ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12139/23
провадження № 2/753/178/24
10 квітня 2024 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,
07.11.21023 до Дарницького районного суду м. Києва після з Київського апеляційного суду м. Києва надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Відповідно до протокола пепредачі судової справи раніше визначеному складу суд від 27.11.2023 справу передано суду у складі головуючого судді Маркєлової В.М.
Суд ухвалою від 30.11.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, установив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, роз'яснено права учасникам справи. Зокрема, суд визначив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та роз'яснив, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Позивач і відповідач зареєстровані в «Електронному суді».
Згідно з довідками про доставку електронних документів до електронних кабінетів сторін у справі:
Документ в електронному вигляді "Ухвала" від 30.11.23 по справі № 753/12139/23 (суддя Маркєлова В.М.), а також (за наявності) прикріплені до нього файли було надіслано одержувачу ОСОБА_2 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 25.12.2023 18:37:46
Документ в електронному вигляді "Реєстраційна картка вхідного документу" від 07.11.23 по справі № 753/12139/23 (суддя Маркєлова В.М.), а також (за наявності) прикріплені до нього файли Позовна заява з додатками.pdf було надіслано одержувачу ОСОБА_2 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 25.12.2023 19:55:43.
Отже, відповідачу ОСОБА_2 вручено ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 30.11.2023 та копію позову з додатками 25.12.2023 після закінчення робочого часу. Тому строк для подання відзиву для нього почав спливати з 04.12.2023 і закінчився 18.01.2024.
Станом на час розгляду справи судом відповідач не скористався право на подання до суду відзиву на позов.
Вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши додані до неї докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких мотивів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 ЦК України).
У статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Положеннями частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні статті 10 Конвенції, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297, 299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканість ділової репутації.
Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Абзацом 1 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної-фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Верховний Суд у постанові від 10.07.2018 у справі № 910/15148/17 зазначив, що за відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд повинен визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб'єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.
Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.
Статтею 10 Конвенції передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ, зокрема, Lingens v. Austria, № 9815/82, § 46, 08 липня 1986 року, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.
Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.
Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просив суд визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права, недостовірну інформацію, поширену ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 шляхом викладення її у письмовій формі у документах по суті спору, які були складені та підписані Відповідачем як представником учасника справи про те, зокрема:
1. 03 жовтня 2022 року ОСОБА_2 , будучи представником ОСОБА_3 , звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовною заявою про розірвання шлюбу. 07 жовтня 2022 року Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва було відкрито провадження у справі № 753/11678/22. ОСОБА_1 був учасником справи, а саме - відповідачем. 14.07.2023 в позовній заяві про розірвання шлюбу у справі № 753/11678/22 ОСОБА_2 стверджує наступне: Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] вчиняє домашнє насильство, а саме: діяння психологічного, фізичного, економічного насильства ...» «... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] висловлюється ненормативною лексикою, незважаючи на присутність неповнолітньої дитини та прохання Позивача [ ОСОБА_3 - ред.] цього не робити ...» «... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] декілька разів на місяць вживає алкогольні напої та психотропні речовини (палить наркотичну траву), після чого в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, починає сваритися з Позивачем [ ОСОБА_3 - ред.] та застосовувати до Позивача [ ОСОБА_3 - ред.] фізичну силу (хватає за руки, за шию, смикає, штовхає та кидає в Позивача різноманітні предмети). Припинити насилля на вимогу Позивача, відмовляється. Коли Позивач попереджує Відповідача про наміри викликати поліцію. Відповідач починає вибачатися та прохати цього не робити, щоб не травмувати психічний стан неповнолітньої дитини ...» «... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] щодня контролює Позивача [ ОСОБА_3 - ред.] по телефону (дзвінками і смс-повідомленнями) та робить спроби обмежувати право Позивача на вільне пересування і місцезнаходження, як одній так і з дитиною ...» «... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] постійно намагається відібрати у Позивача [ ОСОБА_3 - ред.] документи на квартиру в якій вони спільно проживали, автомобіль який належить Позивачу [ ОСОБА_3 - ред.], свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, закордонний паспорт громадянина України та закордонний паспорт на неповнолітню дитину «... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] забороняє Позивачу [ ОСОБА_3 - ред.] спілкуватися з батьками та рідним братом, тому що вони йому не подобаються. Перешкоджає фізично бажанню Позивача [ ОСОБА_3 - ред.] відвідати батьків разом з неповнолітньою дитиною ... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] перешкоджає нормальному розвитку дитини ..." "... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] нехтує безпекою Позивача [ ОСОБА_3 - ред.] та дитини [ ОСОБА_4 - ред.] ...» «... Останнім часом, Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] почав погрожувати фізичною розправою Позивачу [ ОСОБА_3 - ред.] та батькам Позивача, якщо Позивач напише заяву про розлучення до суду та переїде з неповнолітньою дитиною жити до своїх батьків. Крім того, 05.06.2022 року. Відповідач приїхав до будинку батьків Позивача, викликав на вулицю батька Позивача та почав йому погрожувати фізичною розправою і провокувати його на бійку, якщо він буде втручатися у взаємовідносини подружжя ...» «... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] в квартирі, де проживало подружжя, зберігає наявну у нього вогнепальну зброю та набої просто у відкритому пластиковому кейсі, який стоїть на полу в кімнаті та до якого є вільний доступ, як у Позивача [ ОСОБА_3 - ред.] , так і у неповнолітньої дитини [ ОСОБА_4 - ред.] ...» В той же час, вказана інформація не знаіішла свого підтвердження за результатами судового розгляду справи № 753/11678/22, з-посеред досліджених судом доказів не було встановлено фактичних даних, які б свідчили про достовірність заяв ОСОБА_2 . Викладена Відповідачем інформація є бездоказовою та недостовірною;
2. 24 лютого 2023 року ОСОБА_1 було подано позов до Дарницького районного суду міста Києва до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні. 10 березня 2023 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва було відкрито провадження у справі № 753/3086/23. ОСОБА_2 , будучи уповноваженим представником ОСОБА_3 , склав, підписав власноручним підписом, та подав до Дарницького суду міста Києва відзив на позовну заяву у справі № 753/3086/23. У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 стверджує наступне: «... Основними підставами для погіршення взаємовідносин подружжя у шлюбі, стало: дружні стосунки Позивача [ ОСОБА_1 - ред.] з сумнівними особами та незаконна діяльність в Україні з метою заробітку грошей; пристрасті Позивача [ ОСОБА_1 - ред.] до регулярного вживання психотропних і наркотичних речовин, алкогольних напоїв та прояву домашнього насильства, як наслідку вживання цих речовин; зберігання в квартирі, де проживало подружжя разом з неповнолітньою дитиною, наркотичних речовин та приладів для вживання цих речовин; асоціальна поведінка Позивача по відношенню до Відповідача, спільної дитини ОСОБА_4 та батьків Відповідача, яка проявлялася у брутальній формі спілкування, приниженні і насильницьких діях до неповнолітньої дитини шляхом фізичних покарань ...» «... Домашнє насильство Позивача [ ОСОБА_1 - ред.] по відношенню до Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.] та неповнолітньої дитини [ ОСОБА_4 - ред.], полягало в наступних діях: під час спілкування з Відповідачем [ ОСОБА_3 - ред.]. Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] висловлювався ненормативною лексикою, незважаючи на присутність неповнолітньої дитини та прохання Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.] цього не робити ...» «... Декілька разів на місяць, після вживання алкогольних напоїв та психотропних речовин. Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] починав сваритися з Відповідачем [ ОСОБА_3 - ред.] та застосовувати до неї фізичну силу (хватав за руки, за шию, смикав, штовхав та кидав різноманітні предмети залишаючи синці на тілі) ...» «... Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] щодня жорстко контролював Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.] по телефону (дзвінками і смс повідомленнями) та робив спроби обмежувати право Відповідача на вільне пересування і місцезнаходження в м. Києві, як одній так і з дитиною "... Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] намагався відібрати у Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.] документи на спільну квартиру в якій вони проживали, автомобіль який належить Відповідачу, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, закордонний паспорт громадянина України та закордонний паспорт на неповнолітню дитину ..." "... Крім особистого вживання наркотичних речовин та алкогольних напоїв. Позивач [Бунеск> ОСОБА_5 - ред.] робив одноразові спроби втягнути в наркотичну залежність Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.] з метою регулярного та вільного споживання цих речовин ...» «... Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] погрожував фізичною розправою Відповідачу [ ОСОБА_3 - ред.] та її батькам, якщо Відповідач [ ОСОБА_3 - ред.] самостійно напише заяву про розлучення до суду та буде проживати з неповнолітньою дитиною в будинку своїх батьків або вирішить кудись поїхати ...» «... ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] приїхав до будинку батьків Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.], викликав на вулицю Батька Відповідача та почав йому погрожувати фізичною розправою і провокувати його на бійку, якщо він буде втручатися у взаємовідносини подружжя ...». Відтак, ОСОБА_2 , діючи повторно, поширив недостовірну інформацію негативного характеру про особу ОСОБА_1 .
Відомості про повідомлені Відповідачем обставини не відбувалися в реальному житті, а поширення такої інформації завдає значної репутаційної шкоди Позивачеві. Поширення вказаної недостовірної інформації було здійснено у заявах по суті справи, доведена до суду, інших учасників процесу та третіх осіб, які приймають участь у справі.
Метою поширення вказаної інформації було викривлення уявлень суду щодо ОСОБА_1 як особи, яка, начебто, порушує норми моралі, суспільні норми, веде асоціальний спосіб життя, порушує норми співжиття, не має законних засобів для існування, вживає наркотичні речовини, алкогольні напої, створює небезпеку для оточуючих, а також вчиняє домашнє насильство.
Вказані відомості та інформація не відповідають дійсності, порушують права та законні інтереси Позивача, ганьблять його честь та гідність перед судом та суспільством.
У зв'яку з чим позивач просить суд :
1. Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 в позовній заяві у справі № 753/11678/22 та у відзиві у справі № 753/3086/23:
«... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] вчиняє домашнє насильство, а саме: діяння психологічного, фізичного, економічного насильства ...» «... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] висловлюється ненормативною лексикою, незважаючи на присутність неповнолітньої дитини та прохання Позивача [ ОСОБА_3 - ред.] цього не робити ...» «... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] декілька разів на місяць вживає алкогольні напої та психотропні речовини (палить наркотичну траву), після чого в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, починає сваритися з Позивачем [ ОСОБА_3 - ред.] та застосовувати до Позивача [ ОСОБА_3 - ред.] фізичну силу (хватає за руки, за шию, смикає, штовхає та кидає в Позивача різноманітні предмети). Припинити насилля на вимогу Позивача, відмовляється. Коли Позивач попереджує Відповідача про наміри викликати поліцію. Відповідач починає вибачатися та прохати цього не робити, щоб не трав.мувати психічний стан неповнолітньої дитини ...» «... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] щодня контролює Позивача [ ОСОБА_3 - ред.] по телефону (дзвінками і смс-повідомленнями) та робить спроби обмелсувати право Позивача на вільне пересування і .місцезнаходження, як одній так і з дитиною ...» «... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] постійно намагається відібрати у Позивача [ ОСОБА_3 - ред.] документи на квартиру в якій вони спільно проживали, автомобіль який належить Позивачу [ ОСОБА_3 - ред.], свідоцтво про ишюб, свідоцтво про народження дитини, закордонний паспорт громадянина України та закордонний паспорт на неповнолітню дитину ...» «... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] забороняє Позивачу [ ОСОБА_3 - ред.] спілкуватися з батьками та рідним братом, тому що вони йому не подобаються. Перешкоджає фізично бажанню Позивача [ ОСОБА_3 - ред.] відвідати батьків разом з 10 неповнолітньою дитиною ... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] перешкоджає нормальному розвитку дитини ..." "... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] нехтує безпекою Позивача [ ОСОБА_3 -ред.] та дитини [ ОСОБА_4 - ред.] ...» «... Останнім часом, Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] почав погролсувати фізичною розправою Позивачу [ ОСОБА_3 - ред.] та батькам Позивача, якщо Позивач напише заяву про розлучення до суду та переїде з неповнолітньою дитиною жити до своїх батьків. Крім того, 05.06.2022 року. Відповідач приїхав до будинку батьків Позивача, викликав на вулицю батька Позивача та почав йому погрожувати фізичною розправою і провокувати його на бійку, якщо він буде втручатися у взаємовідносини подружжя ...» «... Відповідач [ ОСОБА_1 - ред.] в квартирі, де проживало подружжя, зберігає наявну у нього вогнепальну зброю та набої просто у відкритому пластиковому кейсі, який стоїть на полу в кімнаті та до якого є вільний доступ, як у Позивача [ ОСОБА_3 - ред.] , так і у неповнолітньої дитини [ ОСОБА_4 - ред.] ...» «... Основними підставами для погіршення взаємовідносин подружжя у шлюбі, стаю: дружні стосунки Позивача [ ОСОБА_1 - ред.] з сумнівними особами та незаконна діяльність в Україні з метою заробітку грошей; пристрасті Позивача [ ОСОБА_1 - ред.] до регулярного вживання психотропних і наркотичних речовин, ачкогольних напоїв та прояву домашнього насильства, як наслідку вживання цих речовин; зберігання в квартирі, де проживаю подружзюя разом з неповнолітньою дитиною, наркотичних речовин та приладів для вживання цих речовин; асоціальна поведінка Позивача по відношенню до Відповідача, спільної дитини ОСОБА_4 та батьків Відповідача, яка проявлялася у брутальній формі спілкування, принилсенні і насильницьких діял до неповнолітньої дитини шляхом фізичних покарань ...» «... Домашнє настьство Позивача [ ОСОБА_1 - ред.] по відношенню до Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.] та неповнолітньої дитини [ ОСОБА_4 - ред.], полягало в наступних діях: під час спілкування з Відповідачем [ ОСОБА_3 - ред.]. Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] висловлювався ненормативною лексикою, незважаючи на присутність неповнолітньої дитини та прохання Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.]цього не робити ...» «... Декілька разів на місяць, після воісивання алкогольних напоїв та психотропних речовин. Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] починав сваритися з Відповідачем [ ОСОБА_3 - ред.] та застосовувати до неї фізичну силу (хватав за руки, за шию, смикав, штовхав та кидав різноманітні предмети залишаючи синці на тілі) ...» «... Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] щодня жорстко контролював Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.] по телефону (дзвінками і смс повідомленнями) та робив спроби обмежувати право Відповідача на вільне пересування і місцезнаходоісення в м. Києві, як одній так і з дитиною ...» «... Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] намагався відібрати у Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.] документи на спільну квартиру в якій вони пролсиваш, автомобіль який налелсить Відповідачу, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, закордонний паспорт громадянина України та закордонний паспорт на неповнолітню дитину ...» «... Крім особистого вживання наркотичних речовин та алкогольних напоїв. Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] робив одноразові спроби втягнути в наркотичну залежність Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.] з метою регулярного та вільного споживання цих речовин ...» «... Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] погрожував фізичною розправою Відповідачу [ ОСОБА_3 - ред.] та її батькам, якщо Відповідач [ ОСОБА_3 - ред.] самостійно напише заяву про розлучення до суду та буде проживати з неповнолітньою дитиною в будинку своїх батьків або вирішить кудись поїхати ...» «... 05.06.2022 року, Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] приїхав до будинку батьків Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.], викликав на вулицю Батька Відповідача та почав йому погрожувати фізичною розправою і провокувати його на бійку, якщо він буде втручатися у взаємовідносини подружжя
2. Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію, шляхом подачі заяви, на ім'я Дарницького районного суду міста Києва по справі № 753/3086/23 з інформацією наступного змісту: «Мною адвокатом Філіппенко С.О. у відзиві на позов було зазначено недостовірну інформацію наступного змісту: «... Основними підставами для погіршення взаємовідносин подружжя у шлюбі, стапо: дружні стосунки Позивача [ ОСОБА_1 - ред.] з сумнівними особами та незаконна діяльність в Україні з метою заробітку грошей; пристрасті Позивача [ ОСОБА_1 - ред.] до регулярного вживання психотропних і наркотичних речовин, алкогольних напоїв та прояву домашнього насильства, як наслідку вживання цих речовин; зберігання в квартирі, де проживало подружжя разом з неповнолітньою дитиною, наркотичних речовин та приладів для вживання цих речовин; асоціальна поведінка Позивача по відношенню до Відповідача, спільної дитини ОСОБА_4 та батьків Відповідача, яка проявлялася у брутальній формі спілкування, приниженні і насильницьких діях до неповнолітньої дитини шляхом фізичних покарань ...» «... Домашнє насильство Позивача [ ОСОБА_1 - ред.] по відношенню до Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.] та неповнолітньої дитини [ ОСОБА_4 - ред.], полягало в наступиш діях: під час спілкування з Відповідачем [ ОСОБА_3 - ред.]. Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] висловлювався ненормативною лексикою, незважаючи на присутність неповнолітньої дитини та прохання Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.]цього не робити ...» «... Декілька разів на місяць, після вживання алкогольних напоїв та психотропних речовин. Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] починав сваритися з Відповідачем [ ОСОБА_3 - ред.] та застосовувати до неї фізичну силу (хватав за руки, за шию, смикав, штовхав та кидав різноманітні предмети залишаючи синці на тілі) ...» «... Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] щодня оюорстко контролював Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.] по телефону (дзвінками і смс повідомленнями) та робив спроби обмежувати право Відповідача на вільне пересування і місцезнаходження в м. Києві, як одній так і з дитиною УУ «... Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] намагався відібрати у Відповідача [ ОСОБА_3 -ред.] документи на спільну квартиру в якій вони пролсиваш, автомобіль який належить Відповідачу, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, закордонний паспорт громадянина України та закордонний паспорт на неповнолітню дитину ...» «... Крім особистого влсивання наркотичних речовин та алкогольних напоїв, Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] робив одноразові спроби втягнути в наркотичну залежність Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.] з метою регулярного та вільного спооюивання цих речовин ...» «... Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] погрожував фізичною розправою Відповідачу [ ОСОБА_3 -ред.] та її батькам, якщо Відповідач [ ОСОБА_3 - ред.] самостійно напише заяву про розлучення до суду та буде прож:ивати з неповнолітньою дитиною в будинку своїх батьків або вирішить кудись поїхати ...» «... 05.06.2022 року, Позивач [ ОСОБА_1 - ред.] приїхав до будинку батьків Відповідача [ ОСОБА_3 - ред.], викликав на вулицю Батька Відповідача та почав йому погрожувати фізичною розправою і провокувати його на бійку, якщо він буде втручатися у взаємовідносини подружжя».
Під час розгляду цієї справи суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 341/1988/21 (провадження № 61-11066 св 22), про те, що висловлювання у судовому процесі не є поширенням недостовірної інформації, такі дії повинні розглядатися в контексті дотримання процесуального закону щодо прав та обов'язків учасника процесу.
Дослідивши письмові докази копію позовної заявіи у справі № 753/11678/22 та копію відзиву у справі № 753/3086/23 (а.с. 17-30), та вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд вважає, що інформація, яку позивач просить спростувати, поширена ОСОБА_2 , під час розгляду справ судами у позовній заяві у справі № 753/11678/22 та у відзиві у справі № 753/3086/23, у яких ОСОБА_2 брав участь як представник сторони у справі - ОСОБА_3 (як представник позивачки у справі № 753/11678/22 та як представник відповідачки у справі № 753/3086/23), не є такою, що підлягає спростуванню в розумінні положень статті 277 ЦК України.
Спірні висловлювання ОСОБА_2 стосовно особи позивача є оціночними судженнями, оскільки відображають власні думки відповідача, засновані на його баченні певних подій, особисте сприйняття відповідачем певної поведінки позивача і не можуть бути витлумачені як повідомлення про конкретні факти, тому не є недостовірною інформацією.
Суб'єктивні думки і погляди на підставі закону, положень Конвенції, з врахуванням практики ЄСПЛ, не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а отже, не можуть вважатися поширенням недостовірної інформації у розумінні статті 277 ЦК України і не підлягають спростуванню.
Отже, чинним законодавством не передбачено можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, тому що вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів).
Отже, на підставі норм ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та ст. 13 ЦПК України, згідно з якою цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що позивач не довів факт порушення відповідачем його немайнових прав, тому відмовляє у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у позові відмовлено, згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України витрати зі сплаченного за подання позову судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись нормами ст. 2, 5, 12, 141, 209, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації відмовити.
Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 10.04.2024.
Суддя В.М. Маркєлова