10 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 163/470/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І.,
представника позивача Бориса С.А.,
представника третьої особи Пех С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Волинська митниця, про визнання протиправними та скасування постанов,
ОСОБА_1 через представника адвоката Бориса Станіслава Андрійовича звернулася з позовом до Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Волинська митниця, про визнання протиправними та скасування постанов від 14 лютого 2024 року про відкриття виконавчого провадження та від 14 лютого 2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, прийняті начальником Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пожаром Володимиром Петровичем у виконавчому провадженні №74163662.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23, яка залишена без змін постановою Волинського апеляційного суду від 27.12.2023, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, з накладенням на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 567 630,77 грн. з конфіскацією в дохід держави товарів, що вилучені за двома протоколами про тимчасове вилучення товарів у справі про порушення митних правил №0293/20500/23 (всього позицій товару 178 та 160), загальною вартістю 3 567 630,77 грн., та стягнуто витрати за зберігання товарів на Волинський митниці в розмірі 249 227,83 грн.
06.02.2024 Волинська митниця Державної митної служби України звернулася до Ратнівського ВДВС із заявою про виконання постанови Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023.
14.02.2024 начальником Ратнівського ВДВС ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаною вище заявою.
Також, 14.02.2024 начальником Ратнівського ВДВС винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
У подальшому, 19.02.2024 начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Богаком Яремою Володимировичем прийнято постанову про передачу виконавчого провадження №74163662 з Ратнівського ВДВС до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
ОСОБА_1 , будучи визначеною виконавчою службою як боржник у виконавчому провадженні №74163662, не погоджується з даними постановами начальника Ратнівського ВДВС вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.
Оскаржувані постанови у виконавчому провадженні №74163662 винесені відносно фізичної особи ОСОБА_1 .
Проте, як вбачається з матеріалів судової справи №163/2516/23, в межах якої постановлено рішення про конфіскацію незадекларованих товарів, зазначений товар не належить ОСОБА_1 .
З постанови Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 слідує, що ОСОБА_1 як декларант, подавши 01 серпня 2023 року на митному посту «Ягодин» Волинської митниці до митного оформлення електронні митні декларації типу ТР80АА №23UA205020001646U4 та №23UA205020001633U2 із доданими товаросупровідних документів (копії CMR від 28.07.2023 № б/н, копії Invoice №360-PSl-2023-07-142, №360-PSI-2023-07-145 від 28.07.2023), згідно яких у транспортних засобах з відповідними номерними знаками, в митному режимі «транзит» переміщувався товар «Футболки, майки та інша натільна білизна, трикотажні машинного чи ручного в'язання з бавовни» в загальній кількості 45145 штук, продавцем якого є компанія «Network 360 Limited» (Мальта), покупцем - компанія «ІТА DISTRIBUTION FZE» (Арабські Емірати).
Відповідно до поданих водіями до митного контролю товаросупровідних документів (двох CMR від 28.07.2023 № б/н та Invoice №360-PSI~2023-07-142, №360-PSI-2023-07-145 від 28.07.2023) в транспортному засобі з відповідним номерним знаком переміщувався товар «одяг в асортименті», загальною вагою 6358 кілограмів, в загальній кількості 24197 штук та загальною вартістю 67509,63 Євро, а в транспортному засобі з відповідними номерними знаками - товар «одяг в асортименті», загальною вагою 5725 кілограмів, в загальній кількості 20948 штук та загальною вартістю 58444,92 Євро. Товар за цими поставками слідував з компанії «Network 360 Limited» (Мальта) в адресу компанії «ІТА DISTRIBUTION FZE» (Арабські Емірати).
01 серпня 2023 року ОСОБА_1 подала посадовій особі митного поста «Ягодин» Волинської митниці електронні митні декларації типу ТР80АА №23UA205020001646U4 та №23UA205020001633U2 із копіями вищевказаних товаросупровідних документів (копії CMR від
28.07.2023 № б/н, копії Invoice №360-PSI-2023-07-142, №360-PSI-2023-07-145 від 28.07.2023), у яких задекларувала переміщення в митному режимі «транзит» товару «Футболки, майки та інша натільна білизна, трикотажні машинного чи ручного в'язання з бавовни», в загальній кількості 24197 штук та 20948 штук, відповідно, продавцем якого є компанія «Network 360 Limited» (Мальта), покупцем - компанія «ІТА DISTRIBUTION FZE» (Арабські Емірати), одержувачем - компанія «Наук terminal» (Вірменія).
Тобто, ОСОБА_1 , як митний брокер, не була і не є власником товару, що конфіскований на підставі постанови Любомльськош районного суду Волинської області від 23.11.2023, а тому відносно неї не може бути відкрито виконавче провадження в цій частині. З цих же підстав відносно ОСОБА_1 не може бути встановлено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, оскільки вона не є належним боржником у оспорюваному виконавчому провадженні.
Статус ОСОБА_1 , як митного брокера під час оформлення вантажу, підтверджується витягом з реєстру митних брокерів Державної митної служби від 14.07.2022 року, Договором №BROK від 16.03.2023 року, укладеним між ФОП ОСОБА_1 (брокер) та ФОП ОСОБА_3 (перевізник), Договором № ВROК від 16.03.2023 року, укладеним між ФОП ОСОБА_1 (брокер)та ТОВ “Ромсел Транс Логістик” (перевізник).
Також представник позивача зазначив, що постанова Любомльського районного суду Волинської області є виконавчим документом, яким не визначено конфіскацію товару, що належить ОСОБА_1 , а тому начальник Ратнівського ВДВС не мав права відкривати щодо неї виконавче провадження.
Той факт, що стягувач самостійно в заяві визначив ОСОБА_1 , як боржника у даному виконавчому провадженні, не впливає на вирішення справи, позаяк у разі встановлення невідповідності виконавчого документа або заяви вимогам Закону, виконавець може повернути виконавчий документ стягувану на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону.
Окрім цього, ч. 1 ст. 24 Закону передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Беручи до уваги факт неналежності конфіскованого товару ОСОБА_1 , відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження не за місцем її проживання, адже місцем її проживання є місто Ізмаїл.
З врахуванням викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи з урахуванням глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У поданому до суду відзиві на позовну заяву від 03.04.2024 представник відповідача -Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні виходячи з наступного.
Відповідно до виконавчого документа - постанови Любомльського районного суду №163/2516/23 від 23.11.2023 року, боржником визначена ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 . Відповідно до частини першої статті 24 Закону, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Оскільки вилучене майно перебуває на складі Волинської митниці смт. Ратне, на який поширюється компетенція Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а виконавчий документ відповідає вимогам Закону, тому державним виконавцем, 14.02.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74163662 щодо примусового виконання постанови Любомльського районного суду Волинської області № 163/2516/23 від 23.11.2023 за місцезнаходженням майна боржника, а також постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на підставі статті 42 Закону та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція). З метою виконання рішення суду, 15.02.2024 державним виконавцем, винесено постанову про опис та арешт майна боржника. На виконання доручення заступника Міністра юстиції з питань виконавчої служби Шкляра С.В. від 06.12.2017 №425/20.5-13/17, доручення Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 16.03.2018 № 268/20.5.1/ін-18, виконання виконавчих документів про конфіскацію майна, вилученого митними органами, покладено на відділи примусового виконання рішень Управлінь. Враховуючи вищенаведене, згідно розділу V Інструкції, виконавче провадження № 74163662 передано 20.02.2024 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що винесено відповідну постанову.
Представник відповідача - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції позову не визнала та просить відмовити в його задоволенні з огляду на те, що боржник визначений постановою Любомльського районного суду, іншого боржника у постанові від 23.11.2023 у справі №163/2516/23 не визначено. Також частиною першою статті 24 Закону визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Оскільки вилучене майно перебуває на складі Волинської митниці смт. Ратне, на який поширюється компетенція Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а виконавчий документ відповідає вимогам Закону, тому державним виконавцем, 14.02.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74163662 щодо примусового виконання постанови Любомльського районного суду Волинської області № 163/2516/23 від 23.11.2023 за місцезнаходженням майна боржника.
Третя особа Волинська митниця у поясненні від 04.04.2024 позову не визнала та пояснила, що постановою Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23, яка залишена без змін постановою Волинського апеляційного суду від 27.12.2023, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, з накладенням на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 567 630,77 грн. з конфіскацією в дохід держави товарів, що вилучені за двома протоколами про тимчасове вилучення товарів у справі про порушення митних правил №0293/20500/23 (всього позицій товару 178 та 160), загальною вартістю 3 567 630,77 грн., та стягнуто витрати за зберігання товарів на Волинський митниці в розмірі 249 227,83 грн.
На адресу Волинської митниці надійшов лист Любомльського районного суду від 18.01.2024, яким надіслано копії постанов Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 року та Волинського апеляційного суду від 27.12.2023 року в справі про ПМП №163/2516/23 відносно ОСОБА_1 , а також копії накладної на вилучений товар для подальшого пред'явлення до примусового виконання в частині конфіскації товару, загальною вартістю 3 567 630,70 грн.
З огляду на вказане, Волинською митницею підготовлено заяву на Ратнівський ВДВС у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06.02.2024 про направлення для виконання постанови Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 року, що була винесена у справі про ПМП, яка запроваджена Волинською митницею. При цьому, до вказаної заяви долучено постанову Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 року, постанову Волинського апеляційного суду від 27.12.2023 року та копії накладних на вилучений товар, які містить вичерпну інформацію щодо вилученого майна, його опису, місцезнаходження та вартості. 14.02.2024 року Ратнівським ВДВС у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74163662 щодо примусового виконання постанови Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 року по справі №163/2516/23 за місцезнаходженням майна боржника. Дії Волинської митниці та Ратнівського ВДВС у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вважає такими, що у повній мірі відповідають нормам чинного законодавства, а постанову від 14.02.2024 року про відкриття виконавчого провадження та постанову від 14.02.2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження Ратнівського ВДВС у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №74163662 - законними та обґрунтованими.
У відповіді на відзив від 04.04.2024 представник позивача покликаючись на положення ч. 1 ст. 24 Закону зазначає, що виконавче провадження відкривається, зокрема, за місце знаходження боржника. Натомість, в цій справі ОСОБА_1 не є боржником в частині конфіскації майна та не є власником конфіскованого майна. З огляду на це, Відповідач-1 не мав права відкривати виконавче провадження, адже конфіскований товар, який нібито зберігається на складах у Ковельському районі Волинської області, не належить ОСОБА_1 .
Стверджуючи про незаконність дій відповідачів у цій справі, позивач, разом з тим зазначає, що належним способом дій у виконавчому провадженні № 74163662 було б зазначення стягувачем у якості боржника компанії «ITA DISTRIBUTION FZE». Зазначене в повній мірі б відповідало обставинам справи № 163/2516/23 та приписам ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначене обґрунтовується тим, що судове рішення, яке є виконавчим документом, стосується прав та обов'язків даної компанії (в неї виник обов'язок передати майно державі), а сама компанія «ITA DISTRIBUTION FZE» є фактичним та реальним власником товару. За інших обставин, державний виконавець мав повернути виконавчий документ стягувачу на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону, адже особа, визначена як власник майна у виконавчому документі («ITA DISTRIBUTION FZE») та особа, вказана стягувачем в заяві як боржник, відмінні між собою. На думку позивача, заява про примусове виконання рішення, оформлена з істотними недоліками, вважається такою, що не була подана стягувачем, що дає підстави виконавцю застосувати положення п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник третьої особи позову не визнала, просила в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у поясненні.
Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23, яка залишена без змін постановою Волинського апеляційного суду від 27.12.2023, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, з накладенням на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 567 630,77 грн. з конфіскацією в дохід держави товарів, що вилучені за двома протоколами про тимчасове вилучення товарів у справі про порушення митних правил №0293/20500/23 (всього позицій товару 178 та 160), загальною вартістю 3 567 630,77 грн., та стягнуто витрати за зберігання товарів на Волинський митниці в розмірі 249 227,83 грн.
06.02.2024 Волинська митниця Державної митної служби України звернулася до Ратнівського ВДВС із заявою про виконання постанови Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023.
14.02.2024 начальником Ратнівського ВДВС ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаною вище заявою.
Також, 14.02.2024 начальником Ратнівського ВДВС винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
У подальшому, 19.02.2024 начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Богаком Яремою Володимировичем прийнято постанову про передачу виконавчого провадження №74163662 з Ратнівського ВДВС до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
ОСОБА_1 , будучи визначеною виконавчою службою як боржник у виконавчому провадженні №74163662, не погоджується з даними постановами начальника Ратнівського ВДВС вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернулася з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження”,
виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Частиною п'ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
14.02.2024 до Ратнівського відділу державної виконавчої служби надійшла заява Волинської митниці від 06.02.2024 щодо примусового виконання постанови Любомльського районного суду Волинської області № 163/2516/23 від 23.11.2023, яка набрала законної сили 27.12.2023, про конфіскацію в дохід держави по справі ОСОБА_1 товарів, що вилучені за двома протоколами про тимчасове вилучення товарів у справі про порушення митних правил №0293/20500/23 (всього позицій товару 178 та 160) загальною вартістю 3567630,77 грн. До заяви про відкриття виконавчого провадження додано копії накладних опису товарів № 02 та № 03 від 10.08.2023.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про конфіскацію майна підлягають примусовому виконанню органами державної виконавчої служби.
Згідно статті 62 Закону виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною першою статті 18 Закону передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно частини другої статті 15 Закону боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. Відповідно до виконавчого документа - постанови Любомльського районного суду №163/2516/23 від 23.11.2023 року, боржником визначена ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини першої статті 24 Закону, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Оскільки вилучене майно перебуває на складі Волинської митниці смт. Ратне, на який поширюється компетенція Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а виконавчий документ відповідає вимогам Закону, тому державним виконавцем, 14.02.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74163662 щодо примусового виконання постанови Любомльського районного суду Волинської області № 163/2516/23 від 23.11.2023 за місцезнаходженням майна боржника, а також постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на підставі статті 42 Закону та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.
З метою виконання рішення суду, 15.02.2024 державним виконавцем, винесено постанову про опис та арешт майна боржника.
На виконання доручення заступника Міністра юстиції з питань виконавчої служби Шкляра С.В. від 06.12.2017 №425/20.5-13/17, доручення Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 16.03.2018 № 268/20.5.1/ін-18, виконання виконавчих документів про конфіскацію майна, вилученого митними органами, покладено на відділи примусового виконання рішень Управлінь. Враховуючи вищенаведене, згідно розділу V Інструкції, виконавче провадження № 74163662 передано 20.02.2024 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що винесено відповідну постанову.
Суд не бере до уваги покликання представника позивача про те, що ОСОБА_1 не є боржником у справі з огляду на наступне.
Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 23.11.2023 у справі №163/2516/23, яка залишена без змін постановою Волинського апеляційного суду від 27.12.2023, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, з накладенням на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 567 630,77 грн. з конфіскацією в дохід держави товарів, що вилучені за двома протоколами про тимчасове вилучення товарів у справі про порушення митних правил №0293/20500/23 (всього позицій товару 178 та 160), загальною вартістю 3 567 630,77 грн., та стягнуто витрати за зберігання товарів на Волинський митниці в розмірі 249 227,83 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У наведеній правовій нормі мова йде про преюдиційні факти. Преюдиційність (від лат. praejudicio - предрешение) - у процесуальному праві обов'язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набравшим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових актів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів.
Верховний Суд вже неодноразово у своїх постановах зазначав про особливості застосування інститут преюдиції.
Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Не заслуговує на увагу твердження представника позивача щодо виконання рішення суду про конфіскацію майна за місцем проживання боржника м. Ізмаїл, оскільки вилучене майно перебуває на складі Волинської митниці смт. Ратне, на який поширюється компетенція Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
З врахуванням викладеного, постанови від 14.02.2024 року про відкриття виконавчого провадження та від 14.02.2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження Ратнівського ВДВС у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №74163662 є законними та обґрунтованими, а тому позовна вимога про визнання протиправними та скасування зазначених постанов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про виконавче провадження”, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ратнівського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Волинська митниця, про визнання протиправними та скасування постанов відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, 1, код ЄДРПОУ 43317547).
Ратнівський відділ державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (44100, Волинська область, Ковельський район, смт. Ратне, вулиця Каштанова, 24, код ЄДРПОУ 34417276)
Третя особа: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385)
Головуючий-суддя В.Д. Ковальчук