивача з аналогічним позовом.
Відповідно до частини другої статті 240 КАС України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про можливість задоволення вказаної вище заяви та залишення у зв'язку з цим позовної заяви без розгляду.
Щодо повернення позивачу судового збору за наслідками залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначений порядок розподілу судових витрат. Частинами першою та другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до платіжної інструкції від 28 серпня 2023 року № 2134 позивач сплатив судовий збір у сумі 2 684,00 грн.
Пункт 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI визначає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою/клопотанням).
Оскільки позовна заява залишена без розгляду саме за заявою позивача, то за положеннями пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку сплачений ним судовий збір не підлягає поверненню.
Керуючись статтями 44, 132, 139, 240, 248, 256 КАС України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду та повернення сплаченого судового збору - задовольнити частково.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
В іншій частині задоволення заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена та підписана 8 квітня 2024 року. .
Суддя Кочанова П.В.