01 квітня 2024 рокуСправа №160/1854/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 03.01.2024 року №0001522408 винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення, яким застосовано суму штрафних санкцій і пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яким визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби ( СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій визначених переліком. Відповідачем також неправильно проведено розрахунок пені.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року відкрито провадження у справі №160/1854/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
08.02.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст. 3 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом. Частиною 3 ст. 3 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.
Порушення резидентами граничного строку розрахунків згідно із ч. 5 ст.13 Закону №2473 тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті ( у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Посилаючись на норми частин 4, 6, 7 ст. 13 Закону №2473, відповідач зазначає, що позивачем до перевірки не було надано документів, які продовжують (зупиняють) строки розрахунків встановлені НБУ, за зовнішньоекономічними операціями з імпорту товарів за укладеним з нерезидентом контрактом або зупиняють строк нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків по зазначеному контракту: висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією; довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору (контракту), які підтверджують виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин); документів щодо прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви про стягнення з нерезидента заборгованості.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є суб'єктом валютних операцій відповідно до п. 10 ч.1 ст. 1 Закону №2473, на якого розповсюджуються норми відповідальності згідно ч. 5 ст. 13 Закону №2473.
В період з 21.03.2024 по 29.03.2024 суддя пербувала на лікарняному.
Справа розглянута в перший робочий день виходу судді з лікарняного
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з 07.12.2020.
10.08.2022 між НК САІХUAN COSMETICS CO. LIMITED, Китай (Продавець) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) був укладений контракт №11, за яким Продавець передає у власність Покупця товар, а саме: органічні хімічні сполуки та інші продукти хімічної промисловості, який він зобов'язується прийняти та оплатити його вартість відповідно до умов, вказаних у цьому контракті.
На виконання умов контракту позивачем було здійснено оплату за товар у сумі 19584,00 дол. США, що підтверджується інструкцією в іноземній валюті від 20.10.2022.
Відповідно до пп. 19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п. 75.1. ст. 75, пп.78.1.1. п. 78.1ст. 78,ст. 79, п. 82.2 ст. 82, пп.69.2-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення» Податкового кодексу України, у зв'язку з надходженням на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкової інформації Національного банку України від 19.05.2023 №25-0008/106/ДСК, щодо фактів порушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )норм валютного законодавства України, на підставі наказу від 10.10.2023 №4544-п ,проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 10.08.2022 по 2011.2023 при виконанні зовнішньоекономічного контракту №11 від 10.08.2022, укладеного з контрагентом НК САІХUAN COSMETICS CO. LIMITED, м. Гуанчжлу, Китай.
Перевіркою встановлено, що нерезидентом НК САІХUAN COSMETICS CO. LIMITED по контракту поставки №11 від 10.08.2022 у період з 10.08.2022 по 20.11.2023 товар на адресу ФОП ОСОБА_1 не відвантажено, а здійснено повернення авансового платежу за товар у сумі 19584,00 дол. США.
Грошові кошти повернуті нерезидентом за товар у сумі 19584,00 дол. США згідно платіжної інструкції від 27.10.2023 №2023102700503803 на транзитний рахунок ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_2 та 31.10.2023 зараховані після обов'язкового продажу уповноваженим банком АТ «ПриватБанк» на рахунок ФОП ОСОБА_2 , номер документа 1031DEV90 від 31.10.2023 в сумі -709332,48 грн. (продано 19584,00 дол. США; курс 36,11/1 дол. США). Повернення коштів відбулося з перевищенням законодавчо встановленого терміну (граничний строк- 18.04.2023), що підтверджено банківськими виписками.
Станом на 20.11.2023 за контрактом поставки №11 від 10.08.2022, укладеним з нерезидентом НК САІХUAN COSMETICS CO. LIMITED, Китай - заборгованість відсутня.
За результатами перевірки 27.11.2023 складено акт №3844/04-36-24-08/ НОМЕР_1 , за висновками якого встановлено порушення ч.3 ст.13 Закону №2473, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту №11 від 10.08.2022 за перевіряємий період з 10.08.2022 по 20.11.2023, в частині несвоєчасного повернення передплати на рахунок ФОП ОСОБА_3 загальну суму 19584,00 дол. США та у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону №2473 нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у ЗЕД.
На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «С») від 03.01.2024 №0001522408 про нарахування ОСОБА_1 пені в сумі 421101,76 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Підпунктом 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Згідно підп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Підпунктом 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
За підп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до норм п. п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.
Пунктом 56.1 ст. 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (Закон № 2473-VIII).
Згідно визначень у ст. 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;
валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Рішення про застосування до уповноважених установ, суб'єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п'ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (ч. 8 ст. 16 Перехідні положення Закону №2473-VIII).
За правилами ч. 3 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Постанова Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (Положення №5).
Пунктом 21 розділу II Положення №5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Приписами ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов'язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.
Законом України від 13.05.2020 № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» пункту 52-1 підрозділу 10 ПК України доповнено абзацом 11 наступного змісту: «Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню», який набрав чинності 29.05.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. № 392 встановлено, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Іншими рішеннями Уряду дія карантину неодноразово продовжувалась на території України.
Пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України з 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу України та відповідно нарахування пені у період з 01.01.2021р. суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яким визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, дію абзацу 11 п. 52-1 підрозділу 10 ПК України відмінено з 01.07.2023 -дати відміни карантину на всій території України.
Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду в постанові від 15.02.2024 у справі №420/1538/23.
Щодо доводів податкового органу про те, що ч. 3 ст. 3 Закону № 2473-VIII установлено, у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону, суд зазначає наступне.
У положеннях ПК України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК України (пункт 4.1.4). Саме таким чином установлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України.
Суд також вважає необхідним вказати, що відповідно до п. 108 розділу Х Положення №5, зарахування коштів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів здійснюється банками через розподільчі рахунки у визначених цим Положенням випадках.
За поточними рахунками в іноземній валюті суб'єктів господарювання - резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи з повернення коштів нерезидентом, на користь якого такі кошти були переказані раніше (підп. 5 п. 109 Положення №5).
Пунктом 110 розділу Х Положення № 5 встановлено, що зарахування коштів, зазначених у підпунктах 15-21, 25 та 27 пункту 109 розділу Х цього Положення, здійснюється безпосередньо на поточні рахунки юридичних осіб - резидентів (крім коштів, що надходять з власних рахунків юридичних осіб - резидентів, відкритих за межами України). Зарахування інших надходжень здійснюється через розподільчий рахунок.
Банк переказує кошти з розподільчого рахунку / рахунку НОМЕР_3 на поточний рахунок клієнта-резидента за умови наявності в банку документів (інформації), що підтверджують відповідність операції в національній валюті вимогам законодавства України, цього Положення. Банк повертає кошти відправникові, якщо в нього немає цих документів (інформації).
Строк обліку коштів у гривні, що надходять на користь клієнта-резидента, на розподільчому рахунку / рахунку НОМЕР_3 не може перевищувати трьох робочих днів (не враховуючи день зарахування коштів на такий рахунок).
Так, з розрахунку пені наведеного у додатку 2 до акту перевірки вбачається, що пеня нарахована за період з 18.04.2023 року по 31.10.2023 року, тобто за 196 днів.
Проте з платіжної інструкції в іноземній валюті № (MUR) 2023102700503803 від 27.10.2023 вбачається, що грошові кошти у сумі 19 584 дол. США були перераховані на рахунок позивача 27.10.2023, а 31.10. 2023 грошові кошти були зараховані банком на поточний рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 після обов'язкового продажу валюти по курсу банка у сумі 709 332,48 грн.
Тобто, датою повернення резиденту коштів, які були перераховані на адресу нерезидента за контрактом у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання за цим контрактом не виконані, є дата зарахування таких коштів саме на розподільчий рахунок, і відповідно, датою надходження сум валютної виручки за контрактом № 11 від 10.08.2022 є дата її зарахування на розподільчий рахунок банка, а не зарахування на поточний рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Отже, податковим органом також неправильно було проведено і розрахунок пені.
Частиною 3 ст. 4 Закону № 2473-VIII України передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених вказаним Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції. При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями згідно з п. 4 ст. 5 Закону №2473-VIII визначається Національним банком України .
Відповідно до п. 16 розд. І Положення №5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Як вказано вище, за ч.3 ст.13 Закону України Закону № 2473-VIII, у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені п. 21 розд. II Положення № 5 і становлять 365 календарних днів.
Крім того, п. 14 прим. 2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Відповідно до п. 23 розд. ІІ Положення № 5 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше законодавчо визначеного строку, а грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Податковим органом при винесенні акту від 27.11.2023 №3844/04-36-24-08/ НОМЕР_1 і оспорюваного податкового повідомлення-рішення не враховано, що чинним законодавством не встановлено строків повернення грошових коштів резидентові у зв'язку з припиненням зобов'язань по зовнішньоекономічному контракту, оскільки в даному випадку не передбачається одержання резидентом України виручки від нерезидента за імпортним контрактом, не здійснюється поставка товару резиденту. В свою чергу ч. 3 ст. 13 Закону України “Про валюту і валютні операції” встановлює відповідальність лише за недотримання строків при поставці товару.
Згідно ч. 1, ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на наведені приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3028,00 грн., що підтверджується квитанцією ІD 0031-5024-8676-6944 від 19.01.2024.
Суд, керуючись положеннями ст. 139 КАС України, враховуючи задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 03.01.2024 року №0001522408 винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська,буд.17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона