08 квітня 2024 рокуСправа №160/4540/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.12.2023 № 047350006422 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.12.2023 про призначення пенсії у відповідності п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , з зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 02.02.1993 по 22.06.2000 та до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 15.04.2016 по 05.12.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 20 грудня 2023 року після досягнення 58-річного віку позивач звернувся до територіальних органів ПФУ з заявою про призначення йому пенсії за віком у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатом розгляду заяви, ГУ ПФУ в м. Києві прийнято рішення № 047350006422 від 21.12.2023 про відмову у призначені пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 2 (6 років 3 місяці) та страхового стажу 29 років 6 місяців. За підрахунками відповідача страховий стаж позивача на момент звернення склав 26 років 7 місяців 20 днів, в тому числі пільговий за Списком № 2 - 2 роки 11 місяців (враховано з 01.11.2020 по 30.09.2023 згідно даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування). Зазначає, що рішення відповідача протиправне та відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
05.04.2024р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що позивачу не зараховано до загального страхового стажу період роботи 02.02.1993 по 22.06.2000 в АВАТ «Шевченко», ТзОВ «Шевченківське», оскільки згідно запису в т рудовій книжці виправлений номер наказу про звільнення, згідно архівної довідки від
21.11.2023 № С-607-23 - відсутні накази на Прийняття / звільнення з роботи або довідки про заробітну плату з помісячною розбивкою (враховано з 01.01.1999 згідно даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування).
Не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 15.04.2016 по теперішній час згідно довідки, що визначає право на пенсію на пільгових умовах від 19.12.2023 № 112 видана ПАТ ''Метінвест Покровськвугілля”, оскільки не відповідач вимогам додатку № 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а саме: посада «Водій автотранспортних засобів, зайнятий у технологічному процесі» не відповідає наказам про результати атестації робочих місяць від 06.11.2009 № 163, від 29.12.2013 № 309, від 25.07.2014 № 137, від 29.12.2018 № 379, від 26.07.2019 № 248 (водій автомобіля, водій транспортних засобів автомобіль БЕЛАЗ, зайнятий на транспортуванні гірської маси на породному відвалі, водитель автотранспортних средств автомобіль КРАЗ 36610, занятий в технологическом процесе тяжел их и вреди их производств). Враховуючи вищезазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на _пільговнх умовах відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове де ржавые пенсіпне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового (29 років 6 місяців) та пільгового стажу за Списком № 2 (6 років 3 місяці).
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.12.2023р. звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 21.12.2023р. за № 047350006422 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного страхового (29 років 6 місяців) та пільгового стажу за Списком № 2 (6 років 3 місяці).
Додатково зазначено, що нe зараховано до загального страхового стажу період роботи 02.02.1993 по 22.06.2000 в ABAT «Шевченко», ТзОВ «Шевченківське», оскільки згідно запису в трудовій книжці виправлений номер наказу про звільнення, згідно архівної довідки від 21.11.2023 № С-607-23 - відсутні накази на прийняття / звільнення з роботи або довідки про заробітну плату з помісячною розбивкою (враховано з 01.01.1999 згідно даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування). Не зараховано до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 15.04.2016 по теперішній час згідно довідки, що визначає право на пенсію на пільгових умовах від 19.12,2023 № 112 видана ПАТ “Метінвест Покровськвугілля”, оскільки не відповідає вимогам додатку № 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а саме: посада «Водій автотранспортних засобів, зайнятий у технологічному процесі» не відповідає наказам про результати атестації робочих місяць від 06.11.2009 № 163, від 29.12.2013 № 309, від 25.07.2014 № 137, від 29.12.2018 № 379, від 26.07.2019 № 248 (водій автомобіля; водій транспортних засобів автомобіль БЕЛАЗ, зайнятий на транспортуванні гірської маси на породному відвалі; водитель автотранспортних средств автомобіль КРАЗ 36610, занятий в технологическом процесе тяжелих и вредних производств).
Позивач оскаржує Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 21.12.2023р. за № 047350006422 як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Згідно з п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.
Відповідно до положень п.16 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Частиною 1 статті 114 Закону України № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України № 1058-ІV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Відповідно до п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за №1451/11731) (далі по тексту Порядок №383) передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
Також, згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу наведених норм вбачається, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у відповідному Списку, що підтверджується записами в трудовій книжці, а в разі відсутності в трудовій книжці відповідних відомостей, подається уточнююча довідка, а також після 21.08.1992 року документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Як встановлено судом, пенсійним органом не зараховано позивачу до його загального страхового стажу період роботи з 02.02.1993 по 22.06.2000, оскільки згідно запису в трудовій книжці виправлений номер наказу про звільнення, до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 15.04.2016 по теперішній час згідно довідки, що визначає право на пенсію на пільгових умовах від 19.12.2023 № 112, оскільки не відповідає вимогам додатку № 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Вирішуючи питання неврахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 15.04.2016 по 05.12.2023р., суд виходить за наступного.
Відповідно до п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за №1451/11731) (далі по тексту Порядок №383) передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі Порядок № 637).
Також, згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 23 Порядку № 637 передбачено, що документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Суд, досліджуючи уточнюючу довідку №112 від 19.12.2023р., встановив, що вона оформлена у відповідності до Порядку № 637 та містить всю необхідну інформацію про роботу позивача в умовах, що дають право на отримання пільгової пенсії, а отже має бути врахована пенсійним органом підчас вирішення питання про призначення позивачці пільгової пенсії.
Отже період роботи позивача з 15.04.2016 по 05.12.2023р. має бути врахований до пільгового стажу за Списком №2.
Вирішуючи питання неврахування до страхового стажу позивача періоду його роботи з 02.02.1993 по 22.06.2000, суд виходить за наступного.
Як встановлено судом, пенсійним органом не зараховано позивачу до його загального страхового стажу період роботи з 02.02.1993 по 22.06.2000, оскільки згідно запису в трудовій книжці виправлений номер наказу про звільнення.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що в трудовій книжці позивача є в наявності певні недоліки в оформлені трудової книжки, такі як виправлення в номері наказу про звільнення, оскільки наявність таких недоліків щодо заповнення трудової книжки не є підставою вважати, що вказані спірні періоди роботи не підтверджують факту перебування особи на відповідній посаді, до того ж, обов'язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, а не на працівника.
Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи зараховувати період роботи позивача з 02.02.1993 по 22.06.2000 до страхового стажу, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак такий період має бути врахований до страхового стажу позивача.
З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.12.2023 № 047350006422 слід визнати протиправним та скасувати.
За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві понесені судові витрати у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. 139, 241, 242-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, і.к. 22869069) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.12.2023 № 047350006422 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до його страхового стажу періоди роботи з 02.02.1993 по 22.06.2000 та до його пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 15.04.2016 по 05.12.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.12.2023 про призначення пенсії у відповідності п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду наведених в даному рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 969,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін