10 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1250/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Київській області від 25.01.2024 №907550146249 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ); зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити переведення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону №889-VІІІ з дати звернення (19.01.2024) з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Головним управлінням статистики у Волинській області від 18.01.2024 №09-37/С-6-24/8-24 та №09-37/С-6-24/9-24.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Зазначає, що 19.01.2024 вона звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону №889-VІІІ, додавши до заяви довідки про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії державному службовцю, видані Головним управлінням статистики від 18.01.2024 за № 09-37/С-6-24/8-24 та № 09-37/С-6-24/9-24. Вказану заяву за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ у Київській області, яким і прийнято рішення від 25.01.2024 №907550146249 про відмову в перерахунку пенсії, оскільки за нормами Закону №889-VІІІ на пенсію мають право особи, яким раніше не призначалась пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ), а за нормами Закону №889-VІІІ перерахунки пенсій державним службовцям відповідно до поданих довідок на підставі заробітної плати прцюючого держслужбовця не передбачені.
Позивач не погоджується із таким рішенням та вказує, що оскільки на момент звернення за призначенням пенсії як державному службовцю позивач не перебувала на державній службі, досягла необхідного віку та у неї наявний необхідний стаж (понад 28 років, здобутий на державній службі до 01.05.2016), тому вона має право на призначення пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача ГУ ПФУ у Волинській області позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивачу пенсія відповідно до Закону № 3723-ХІІ вже була призначена з 06.08.2005, право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №889-VІІІ з врахуванням нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії відсутнє, а здійснити переведення на пенсію відповідно до Закону №889-VІІІ з урахуванням довідок про складові заробітної плати, які подаються для призначення пенсії - немає законних підстав.
У відзиві на позовну заяву відповідач ГУ ПФУ у Київській області позов також не визнав та просив відмовити у його задоволенні з підстав правомірності свого рішення від 25.01.2024 №907550146249.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.08.2005 по 04.12.2017 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з 05.12.2017 отримує пенсію за віком згідно із Законом №1058-ІV, що підтверджується протоколом №9933 від 19.08.2005 (а.с. 28), рішенням про перерахунок пенсії №907550146249 від 11.12.2017 (а.с. 31).
19.01.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області за місцем свого проживання із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII, надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням, в т. ч. довідки Головного управління статистики у Волинській області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 18.01.2024 №09-37/С-6-24/8-24 та №09-37/С-6-24/9-24 (а.с. 8-10, 13-14).
За принципом екстериторіальності вказану заяву було скеровано до ГУ ПФУ у Київській області, яким і прийнято рішення від 25.01.2024 №907550146249, яким відмовлено позивачу у перерахунку пенсії. У вказаному рішенні зазначено, що враховуючи те, що Закон № 889-VIII не передбачає проведення перерахунків пенсії, в тому числі призначених згідно із Законом №3723-ХІІ, постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» втратила чинність в повному обсязі, тому в управлінні немає законних повноважень для виконання вимог, викладених у зверненні (а.с. 7).
Незгода позивача із відмовою у переведенні її із пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію відповідно до Закону №889-VIII стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом № 3723-ХІІ.
01.05.2016 набрав чинності Закон №889-VIII, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так згідно з пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18.
За своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії - за віком відповідно до Закону №1058-IV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII за умов, визначених у Законі №889-VIII.
Суд відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №580/3805/22 (де спір стосується переведення позивачки з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ), які полягають у такому.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини в цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії - за віком відповідно до Закону № 1058-IV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону№ 3723-ХІІ пов'язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Як вказав Верховний Суд (пункти 29, 30), а ні Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, а ні стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII. Верховний Суд вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивачки права на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII з підстави, що за вказаним законом їй вже призначалась пенсія.
Верховний Суд у наведеній справі виснував, що для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи займала позивачка станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) посаду державної служби та який стаж державної служби вона мала станом на зазначену дату, оскільки норми Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ пов'язують збереження в особи права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII з наявністю в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже те, що позивач раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує наразі за Законом №1058-IV, на пенсію за віком в рамках дії Закону №889-VIII, адже за наявності в особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись із заявою про переведення пенсії за іншим законом. Одержавши заяву позивача про переведення на пенсію за іншим законом, відповідач міг виходити лише з оцінки об'єктивних обставин, тобто відповідного права особи, яке вона має, або ж відсутності такого права (наприклад за відсутності необхідного стажу роботи на посадах державної служби станом на відповідний момент часу).
У спірному рішенні не зазначається, зокрема, про те, що позивач не має достатнього страхового або спеціального стажу роботи/служби, що б унеможливлювало вирішення питання. Також не зазначається про будь-які інші законні перешкоди для реалізації позивачем права вибору виду пенсії, яку вона бажає отримувати.
Як видно з матеріалів пенсійної справи, у ОСОБА_1 наявний страховий стаж (понад 53 роки) (а.с. 12), стаж державної служби (28 років 4 місяці 15 днів станом на 01.05.2015) (а.с. 11, 28); вона досягла пенсійного віку (має 73 роки).
Таким чином, у ГУ ПФУ у Київській області не було фактичних та правових підстав для відмови у переведенні на інший вид пенсії позивача, у якої наявні умови для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Суд вважає безпідставним покликання відповідача 1 на положення пункту 4-7 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV (застосовується з 01.10.2017), яким установлено, що особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України, зокрема «Про державну службу», розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ. Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію нормами законів України, зокрема «Про державну службу», із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.
Отже, наведена норма стосується автоматичного переведення пенсій, призначених за Законом №3723-ХІІ, на умови Закону №1058-IV та можливість повернення назад на пенсію державного службовця, у встановленому раніше розмірі.
Поряд з тим відповідно до пункту 13 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України, зокрема, «Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
Отже, законодавець передбачив пенсіонеру можливість вибору перейти на пенсію на інших підставах або поновити пенсію держслужбовця у попередньому розмірі, що визначається бажанням останнього.
Позивач, подаючи заяву від 19.01.2024, не просила повернути її на пенсію за Законом №3723-ХІІ у попередньому розмірі, яку вона отримувала до переведення її на пенсію за нормами Закону №1058-IV, а просила перевести її на пенсію за Законом №889-VІІІ (тобто, із застосуванням умов, визначених у пунктах 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» у розмірі 60 відсотків заробітної плати, зазначеної у наданих довідках).
На час призначення позивачу пенсії за віком за нормами Закону №3723-ХІІ (станом на 06.08.2005) стаття 37 передбачала, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Поряд з тим відповідно до чинної редакції статті 37 Закону №3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків від заробітної плати, з якої сплачено страхові внески - якщо перед зверненням за пенсією особа працювала, або у тому ж відсотковому розмірі від заробітної плати працюючого державного службовця - якщо на час звернення за пенсією особа не є державним службовцем.
У цьому разі не йде мова про перерахунок пенсії на підставі нової довідки у зв'язку із збільшенням заробітної плати працюючих державних службовців, як помилково вважають відповідачі, а позивач, надавши довідки від 18.01.2024 №09-37/С-6-24/8-24 та №09-37/С-6-24/9-24, висловила бажання на встановлення їй пенсії державного службовця у розмірі 60 відсотків від заробітної плати, вказаної у довідках (на час звернення позивач не є державним службовцем).
При вирішенні спору суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21, відповідно до якої оскільки позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.
З огляду на ту обставину, що на момент звернення із заявою від 19.01.2024 позивач не є державним службовцем, то пенсія їй має обчислюватися з розміру 60 відсотків від заробітку працюючого на відповідній посаді державного службовця. До заяви від 19.01.2024 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII позивач додала видані Головним управлінням статистики у Волинській області довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 18.01.2024 та довідку про складові заробітної плати станом на грудень 2023 року для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Отже, зважаючи на те, що рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 25.01.2024 №907550146249 позивачу безпідставно відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, тому на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.
Щодо позовних вимог зобов'язального характеру заявлених до ГУ ПФУ у Волинській області, суд враховує наступне.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Так, у межах спірних правовідносин заява позивача про перехід на інший вид пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Київській області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.
Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.
Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов'язання здійснити переведення позивача на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону № 889-VIII є саме ГУ ПФУ у Київській області, який за принципом екстериторіальності розглянув заяву ОСОБА_1 та прийняв оскаржуване рішення.
Натомість, ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у переведенні на інший вид пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача. Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Волинській області визначено як суб'єкт, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання.
Отже, позовні вимоги до ГУ ПФУ у Волинській області заявлені безпідставно.
З урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Київській області від 25.01.2024 №907550146249 та зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області перевести з 19.01.2024 (з дати подання заяви) ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону № 889-VIII, здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії, з врахуванням довідок Головного управління статистики у Волинській області від 18.01.2024 №09-37/С-6-24/8-24 та №09-37/С-6-24/9-24.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25 січня 2024 року №907550146249.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести з 19 січня 2024 року ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії, з врахуванням довідок Головного управління статистики у Волинській області від 18.01.2024 №09-37/С-6-24/8-24 та №09-37/С-6-24/9-24.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, 10, ідентифікаційний код 22933548).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826).
Суддя О. О. Андрусенко